КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року                       м. Київ          № 320/4213/19

          Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді                            Головенка О.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України Київської області Логунова Володимира Володимировича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України Київської області Логунова Володимира Володимировича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд:

визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення № А-1707/1 від 17.07.2019, винесену 17.07.2019 за результатами позапланової перевірки на об`єкті "Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_1 " щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та щодо застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн протиправною, скасувати її повністю та закрити справу;

визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил                      № С-0207/1 від 02.07.2019, виданий за результатами позапланової перевірки на об`єкті "Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_1 " щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувана постанова та припис є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем не було порушено норм законодавства, які регулюють спірні правопорушення, а сама постанова складається з відомостей, зазначених у протоколі та суть порушень скопійована з нього, при цьому, всі посилання контролюючого органу на порушення є необґрунтованими та не мали місце. Крім того, наголошено на тому, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови керувався законодавством, якого на момент здійснення робіт з реконструкції не існувало, як і не існувало норми КУпАП, яка покладена у провину позивачу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

05.09.2019 до суду від Департаменту ДАБІ у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначає, що перевіркою було встановлено, що на момент проведення перевірки, позивачем виконано загально-будівельні роботи з реконструкції квартири, шляхом влаштування прибудови, проте, документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою не надано, будівельні роботи виконано без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, на об`єкті, що за класом наслідків належить до об`єктів із незначними наслідками (СС1), чим порушено вимоги ст. ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 Порядку від 13.04.2011 № 466. Також, за висновками контролюючого органу, будівельні роботи виконані без отримання вихідних даних та розроблення і погодження проектної документації, чим порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», а також вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560. Крім того, замовником не було забезпечено здійснено авторського та технічного нагляду під час будівництва, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 Порядку від 11.07.2007 № 903. Станом на останній день перевірки, на об`єкті відсутня та не надана для проведення перевірки виконавча документація. Відповідальність за встановлені порушення передбачена ст. 96-1 КУпАП, а тому, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а припис виданий на усунення порушень, виявлених перевіркою та скасуванню не підлягає.

12.09.2019 до суду стороною позивача подано відповідь на відзив, в якому наголошено на викладі у відзиві на позовну заяву загальних норм законодавства та відсутності належних заперечень щодо доводів, покладених в основу позовної заяви.

14.11.2019 до суду від представника позивача подано клопотання про доручення до матеріалів справи письмових доказів, зокрема надано акт зовнішнього огляду прибудови житлового приміщення, довідку ТОВ «Землевпорядкування та кадастр» від 12.11.2019 № 9, довідку від 11.09.2019 № 97-10-0.33-843/174-19 ГУ Держгеокадастру в Київській області, висновок Відділу містобудування, архітектури та використання земель Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради від 07.08.2019 № 23-10, відповідь Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 30.08.2019 № 20-21-1011, опис документів № 20-20/01-1027а від 21.08.2019, що надані адміністратору ЦНАП про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду під об`єктом нерухомого майна для юридичних осіб.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області в особі головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та ОСОБА_2 та інших працівників того ж підрозділу, було проведено позапланову перевірку на об`єкті «Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Вказаний захід проведено на підставі направлення про проведення позапланового заходу № 398.19/03 від 18.06.2019, виданого на підставі постанови Кабінету міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

З направлення вбачається, що підставою його видачі, зокрема проведення позапланового заходу є наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976, та звернення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 04.03.2019 (вх. Департаменту № 1010-377 від 20.05.2019). Період проведення перевірки з 18.06.2019 до 27.06.2019.

18.06.2019 на підставі вказаного направлення, відповідачем за участю інших інспекторів підрозділу здійснено виїзд за місцем знаходження об`єкту та проведено перевірку.

За результатами перевірки, відповідачем складено акт № Т-2706/6 від 27.06.2019, з якого вбачається, що позивачем допущено наступні порушення:

проектна документація не розроблена та не затверджена відповідно до ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку затвердження будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою КМУ від 11.05.2011 № 560 та порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45;

авторський нагляд не забезпечено замовником та не здійснюється у порядку визначеному Постановою КМ України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури»;

технічний нагляд не забезпечено замовником та не здійснюється особами, що мають відповідний кваліфікаційний сертифікат у порядку визначеному тією ж постановою КМ України;

реконструкція об`єкта архітектури не здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Під час проведення перевірки встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 29.03.2006 по АДРЕСА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 722 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майне від 04.04.2006 реєстраційний номер                         № 12130048, у власності ОСОБА_1 перебуває квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу, квартира АДРЕСА_3 складається з 4-х кімнат житловою площею 53,40 кв.м., в тому числі: 1-а кімната 10,20 кв. м., 2-а кімната 15,70 кв.м., 3-а кімната 13,70 кв.м., 4-а кімната 13,80 кв.м., кухні площею 9,10 кв.м., ванної кімнати площею 2,70 кв.м., вбиральня 1,0 кв.м., коридору 12,80 кв.м., вбудована шафа 1,40 кв.м, лоджія 3,20 кв.м. Загальна площа квартири 83,60м.

На момент проведення перевірки, ОСОБА_1 було виконано загально-будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , шляхом влаштування прибудови орієнтовними розмірами в плані 1,80x9,0 м.

На момент проведення перевірки, документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою не надано.

Будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , шляхом влаштування прибудови орієнтовними розмірами в плані 1,80x9,0 кв. м. виконано без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із незначними наслідками (ССІ), чим порушено вимоги ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

Будівельні роботи виконані без отримання вихідних даних та розроблення і погодження проектної документації, чим порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 7, ст. 9, ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», а також вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 01.05.2011 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та наказу Мінрегіону № 45 від 16.05.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів».

Також, встановлено, що замовником не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 та п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.

Станом на останній день перевірки, на об`єкті відсутня та не надана для проведення перевірки виконавча документація; загальний журнал робіт, акти на закриття прихованих робіт, виконавчі схеми, чим порушено вимоги п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

02.07.2019 на підставі висновків перевірки, відповідач видав припис щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0207/1. Приписом висунуто вимогу: усунути виявлені порушення до 02.09.2019, шляхом отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт, шляхом приведення земельної ділянки до попереднього етану або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства. Особливі умови: у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконає вимоги, встановлені у приписі Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області будуть вжиті заходи відповідно до діючого законодавства. Цей припис є обов`язковим до виконання. За ухилення від виконання або несвоєчасне виконання цього припису підприємство (об`єднання, установа, організація), фізична особа, фізична особа - підприємець несе відповідальність, передбачену Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексом України про адміністративне правопорушення.

02.07.2019 відповідачем також складено протокол про адміністративне правопорушення № З-Л-А-0207/1 щодо позивача за ч. 5, 9, 12, 13 ст. 96 та ч. 11 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення була розглянута без участі позивача, а сам позивач 25.07.2019 отримав поштове відправлення, яке містило постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-1707/1 від 17.07.2019, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у розмірі 8500 гривень штрафу.

Позивач не погоджується як із самим приписом так із вказаною постановою, вважає, що останні підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Частиною другою  статті 19 Конституції України,  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VІ, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної, діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Так, ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VІ, визначені органи державного архітектурно-будівельного контролю, до яких зокрема належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст. 41 Закону № 3038-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок № 553).

Пунктом 5 Порядку № 553, передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).

За правилами п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з ч. 3 ст. 41 № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.

Аналогічні положення містить    п. 11 Порядку № 553.

Крім того, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки (п. 10 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI,    п. п. 11                    п. 11 Порядку № 533).

У свою чергу, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п. 13 Порядку № 533).

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 14 Порядку № 533).

Відповідно до положень п. 16 цього Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 18 Порядку № 553, передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п. 19 Порядку № 553).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 20 Порядку № 553).

Тож, з наведеного слідує, що на законодавчому рівні встановлено алгоритм дій щодо проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. При цьому, в акті фіксуються порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у разі їх виявлення. На підставі акту складаються обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також відповідні протоколи, які у встановлений Порядками                       № 533 строк подаються для винесення постанови про накладення штрафу.

Суд зазначає, що суб`єкт містобудування, повідомлений про проведення перевірки, самостійно вирішує питання про свою присутність під час перевірки. Законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення. Умова, з якою пов`язується початок проведення перевірки, визначена пунктом 7 Порядку № 533. Так, під час проведення позапланової перевірки, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 21 Порядку № 553, передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до фактичних обставин, встановлених під час перевірки, позивач на об`єкті будівництва,    здійснила реконструкцію квартири без документів, що надають право на початок виконання будівельних робіт, без належно розробленої та затвердженої проектної документації. За результатами дослідження об`єкта будівництва виявлено, що позивачем виконано загально-будівельні роботи з реконструкції квартири № 48, шляхом влаштування прибудови орієнтовними розмірами в плані 1,80x9,0 м. На момент проведення перевірки, документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою не надано.

Позивач не заперечує щодо проведення нею реконструкції квартири у такий спосіб.

За визначенням, будівництво -    нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва; реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності). Будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів (ч. 2 ст. 26    Закону № 3038-VI).

Порядок отримання дозвільних документів на проведення реконструкції визначається Законом № 3038-VI. Частиною 1 ст. 31 Закону № 3038-VI, передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI,  обумовлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ч. 1 ст. 36 Закону № 3038-VI).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону № 3038-VI, забороняється виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

За ч. 7 ст. 34 Закону № 3038-VI, виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Так, реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, в результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників об`єкту, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та вдосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/бо функціонального призначення об`єкту будівництва. Відповідно, роботи, якими не змінено площу нежитлового приміщення, його конструкцію та функціональне призначення, не є реконструкцією, а тому, не потребують отримання дозвільних документів на їх виконання.

Отже, як нове будівництво, так і реконструкцію віднесено до будівельних робіт, які потребують отримання дозвільного документу.

Реконструкція приміщення (колишньої квартири) із зміною функціонального призначення, зміною геометричних параметрів об`єкта (як-от збільшення площі за рахунок прибудови тамбура), втручання в несучі конструкції вимагає отримувати дозвільні документи, а виконання будівельних робіт без дозвільних документів забороняється.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, реконструкція приміщення позивачем була здійснена без документів, що надають право на виконання будівельних робіт (не було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю).

Так, дійсно, у відповідності до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У п. 17 Положення, зазначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що всі посилання на порушення норм чинного законодавства що зазначено вище, є необґрунтованими та недоведеними, оскільки згідно відомостей будівельної організації ПАТ «Будівельник-14», яка проводила будівельні роботи на підставі договору підряду № 5/06 від 05.06.2007, такі роботи по реконструкції квартири були виконані в період з 09.11.2007 по 30.11.2008.

Разом з тим, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови керувався положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011, Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992; Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження будівництва і проведення їх експертизи», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів», Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999; постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури».

Проте, суд зауважує, що більшість із цих нормативних та підзаконних актів були прийняті після проведення будівельних робіт по реконструкції означеного об`єкта, а як вбачається з матеріалів справи, початком договірних зобов`язань щодо робіт виконаних на цьому об`єкті, є дата укладення договору зазначеного вище, зокрема 05.06.2007.

Посилання відповідача у постанові на невиконання позивачем вимог ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992, не відповідає правильності застосування норм цього закону, так як на час виникнення правовідносин щодо прибудови, ст. 5 мала інше формулювання, зокрема, що стосується ч. 2 цієї статті, в ній йдеться мова про застування регіональних та місцевих правил забудови, а не державних, як є на даний час. В свою чергу, позивач виконала всі вимоги цього закону та отримала всі погодження та дозвільні документи для здійснення реконструкції житлового приміщення на місцевому рівні.

Посилання відповідача на невиконання позивачем вимог ст. ст. 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999, також не має обґрунтування, оскільки позивачем було виконано всі вимоги зазначені у цих статтях в редакції закону, станом на 29.08.2006 та дотримано правил будування.

Тож, оскільки Закон зворотної дії у часі не має, то неможливо його застосувати до правовідносин, які мали місце до прийняття відповідного нормативного чи підзаконного акту.

Слід зазначити, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КУпАП, передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частинами першою та п`ятою статті 96 КУпАП, встановлено, що порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів ст. 244-6 КУпАП, органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Так, ч. 1 ст. 268 КУпАП, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 284 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є рішення, яким встановлюється вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні правопорушення та призначається міра адміністративного стягнення.

У відповідності до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

З огляду на те, що ст. 96 та ст. 96-1 КУпАП в редакції від 18.04.2007 не мали відповідних положень (складів адміністративних правопорушень), які покладені у провину позивачу, вони не можуть бути застосовані до позивача.

Повноваження суду скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності і закрити справу про адміністративне правопорушення встановлює п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та про наявність підстав для її скасування через недоведеність контролюючим органом наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення та застосування закону, редакція якого під час здійснення реконструкції, не містила складу правопорушення, який застосовано відповідачем на час винесення постанови.

Також, вимоги оскаржуваного припису ґрунтуються на порушеннях норм закону, який не діяв на час проведення будівельних робіт та полягають у необхідності усунення порушень шляхом отримання довільних документів, що дає право на виконання будівельних робіт, шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, матеріали справи підтверджують, що позивачем було забезпечено розробку містобудівної документації, проекту об`єкту згідно вихідних даних на проектування з дотриманням правил забудови, про що свідчить наявність рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради № 196-04 від 28.04.2006,                       № 62-30-VII від 26.01.2017, № 71-69-VII від 25.06.2019, будівельний паспорт, робочий проект, дозвіл на виконання будівельних робіт від 09.11.2007, підписаний начальником інспекції архбудконтролю міста Переяслав-Хмельницький, враховано державні та громадські інтереси та вимоги власників земель та будівель, що оточують місце будівництва (підписи сусідів), забезпечено авторський та технічний нагляд, зареєстровано об`єкт за результатами реконструкції в Переяслав-Хмельницькому МБТІ за № 3937 в книзі № 10.

Посилання відповідача на відсутність правовстановлюючих документів щодо права користування чи власності земельної ділянки також, є необґрунтованими, оскільки як свідчать матеріали справи, позивач зверталася до міської ради та до ОСББ «Дружня родина», яке є органом управління багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4 , на що отримала відповідь про те, що документація на виготовлення проекту землеустрою знаходиться у ТОВ «Землеупорядкування та кадастр», після отримання права власності позивачу буде надано дозвіл на оренду необхідної земельної ділянки. Також, вказане підтверджується протоколом загальних зборів ОСББ «Дружня родина» № 11.

Суд звертає увагу на те, що 14.11.2019 від представника позивача подано клопотання про доручення до матеріалів справи письмових доказів, зокрема надано:

акт зовнішнього огляду прибудови житлового приміщення за адресою:                               АДРЕСА_2 , у якому, комісія засвідчила, що будівельні роботи з реконструкції квартири виконано в період з 09.07.2007 по 30.11.2008 будівельною організацією ПАТ «Будівельник-14» на підставі договору підряду № 5/06 від 05.06.2007, крім того, оглядом встановлено, що в період з 04.12.2018 до 27.06.2019 включно, будь-яких змін в структуру прибудови ззовні вчинено не було, прибудова має первинний вигляд, будівельні роботи не проводились;

довідку ТОВ «Землевпорядкування та кадастр» від 12.11.2019 № 9, за якою проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Дружня Родина», розробляється ТОВ «Землевпорядкування та кадастр» на підставі рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 25.06.2019 № 71-69-VІІ, станом на 12.11.2019 проведено геодезичні роботи, отримано висновок та подано на висновок експерта державної експертизи;

довідку від 11.09.2019 № 97-10-0.33-843/174-19 ГУ Держгеокадастру в Київській області про земельну ділянку під будинком;

висновок Відділу містобудування, архітектури та використання земель Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради від 07.08.2019 № 23-10 про погодження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по                                            АДРЕСА_4 ;

відповідь Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 30.08.2019 № 20-21-1011, за яким вказано, що загальними зборами у ОСББ можливо визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія;

опис документів № 20-20/01-1027а від 21.08.2019, що надані адміністратору ЦНАП про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду під об`єктом нерухомого майна для юридичних осіб.

З обставин зазначених вище, суд вважає, що припис винесений відповідачем, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу за результатом перевірки, не враховують зазначених вище судом обставин, та є недостатньо опрацьованими та систематизованими. Більшість із встановлених порушень та вимог, висунутих контролюючим органом до позивача, не доведені під час розгляду даного спору, при цьому, суд, не заперечуючи висновків контролюючого органу в акті перевірки щодо недотримання позивачем всіх вимог законодавства при здійсненні реконструкції, вказує на те, що акт перевірки та прийняті на підставі його висновків рішення (припис та постанова), не враховують всіх важливих обставин та дозвільних документів, отриманих позивачем під час здійснення реконструкції за правового регулювання, чинного саме на час її здійснення, як і не враховано, що позивачем було забезпечено розробку містобудівної документації, проекту об`єкту згідно вихідних даних на проектування з дотриманням правил забудови, про що свідчить наявність рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради № 196-04 від 28.04.2006, № 62-30-VII від 26.01.2017, № 71-69-VII від 25.06.2019, будівельний паспорт, робочий проект, дозвіл на виконання будівельних робіт 6 від 09.11.2007, підписаний начальником інспекції архбудконтролю міста Переяслав-Хмельницький, враховано державні та громадські інтереси та вимоги власників земель та будівель, що оточують місце будівництва (підписи сусідів), забезпечено авторський та технічний нагляд, зареєстровано об`єкт за результатами реконструкції в Переяслав-Хмельницькому МБТІ за № 3937 в книзі № 10.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, адміністративний суд перевіряє дотримання органом державного архітектурно-будівельного контролю імперативних правових норм Закону, оскільки тягар доказування наявності перелічених обставин покладається на суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не було спростовано покладених позивачем в основу позовної заяви доводів та обґрунтувань.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,                                                                                                                                                                                                                 

в и р і ш и в:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України Київської області Логунова Володимира Володимировича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанови та припису - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № А-1707/1 від 17.07.2019, винесену 17.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Логуновим Володимиром Володимировичем, за результатами позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, і правил та щодо застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил                     № С-0207/1 від 02.07.2019, виданий головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Логуновим Володимиром Володимировичем, за результатами позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                                                 Головенко О.Д.