ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/9630/17 Номер провадження 22-ц/814/1885/23Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

25 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дорош А.І., Лобов О.А.,

секретар Владіміров Р.В.,

з участю представників позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , адвоката Шаповалової В.М., представника відповідача – Трофименко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ»

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 05 червня 2020 року, постановлене суддею Троцькою А.І.,

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», третя особа: державний нотаріус Першої Полтавської державної нотаріальної контори Підгайна Олена Іванівна, про визнання припиненими правовідносин по договору кредиту та іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна,

та заяву сторін про затвердження мирової угоди,

в с т а н о в и в:

       04.12.2017 ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ПАТ «Імексбанк» про визнання припиненими правовідношення за договором кредиту та іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна.

В обґрунтування позову зазначає, що 19 квітня 2007 року між АКБ «Імексбанк» та нею, позивачем, укладений договір кредиту №534. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між АКБ «Імексбанк» та її чоловіком – ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №534 від 18 квітня 2007 року, згідно якого в іпотеку банку передана квартира АДРЕСА_1 , відносно якої у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вчинено запис про заборону відчуження на нерухоме майно, який зареєстрований за №1-997.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_4 . Опинившись у скрутному матеріальному становищі, вона була позбавлена можливості повернути кредит у відповідності до умов графіку, визначеного п.1.1. цього договору, у зв`язку з чим між нею та відповідачем 29 травня 2013 року укладено новий графік здійснення щомісячних платежів по кредитному договору №534 від 19 квітня 2007 року, згідно якого термін здійснення погашень кредиту обраховувався щомісячно до 28 числа загальною сумою 115 650,00 грн. по 28.09.2015.

Нею сплачена сума кредиту згідно вказаного графіку, а тому вважає, що її зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором припинились унаслідок їх належного виконання позичальником, тому застава нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , що складає предмет іпотеки за договором іпотеки №534 від 18 квітня 2007 року, також припиняється.

Існування договору іпотеки №534 від 18 квітня 2007 року у зв`язку з викладеним є протиправним, оскільки порушує її права як власника майна на вільне розпорядження ним, тоді як відсутні підстави заборони обтяження зазначеного нерухомого майна.

Із урахуванням наведеного просила суд визнати припиненими: правовідношення за договором кредиту №534 від 19 квітня 2007 року, укладеним між АКБ «Імексбанк» та нею; іпотеку за договором іпотеки №534 від 18 квітня 2007 року, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_4 , посвідченим державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. 18 квітня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №1-996. Також просила припинити та скасувати обтяження нерухомого майна за об`єктом: квартира АДРЕСА_1 , зареєстрованого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. у: Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (підстава – договір іпотеки від 18 квітня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4827296); Державному реєстрі іпотек (підстава – договір іпотеки від 18 квітня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4827374); виключити запис про заборону відчуження №4827296 від 18 квітня 2007 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та запис про заборону відчуження №4827374 від 18 квітня2007 року з Державного реєстру іпотек.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26 квітня 2018 року залучено правонаступника відповідача ПАТ «Імексбанк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (далі - ТОВ «АНСУ»).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано правовідношення за договором кредиту №534 від 19 квітня 2007 року, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_1 , припиненим.

Визнано іпотеку за договором іпотеки №534 від 18 квітня 2007 року, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_4 , посвідченим Державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. 18 квітня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за №1-996, припиненою.

Скасовано обтяження нерухомого майна за об`єктом: квартира АДРЕСА_1 , зареєстрованого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (підстава договір іпотеки від 18 квітня 2007 року реєстраційний номер обтяження 4827296); Державному реєстрі іпотек (підстава договір іпотеки від 18 квітня 2007 року реєстраційний номер обтяження 4827374); виключено запис про заборону відчуження №4827296 від 18 квітня 2007 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та запис про заборону відчуження №4827374 від 18 квітня 2007 року з Державного реєстру іпотек.

Стягнуто з ТОВ «АНСУ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2020 року стягнуто з ТОВ «АНСУ» судовий збір у розмірі 1 280,00 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що банк, укладаючи графік погашення заборгованості після набрання рішенням суду чинності, з визначенням конкретної суми, яка відповідає сумі, стягнутій за рішенням суду, та терміну погашення, погодився з його добровільним виконанням ОСОБА_5 саме у такий спосіб та у розмірі, як визначено у графіку. При цьому суд першої інстанції визнав такими, що не заслуговують на увагу, твердження представника відповідача, що вказаний графік складався на стимулювання позивача погасити поточну заборгованість, оскільки рішенням суду від 12 березня 2013 року стягнуто всю суму основної заборгованості, відсотки і пеню, в суд банк звернувся до закінчення терміну дії кредитного договору, а тому він укладений на виконання рішення суду, враховуючи дату його укладення та суму, що підлягала сплаті згідно графіку і яка відповідає визначеній рішенням суду.

Оскільки банк, укладаючи графік погашення заборгованості після набрання рішенням суду чинності, з визначенням конкретної суми, яка відповідає сумі, стягнутій за рішенням суду, та терміну сплати коштів, погодився з його добровільним виконанням позивачем саме у такий спосіб та у розмірі, як визначено у графіку, і вказана заборгованість згідно висновку експерта №2124 від 16 січня 2020 року судової економічної експертизи сплачена позивачем в повному обсязі, тому районний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку із виконанням рішення суду в повному обсязі.

Окрім того, суд приймає до уваги, що відповідно до акту проведення електронних торгів 04 червня 2019 року у ВП №5771721 також реалізовано не заставне майно – нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 в рахунок погашення.

Із рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зазначає, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, що підтверджується рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 12.03.2013 та рішенням апеляційного суду Полтавської області від 17.04.2013 у справі №2-6858/11 за позовом АТ «Імексбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитом.

Вважає, що суд помилково не взяв до уваги наявність виконавчого провадження щодо примусового виконання зазначеного судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, а також ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 05.11.2019 по справі №1622/13706/2012 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду, якою остання фактично визнала наявність боргових зобов`язань перед ТОВ «АНСУ» та просила відстрочити виконання рішення суду.

Доводить, що рішенням суду стягнуто заборгованість у гривневому еквіваленті на дату ухвалення рішення про стягнення заборгованості у валюті кредиту, тому сплата ОСОБА_1 вказаної в рішенні суми у гривні не є підставою для припинення зобов`язання у зв`язку з повним його виконанням, оскільки судове рішення не може змінювати змісту договірного зобов`язання, що існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов`язанням в іноземній валюті. Такі доводи узгоджується із правовою позицією ВСУ у справі №697/307/15-ц від 01.11.2017.

Заперечує висновок суду першої інстанції, що факт наявності графіку та сплати коштів згідно нього не є підтвердженням виконання боржником зобов`язання в повному обсязі. Зазначений графік не є додатком, зміною чи доповненням до кредитного договору, тоді як п.7.1. кредитного договору передбачає, що всі додатки, зміни чи доповнення до даного договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов`язковим посиланням на цей договір.

Вказаний графік не є зміною чи доповненням кредитного договору, до того ж сторонами у ньому зазначено заставодержатель та заставодавець. Також вказує, що судом не досліджено повноваження представника банку для підписання такого графіку.

Наполягає, що сума, стягнута за рішенням суду, становить 14 431,46 доларів США, а не 115 650,00 грн. як зазначено у графіку.

Оскільки заборгованість по кредитному договору не погашена, тому відсутні підстави вважати припиненою іпотеку.

Зазначає, що реалізація нежитлового приміщення, яке належить ОСОБА_1 , відповідно до акту електронних торгів здійснено у межах виконавчого провадження, оскільки остання, як позичальник, боржник за кредитним договором, відповідає за зобов`язаннями перед банком, а тепер – перед ТОВ «АНСУ» усім своїм майном.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «АНСУ» залишено без задоволення, рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 05 червня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13 липня 2022 року частково задоволено касаційну каргу ТОВ «АНСУ», скасовано постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд не врахував, що:

cудовими рішеннями у справі №1622/13706/2012 стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ІмексБанк» заборгованість за кредитним договором №302 від 19.04.2007 у сумі 14 431,45 дол. США; згідно платіжних доручень в іноземній валюті ОСОБА_5 (Аюшан) у період з 17 червня 2013 року по 28 вересня 2015 року сплачено 8 941,00 дол. США, тобто станом на 28 вересня 2015 року залишок кредитної заборгованості становив 5 410,45 дол. США;

звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі, і рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни;

ухвалою від 26.04.2018 залучено як відповідача ТОВ «АНСУ» (правонаступника ПАТ «Імексбанк») на підставі договору від 04 квітня 2018 року №80 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «АНСУ», заяким передано право грошової вимоги за Договором кредиту №534 від 19 квітня 2007 року і забезпечувальними договорами. Аналіз матеріалів справи свідчить, що додатком №1 до цього станом на 04 квітня 2018 року визначена заборгованість в сумі 11 320,55 дол. США./а.с.146 т.2/;

відповідно до акту проведення електронних торгів 04 червня 2019 року у ВП №5771721 реалізовано нежитлове приміщення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №302 від 19.04.2008./а.с.110 т.2/

У судовому засіданні при повторному перегляді оскаржуваного рішення районного суду в апеляційному порядку повноважні представники сторін подали апеляційному суду заяву про затвердження мирової угоди, відповідно до умов якої сторони визнали, що зобов`язання за кредитним договором №534 від 19.04.2007 припинено у повному обсязі шляхом його повного виконання (ст.599 ЦК України); відповідач з моменту затвердження цієї мирової угоди не має будь-яких претензій до позивача щодо виконання кредитного договору №534 від 19.04.2007.

Кожен із представників сторін підтримав викладені умови мирової угоди та просили її затвердити.

Колегія суддів, з`ясувавши позицію представників сторін щодо мирової угоди та роз`яснивши сторонам наслідки такого рішення, перевіривши умови мирової угоди на відповідність вимогам закону, приходить до таких висновків.

Згідно частин першої – четвертої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

За змістом норми статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо мирова угода сторін відповідає вимогам статті 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Визначені сторонами у цій справи умови мирової угоди щодо визнання зобов`язань за кредитним договором припиненими у повному обсязі шляхом його повного виконання та відсутність у претензій до відповідача щодо виконання спірного кредитного договоруне суперечать закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, визнавши нечинним оскаржуване рішення.

Керуючись ст.ст.207,373, 381-389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Затвердити мирову угоду, укладену між відповідачем ТОВ «АНСУ» та позивачем ОСОБА_1 , у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про визнання припиненими правовідносин по договору кредиту та іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна, відповідно до умов якої:

1.Сторони визнають, що зобов`язання за кредитним договором №534 від 19.04.2007 припинено у повному обсязі шляхом його повного виконання (стаття 599 ЦК України).

2.Відповідач з моменту затвердження цієї мирової угоди не має будь-яких претензій до позивача щодо виконання кредитного договору №534 від 19.04.2017.

Визнати нечинним рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 05 червня 2020 року.

Провадження у справі закрити.

Роз`яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 25.07.2023.

Головуючий суддя                                                                Л.І. Пилипчук

Судді                                                                                А.І. Дорош

                                                                               О.А. Лобов