Справа № 161/10596/23 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В.

Провадження № 22-ц/802/824/23 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,  

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Трикош Н. І.,

з участю представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Луцька міська рада, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на дату смерті, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_2 , підписаною представником ОСОБА_1 , на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 червня 2023 року

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_2 26 червня 2023 року звернувся в суд із заявою про встановлення факту спільного проживання на дату смерті зі спадкодавцем. Заяву мотивував тим, що він є рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем реєстрації якої була адреса: АДРЕСА_1 . Його адресою реєстрації є АДРЕСА_2 . Однак, він проживав спільно з ОСОБА_3 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира за адресою АДРЕСА_1 , є спадковим майном. ОСОБА_3 склала 12 березня 2019 року заповіт на нього. Він є спадкоємцем першої черги за законом, але у встановлений строк до нотаріальної контори не звернувся, фактично проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інші спадкоємці відсутні. Він не заявляв про відмову від прийняття спадщини. Спадкова справа не заводилась. Для підтвердження факту прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Просить встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка є його матір`ю, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження по справі за цією заявою, роз`яснено заявнику право на звернення до суду шляхом подання позову у порядку позовного провадження.

Заявник ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Вважає її неправильною, необґрунтованою і такою, що не ґрунтується на засадах верховенства права. Суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки такі обставини не з`ясовувались. Не вказано який спір, між ким та стосовно чого існує. Без відкриття провадження у цій справі не могло бути з`ясоване та досліджене питання існування інших спадкоємців. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд не вказав жодної із підстав, визначених ст. 186 ЦПК України. Суд не зазначив, хто є іншим спадкоємцем, у порядку, передбаченим спадковим правом, який би оспорював право ОСОБА_2 на прийняття спадщини. Існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним. Просить ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 червня 2023 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник заявника підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали, апеляційний суд доходить висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що оскільки заявлені вимоги безпосередньо пов`язані з виникненням у заявника права та оформлення спадщини, зазначені в заяві факти підлягають доведенню у порядку позовного провадження за участю спадкоємців померлої особи за місцем знаходження спадкового майна.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання з матір`ю на день її смерті, що необхідне йому для реалізації його спадкових прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами. За ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у п. 2 Постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть, вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину,  для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц за результатами розгляду касаційної скарги зроблено висновок про те, що відмовляючи у відкритті провадження у справі з підстав того, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суди не зазначили, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право на прийняття спадщини, тобто не встановили між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц.

У постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 758/7094/19 Верховний Суд зазначив, що процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що існує спір про право, проте, будь-яких обґрунтувань щодо наявності спору про право цивільне не навів, також не вказав між ким виник спір про право на спадщину. Зокрема матеріали справи не містять відомостей про осіб, що прийняли спадщину або мають право на прийняття спадщини, тому, за відсутності доказів існування інших спадкоємців, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність спору про право.

Отже, висновок місцевого суду про наявність підстав для застосування ч. 4 ст. 315 ЦПК України є необґрунтованим та передчасним.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 червня 2023 року у цій справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді