ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 612/843/15-к Номер провадження 11-кп/814/893/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на вирок Близнюківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2018 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, гр. України, з неповною середньою освітою, незаміжньої, не працюючої, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , не судимої

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

за участю прокурора - ОСОБА_8 ,

обвинуваченої - ОСОБА_7 ,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2018 року ОСОБА_7 визнано винуватою за ст.125 ч.2 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімуми доходів громадян , що становить 1020 грн.

Згідно з вироком суду , 11 липня 2015 року в період часу з 01:00 години до 02:30 години, ОСОБА_7 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись неподалік від бару, власником якого є ФОП « ОСОБА_9 », який розташований в с. Добровілля Близнюківського району Харківської області, де на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних відносин нанесла потерпілій ОСОБА_6 декілька ударів кулаком в обличчя, спричинивши їй згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 523-КЕ/2016 від 17Л 1.2017 тілесні ушкодження: голови у вигляді закритої черепно- мозкової травми у формі струсу головного мозку з синцями правої та лівої навколоочних ділянок, з крововиливами в білкові оболонки правого та лівого очей, набряклістю м`яких тканин спинки носу й переломом внутрішньої (медіальної) стінки лівої орбіти. Вищевказана черепно-мозкова травма могла утворитися від ударної дії (дій) тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою діючою поверхнею або при ударі о такий (такі), індивідуальні властивості контактуючої поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, але якими могли бути й кулак людини. За ступенем тяжкості, закриту черепно-мозкову травму у формі струсу головного мозку з синцями правої та лівої навколоочних ділянок, крововиливами в білкові оболонки правого та лівого очей, набряклістю м`яких тканин спинки носу й переломом внутрішньої (медіальної) стінки лівої орбіти, що було встановлено у гр. ОСОБА_6 , слід вважати, тілесним ушкодженням легкого ступеня тяжкості, шо спричинило короткочасний розлад здоров`я, згідно п.п. 2.3.1 «а» та 23.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала

В апеляційній скарзі потерпіла посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м`якості. Зазначила, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії обвинуваченої за ч.2 ст.125 КК України. На думку потерпілої в діях обвинуваченої наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.187 КК України, що підтверджується сукупністю доказів, які містяться у кримінальному провадженні. Наголосила, що суд при призначенні покарання не врахував, що обвинувачена раніше судима, вчинила кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, збитки не відшкодувала, вчинила кримінальне правопорушення невідбувши покарання за попереднім вироком. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винною за ч.1 ст.187, ч.1 ст.296 КК України та призначити їй покарання у межах зазначених санкцій.

Позиція учасників судового провадження в судовому засіданні

В судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала з приводу задоволення клопотання та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

Мотиви суду

Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання , колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених положень кримінального процесуального законодавства.

Так суд встановивши фактичні обставини по справі виходячи із висунутого обвинувачення, обґрунтував своє рішення належними та допустимими доказами і виходячи із встановлених фактичних обставин надав їм вірну юридичну оцінку.

Водночас на момент апеляційного розгляду змінились обставини щодо строків притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності.

Розглядаючи клопотання обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, колегія суддів виходить із такого.

Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 і ч.1 ст.285 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За змістом цих вимог закону слідує, що суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України відноситься до кримінальних проступків, за який передбачено покарання у 'виді обмеження волі, події кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_7 мали місце 11 липня 2015 року.

Таким чином, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України трирічний строк давності з дня вчинення кримінального правопорушення станом на 20 липня 2023 року - закінчився.

Що стосується доводів потерпілої, які вона висловила в апеляційній скарзі, щодо наявності в діях обвинуваченої, інших, більш тяжких складів злочину, колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно положень п.5 ч.2 ст.291 КПК України, в обвинувальному акті викладаються обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Відповідно до вимог, передбачених ч.ч.1, 3 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно ч.2 ст.337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.338 КПК України, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Згідно обвинувального акту від 20 листопада 2015 року прокурором було складено та затверджено обвинувальний акт за фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими та з кваліфікацією дій обвинуваченої ОСОБА_7 за ч.2 ст.125 ЇЖ України.

09 січня 2018 року прокурором складено та затверджено новий обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 , відповідно до якого прокурором внесені зміни в частині вірного зазначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження та кваліфіковано дії обвинуваченої за ч.2 ст.125 КК України.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду прокурором не порушувалося питання про необхідність зміни обвинувачення з метою зміни правової кваліфікації дій ОСОБА_7 за законом України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за більш тяжке кримінальне правопорушення, тому відповідно до ч.ч.І, 3 ст.337 КПК України, суд першої інстанції не мав процесуальної можливості вийти за межі пред`явленого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення на більш тяжке.

До того ж, постановою слідчого СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області від 16 грудня 2015 року було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_10 про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.І ст. 121, ч.І ст.187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року, було відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_10 на бездіяльність слідчого СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області від 16 грудня 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 березня 2016 року апеляційна скарга захисника ОСОБА_10 залишена без задоволення, а ухвалі слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_10 на бездіяльність слідчого, залишено без змін.

За таких обставин, виходячи із вимог ст.337 КПК України, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості надавати оцінку відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону, у тому числі щодо правильності кваліфікації органом досудового слідства дій обвинуваченої чи наявності в діях ОСОБА_7 ознак інших кримінальних правопорушень, у тому числі передбачених ч.І ст.296, ч.І ст.187 КК України, як про це стверджується в апеляційній скарзі потерпілої.

Сама по собі незгода потерпілої із об`ємом та кваліфікацією дій обвинуваченої, не утворює правових підстав для відмови у задоволенні клопотання обвинуваченої.

Згідно ч.1 ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376,404,405,407,419 КПК України, колегія суддів Полтавського апеляційного суду,-

у х в а л и л а :

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Близнюківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати.

На підставі ст.49 ч.1 п.2 КК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ст.125 ч.2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі ст.284 ч.2 п.1 КПК України кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців з моменту проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4