Справа № 420/12784/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року                                                                                                                м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді                                                        Бойко О.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов`язання здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 77% грошового забезпечення, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:

(1).Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 77% від відповідних сум грошового забезпечення на 70%.

(2).Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 77% від відповідних сум грошового забезпечення.

(3).Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсію за період з 01 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата ОСОБА_1 перерахованої йому у п.2 пенсії за вислугу років.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивачу після звільнення у листопаді 1992 року призначена пенсія у розмірі 77% грошового забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Здійснюючи перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 відповідач визначив основний розмір пенсії позивача у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач вважає, що зміна розміру пенсії не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії адже зазначені зміни відбулись після її призначення у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

(б) Позиція Відповідача

28.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву представник зазначив, що відповідно до ст.13 Закону № 2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

          Таким чином, оскільки розмір пенсії визначається відповідно до норм закону, що діють на дату з якої переглядається її розмір, то максимальний розмір пенсій за вислугою років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а не 77%.

        ІІІ. Процедура та  рух справи

12.06.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення  учасників  справи (у письмовому провадженні). 

ІV.  Обставини справи, встановлені судом та докази на їх підтвердження

Позивачу після звільнення з військової служби відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена пенсія за вислугу років з 13.11.1992 з розрахунку 77 % грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами пенсійної справи.

З 01.01.2018 відповідач перерахував розмір пенсії позивача відповідно до постанови КМУ вiд 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", зменшивши відсотковий розмір його грошового забезпечення до 70%.

28.02.2023 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, в тому числі, здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 77% від відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідач листом від 06.02.2023 за № 2100-0209-8/2930 відмовив у вказаному перерахунку та зазначив, що розмір пенсії позивача розраховано у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення по 31.12.2017, з 01.01.2018 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач, не погоджуючись зі зменшенням основного розміру пенсії до 70% грошового забезпечення звернувся до суду з даним позовом.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч. 1  ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”. Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Таким чином, законодавча зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення та здійснення виплати позивачу пенсії згідно положень законодавства.

При цьому, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак, розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір обчислювався та виплачувався з 77% грошового забезпечення.

Суд наголошує, що внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” зміни до частини другої ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної та виплачуваної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”.

Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.

При цьому, ст. 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд звертає увагу, що за рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

З аналізу зазначених норм суд встановив, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 27.02.2018 року у справі № 642/3284/17, від 31.01.2018 року у справі № 523/4930/15-а, від 03.04.2018 року у справі № 175/1665/17, від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Більше того, будь-якими нормативно-правовими актами, що регулюють питання призначення та перерахунку пенсій військовослужбовців, в тому числі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, “Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, “Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, та іншими не передбачається зменшення розміру раніше призначеної та виплачуваної пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення пенсії позивача (в тому числі під час проведення перерахунків пенсії) у разі внесення змін до законодавства у майбутньому шляхом зменшення величини максимального розміру пенсії за вислугу років.

Згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Перерахунок пенсій осіб, звільнених з військової служби, здійснюється відповідно до розділу VIII “Порядок перерахунку пенсій” Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та безпосередньо до статті 63 цього розділу вказаного Закону, якою встановлено наступне.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєно чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Отже, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачено зменшення розміру пенсії, обчисленого у відсотках грошового забезпечення в залежності від вислуги років військовослужбовця, під час проведення чергового перерахунку пенсії внаслідок законодавчого зменшення максимального розміру пенсій за вислугу років, яке відбулося після звільнення військовослужбовця зі служби та призначення і виплати йому пенсії.

Аналогічно, не містять відповідних норм щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії під час проведення її перерахунку і інші нормативно-правові акти, якими регламентований порядок перерахунку пенсії, зокрема “Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, “Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007.

В свою чергу, ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 13 цього Закону визначаються розміри пенсії за вислугу років у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовця.

Процедури призначення та перерахунку пенсій різні за змістом, нормативним регулюванням і механізмом їх проведення.

З огляду на положення ст. 19 Конституції України відповідач не має права діяти на підставі власних міркувань, а зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, призначена та виплачувана до прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про проведення перерахунку пенсій (постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018) позивачу довічна пенсія за вислугу років у розмірі 77% грошового забезпечення не підлягає зменшенню під час проведення перерахунку його пенсії у випадку зміни видів чи розмірів грошових виплат відповідної категорії військовослужбовців, які відбулися після призначення пенсії, адже це не передбачено законом.

Крім того, суд вважає, що справа №420/12784/23 в цій частині є типовою.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 по справі №240/5401/18 (зразкова справа) зазначено, що ознаками типової справи є:

- позивачами у них є особи, яким призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України №2262-ХІІ;

- відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (територіальний орган ПФУ), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі;

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку зі зменшенням територіальним органом ПФУ основного розміру пенсії до 70 відсотків відповідно до частини другої ст.13 Закону України №2262-ХІІ в редакції чинній на момент здійснення перерахунку);

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але одинакові по суті: визнати протиправними дії та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення у відсотках, які були визначені на момент призначення пенсії).

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі належать застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з відповідних відсотків, сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 по справі №240/5401/18 зазначив, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги належать до задоволення.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 16.10.2019 року залишила без змін рішення Верховного Суду від 04.02.2019 по зразковій справі №240/5401/18.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Таким чином, дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 77% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 є протиправними.

Враховуючи протиправність дій відповідача, у суду є всі підстави для зобов`язання відповідача здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу в розмірі 77% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії, суд зазначає наступне.

Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок його пенсії, виходячи з 77% грошового забезпечення.

Відповідно питання щодо виплати різниці пенсії, що утворилась внаслідок її перерахунку є похідними і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зауважує, що спору щодо виплати такої різниці на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, а тому такі вимоги є передчасними.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до часткового задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст.  2,  139, 243-246КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 77% від відповідних сум грошового забезпечення на 70%.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 77% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

4.У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858(вісімсот п`ятдесят вісім) грн.,88 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 

Згідно з частиною першою статті  295  Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк  обчислюється з дня складання повного  тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, адреса: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057. 

         Суддя                                                                                                         Оксана БОЙКО