ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/5893/21 Номер провадження 22-ц/814/3303/23Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Прядкіної О.В.

секретар: Андрейко Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Юденкової Аліни Віталіївни

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2023 року, ухвалену суддею Тимчук Р.І.

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Никифорова Марина Аркадіївна про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року ОСОБА_6 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Никифорова М.А. про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» підсудність Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова змінена на Ленінський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2023 року  позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , треті особи:  ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Никифорова Марина Аркадіївна про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат Юденкова Аліна Віталіївна, просила ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий суд, залишаючи позов без розгляду прийшов до помилкового висновку щодо належного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи.

Окрім того вказала, що позивач не отримувала ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 11.07.2022 про прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі, про передачу справи до районного суду м. Полтави дізналася випадково, у зв`язку з чим 23.02.2023 звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду даної справи, що призначена на 28.02.2023 у зв`язку з хворобою, проте, внаслідок хворобливого стану та 70- річного віку помилково спрямувала клопотання до Октябрського районного суду м. Полтави

Від представника ОСОБА_4 адвоката Ципліцького Д.О. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Никифорова М.А. про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» підсудність Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова змінена на Ленінський районний суд м. Полтави.

08 липня 2022 року до Ленінського районного суду м. Полтави надійшли матеріали даної цивільної справи, що підтверджується актом приймання-передавання справи та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2022 визначено головуючого суддю Тимчук Р.І. (т. 2, а.с. 1-2).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 11.07.2022 дану цивільну справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 11:00 год. 28.09.2022 року (т. 2, а.с. 4).

Докази отримання позивачем або її представником копії вищевказаної ухвали в матеріалах справи відсутні.

Згідно довідки секретаря судового засідання 28.09.2022 року судове засідання не проводилося у зв`язку з перебуванням судді Тимчука Р.І. у нарадчій кімнаті по іншій справі. Наступне судове засідання призначено на 13 грудня 2022 року о 15 год. 30 хв. (т. 2, а.с. 7).

Доказів отримання позивачем або її представником повістки на 13.12.2022 року матеріали справи не містять. Окрім того, з матеріалів справи неможливо встановити за якою адресою були направлені судові повістки для позивача та її представника.

З яких підстав не відбулося засідання призначене на 13.12.2022 року встановити не вдалося, оскільки в справі відсутні відповідні відомості (протокол судового засідання).

При дослідженні матеріалів справи вбачається, що сторонам були направлені судові повістки на засідання призначене на 28.02.2023 о 11:00 год.

Доказів отримання позивачем або її представником повістки на 28.02.2023 року матеріали справи не містять.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.02.2023 року позов ОСОБА_6 залишено без розгляду (т. 2, а.с. 30).

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, місцевий суд виходив з того, що позивач повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання призначені на 28.09.2022, 13.12.2022 та 28.02.2023 не з`явилася, про поважність причини неявки суду не повідомила.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право на справедливий суд. У ч. 1 цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплені такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи, справедливість судового розгляду, публічність розгляду справи та проголошення рішення, розумний строк розгляду справи, розгляд справи судом, встановленим законом, незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ч. ч. 2, 3, 6 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі також - «ЄСПЛ»), сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України», у якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справах «Авотіньш проти Латвії» [ВП] () [GC], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, та «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). 

ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та інші, пункт 36, від 31 травня 2016 року). У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (див. рішення у справі «Заводнік проти Словенії» (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 70, від 21 травня 2015 року, із подальшими посиланнями).

Як вбачається з матеріалів справи, у справі відсутні дані про те, що позивачу та її представнику вручалися судові повістки про виклик до суду на 28.09.2022, 13.12.2022 та 28.02.2023, а тому слід дійти висновку, що неявка в дані судові засідання позивача та її представника обумовлена їх неналежним повідомленням про дату, час і місце судового розгляду у вказані дати.

За таких обставин висновки суду першої інстанції, що позивач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи 28.09.2022, 13.12.2022 та 28.02.2023 і повторно не з`явилася в судове засідання не відповідають обставинам справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують помилкові висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 367 ч. 4 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В ухвалі Ленінського районного суду м. Полтави від 11.07.2022 року вказано, що відповідно до ст. 274 ЦПК України справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, тому суд розпочинає підготовче провадження та призначає підготовче засідання у справі.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якій з`ясовується предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу;2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другоюстатті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.

За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III "Позовне провадження") та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача у підготовче засідання.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі N 759/15271/17 (провадження N 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі N 761/8849/19 (провадження N 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі N 760/22245/18 (провадження N 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі N 569/5089/17 (провадження N 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі N 598/2250/19 (провадження N 61-19688св20).

Таким чином, з урахуванням зазначених норм права та з дотриманням судової практики Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки у справі, яка переглядається, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, тому відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_6 без розгляду й, відповідно, застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо вона постановлена з порушення норм процесуального права чи неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвалу про залишення позову ОСОБА_6 без розгляду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379, ст. 382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Юденкової Аліни Віталіївни задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий:  О.Ю. Кузнєцова

Судді: Г.Л. Карпушин

О.В. Прядкіна