ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/983/21 Номер провадження 22-ц/814/3106/23Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача                Дряниці Ю.В.,

суддів:                      Обідіної О.І., Прядкіної О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2023 року за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу, яка виникла станом на 01 грудня 2021 року в розмірі 5 692, 11 грн., у зв`язку з неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань по оплаті отриманих послуг.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу, яка виникла станом на 01 грудня 2021 року, в розмірі 5 692, 11 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2 270 грн.

Рішення оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, ухваливши нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивач не довів у судовому порядку наявність права проводження господарської діяльності з розподілу природного газу та підтвердження перебування газорозподільної системи у власності чи віданні АТ «ОГС «Полтавагаз». Також зазначає, що він не укладав з позивачем договір розподілу природного газу.

       Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку залишення апеляційної скарги без задоволення з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , якому присвоєно персональний EIC-код: 56ХМ26D165220180, як суб`єкту ринку природного газу та відкритий особовий рахунок споживача послуг з розподілу природного газу №16522018, і користувалася послугами розподілу газу, що підтверджується підписаною та повернутою на адресу оператора ГРМ 22 червня 2016 року заявою-приєднання до умов договору розподілу природного газу.

З даних картки споживача ОСОБА_1 вбачається, що відповідач споживала природний газ в період з 01 січня 2020 року по 30 листопада 2021 року, та допустила просточення оплати отриманих послуг, у зв`язку з чим, станом на 01 грудня 2021 року виникла заборгованість, яка становить 5 692, 11 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач скористалася наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, зобов`язання перед позивачем належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу».

Відповідно до п. 23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Пунктом 35 ч.1 ст. 1 цієї статті передбачено, що розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Частинами 1 та 2 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», та Цивільним кодексом України.

За п.2 ч.1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі; виконавці комунальних послуг. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За нормами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п. 7 гл. 3 розд. VI Кодексу газорозподільних систем фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до п. 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Таким чином, для приєднання до умов договору розподілу природного газу та фактичного укладення договору споживачу не обов`язково мати підписану заяву-приєднання, а достатньо здійснити одну із передбачених законодавством дій, а саме: сплатити за послуги Оператора ГРМ; мати документально підтверджене споживання природного газу.

07жовтня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №2080, відповідно до якої затверджено ряд змін до Кодексу ГРС та Типового договору розподілу природного газу, зокрема до глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, яким встановлено порядок розрахунків за договором розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу. На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.

Згідно умов пункту 6.1 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 розділу VI даного Договору).

За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із надання позивачем послуг, які були отримані та не були належним чином оплачені відповідачем, у зв`язку з чим у позивача виникло право на стягнення заборгованості у судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано суду документів (ліцензії) відносно того, що позивач є Оператором ГРМ, а отже, не є належним позивачем у справі, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18лютого 2021 року відносно Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», в якій зазначено види економічної діяльності, в т.ч. розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (основний).

Доводи апеляційної скарги про те, що на підтвердження факту приєднання до умов договору позивачем не надано доказів, що підтверджують одну із передбачених законодавством дій - не спростовують законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки наявність особового рахунку та присвоєння відповідачу коду ЕІС вказують на те, що він є споживачем даних послуг.

Твердження відповідача щодо неналежності їй підпису у заяв-приєднання до умов договору розподілу природного газу – не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Висновки щодо застосування норм права у близьких за змістом правовідносинах, зокрема щодо приєднання до публічного договору (акцептування договору), містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 161/11800/19 (провадження № 14-119цс20).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не оспорюється факт надання їй послуг з розподілу природнього газу, а тому питання належності підпису споживача у заяві-приєднання не має вирішального значення для розгляду справи.

Таким чином, встановивши, що оператором газорозподільної системи на території Полтавської області на підставі відповідної ліцензії є АТ «Полтавагаз», а ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про існування між сторонами договірних правовідносин, оформлених шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2023 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач                                                                      Ю. В. Дряниця

Судді:                                                                                            О. І. Обідіна

                                                                                                          О. В. Прядкіна