Справа № 560/12083/23

УХВАЛА

26 липня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л.    розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом   ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ,  до  Центру спеціальних операцій "А" Служби безпеки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фінансово-економічне управління Служби безпеки України,  про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Центру спеціальних операцій "А" Служби безпеки України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Центру спеціальних операцій "А" Служби безпеки України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з загибеллю 15.01.2023 року члена її сім`ї, військовослужбовця ОСОБА_3 , передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

- зобов`язати Центр спеціальних операцій "А" Служби безпеки України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв`язку з загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 члена її сім`ї, військовослужбовця ОСОБА_3 .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.07.2023 відкрито провадження в цій справі.

До суду  24 липня 2023 року надійшла заява, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення здійснення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України процесу складання висновків про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , а також її виплати, для усіх осіб, які мають право на її отримання, до винесення судом рішення по справі №560/12083/23.

В обґрунтування заяви зазначено, що існує реальна імовірність призначення та виплати одноразової грошової допомоги іншим особам, які відповідно до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на її отримання, не врахувавши при цьому право позивача на її отримання.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 - 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Відповідно до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Отже, пунктом 2 Постанови №168 врегульовано питання щодо перерозподілу суми одноразової грошової допомоги після її призначення та виплати (за взаємною згодою осіб або в судовому порядку).

Оскільки пунктом 2 Постанови №168 врегульовано питання щодо перерозподілу суми одноразової грошової допомоги після її призначення та виплати (за взаємною згодою осіб або в судовому порядку), то доводи позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до призначення та виплати одноразової грошової допомоги іншим особам, які відповідно до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на її отримання, без врахування права позивача на її отримання, є необґрунтованими.

Також посилання позивача на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову. Тобто, зазначене позивачем порушення прав має ймовірний, виключно прогнозований характер; позивач не зазначив про негативні наслідки, які для нього настануть без вжиття заходів забезпечення позову, з посиланням на відповідні докази.

Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи наведене, позивач не довів необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, заява про забезпечення позову не належить задоволенню.

Керуючись  статтями 248, 256  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя  Д.Л. Фелонюк