01.06.2012

Справа № 1-70/2012 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 червня 2012 р. Путильський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Маковійчук Л.Р.

при секретарі Яловяк О.І.

з участю прокурора Клима В.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Путила справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючої , раніше не судимої,

у скоєнні злочинів, передбачених ст.166, ч.1 ст. 164 та ч.1 ст. 383 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_1, являючись матір»ю двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, і згідно ст. 180 СК України будучи зобов»язаною виховувати та утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, протягом 2007-2012 років злісно не виконувала встановлені законом свої батьківські обов»язки .

Так, відповідно до вимог ст. 150 СК України, батьки зобов»язані піклуватися про здоров»я дитини, її фізичний , духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Однак ОСОБА_1 протягом 2007 – 2012 років зловживала спиртними напоями, не приділяла належної уваги вихованню дітей, злісно не виконувала встановлені законом обов»язки по догляду за дітьми, які виразились у нехтуванні стеження за їх фізичним та психічним розвитком, недостатнім харчуванням, невчасним лікуванням, недотриманні санітарно-гігієнічних норм, що призвело до настання тяжких наслідків - відсталості у фізичному та розумовому розвитку сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується висновком психологічної експертизи.

Крім того, ОСОБА_1, отримуючи державну соціальну допомогу на утримання дітей, не використовувала її за призначенням, в результаті чого діти не отримували належного матеріального забезпечення : одягу, харчування, лікування, мати не піклувалась про їх стан здоров»я, їх фізичний та розумовий розвиток.

Разом з тим ОСОБА_1 подала завідомо неправдиве повідомлення у Путильський РВ УМВС про те, що її співмешканець ОСОБА_5 наніс її малолітньому синові легкі тілесні ушкодження , хоча вказані тілесні ушкодження син отримав , коли впав з ліжка.

. В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою в скоєному злочині визнала повністю і пояснила, що проживає у фактичних шлюбних стосунках із ОСОБА_5, від якого народила двоє дітей. Проживає у важких побутових умовах, житло - одна кімната площею 8 кв.м. Діти часто хворіли, однак вона в лікарню не зверталась. Отримує державну соціальну допомогу на дітей, однак грошей не вистачає на прожиття.

Але і ці кошти нерідко використовувались на придбання спиртного, у зв»язку з чим виникали барни в магазині, які гасились із отриманої соціальної допомоги на дітей. Її неодноразово попереджали працівники соціальних служб у справах дітей щодо піклування про дітей, після чого вона обіцяла виправитись. Вона притягалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов»язків.

Між нею та співжителем неодноразово виникали конфлікти, і вона, щоб його покарати, повідомила в міліцію, що він нібито побив її трирічного сина ОСОБА_4, хоча насправді дитина впала з ліжка.

Крім повного визнання підсудною своєї вини її вина підтверджується матеріалами справи.

Суд, заслухавши покази підсудної, взявши до уваги матеріали кримінальної справи, вважає, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, а її дії органом досудового слідства за ст. 166 КК України кваліфіковано вірно, оскільки вона допустила злісне невиконання встановлених законом обов»язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

За ч.1 ст.164 КК України дії підсудної ОСОБА_1 органом досудового слідства також кваліфіковано вірно - злісне ухилення від утримання неповнолітніх дітей, що перебувають на її утриманні.

За ч.1 ст. 383 КК України дії підсудної ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковано вірно – завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину.

Обираючи підсудній вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винної, зокрема те, що за місцем проживання характеризується посередньо, на її утриманні двоє малолітніх дітей, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання її можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст.166, ч.1 ст. 164 та ч.1 ст. 383 КК України, і обрати їй покарання :

За ст.. 166 КК України у виді двох років обмеження волі;

За ст. 164 ч.1 КК України - одного року обмеження волі;

За ст.. 383 ч.1 КК України - одного року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання визначити у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на один рік шість місяців і відповідно до ст. 76 КК України зобов»язати її протягом іспитового строку не змінювати місця проживання без згоди органу кримінально виконавчої системи.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 15 діб з часу його проголошення через Путильський районний суд.

С У Д Д Я ОСОБА_6