Справа № 202/12267/23

Провадження № 3/202/7768/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року                                                                м. Дніпро        

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Логвіненко Т.Г., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, що надійшли з ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,  -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 близько 12-20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалась перевірка виконання ТЗП серії АА № 328682 ОСОБА_1 , який зобов`язався залишити місце проживання до 11.06.2023, однак було встановлено, що ОСОБА_1 не покинув, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали додані до нього, з`ясувавши обставини справи, та відповідно до ст.252 КУпАП оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в діях наявний склад адміністративного правопорушення, який йому інкримінують, а саме ч.1 ст.173-2 КУпАП виходячи з наступного.

Згідно з п.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку за адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 925580 від 05.06.2023;

- рапортом щодо обставин, викладених у протоколі;

- копією протоколу термінового заборонного припису стосовно кривдника;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Таким чином в судовому засіданні достеменно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно ч.1,2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст.ст.34, 35 КУпАП, суддя не вбачає.

Інших відомостей, які б характеризували особу суду не надано.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи правопорушника та його майнового стану, ступеню вини, відсутності обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також характеру вчиненого ним правопорушення та суспільної небезпеки вчиненого ним протиправного діяння, пов`язаного із вчиненням домашнім насильства, враховуючи, що застосування в даному випадку більш м`яких адміністративних стягнень є недостатнім, суд вважає, що за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, передбаченого санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

При цьому зазначаю, що відповідно до статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку.

У справі «Швидка проти України» у рішенні від 30 жовтня 2014 року Європейський суд констатував порушення ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції у зв`язку з тим, що суд розглянув апеляційну скаргу заявниці на постанову суду першої інстанції про визнання її винною у вчиненому адміністративному правопорушенні вже після того, як вона відбула призначене її покарання у повному обсязі, і цей перегляд таким чином не міг виправити недоліки суду першої інстанції.

Таким чином, з метою недопущення порушення прав і свобод особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та якій обрано захід стягнення у вигляді адміністративного арешту, з урахуванням практики ЕСПЛ, суд вважає, що постанову про застосування адміністративного арешту слід виконувати негайно після затримання правопорушника.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України «Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення».

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у сумі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст.23, 24, 33, 34, 35, 173-2, 276, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб.

Строк арешту обчислювати з моменту затримання ОСОБА_1 .

Постанова підлягає виконанню після вступу її в законну силу.

Виконання постанови покласти на ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 грн. в дохід держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя                                                                Т. Г. Логвіненко