Ухвала

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 456/1144/22

провадження № 61-7184ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) на постанову Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району), третя особа -ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району), третя особа -ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) № 39 від 25 березня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади сторожа 2 р. Дрогобицького гарнізону сторожової охорони Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Поновлено ОСОБА_1 на посаді сторожа 2 р. Дрогобицького гарнізону сторожової охорони Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району). Стягнуто з Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 57 498,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

01 грудня 2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, в якій просив суд стягнути 12 900 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких: складання позовної заяви ? 2100 грн; участь в судових засіданнях ? 8 400 грн; складення заяви про забезпечення доказів ? 300 грн; складання заяв про розрахунок середньоденного та середньомісячного заробітку, яка підлягає стягненню ? 900 грн; складання заяви про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу ? 1 200 грн.

Додатковим рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 900 грн.

Рішення мотивовано тим, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 900,00 грн є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, ціною позову та значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) задоволено частково. Змінено додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року. Стягнуто з Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що розмір судових витрат підлягає зменшенню, оскільки при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію необхідності та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин та фінансового стану обох сторін. Зокрема, до наданої допомоги зараховано складання заяв про забезпечення доказів з оплатою 300 грн, яка була відкликана позивачем; складення заяви про розрахунок середньомісячного заробітку є однією з позовних вимог, тому розрахунок мав бути проведений при складенні позовної заяви, відтак 900 грн, сплачені за її складення, не підлягають стягненню; питання стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу вирішується в судових засіданнях, за участь у яких справляється окрема плата, відтак додатково не може бути стягнуто йоплату у розмірі 1 200 грн за складення заяви стягнення витрат на правничу допомогу.

08 травня 2023 року Самбірська квартирно-експлуатаційна частина (району) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року, у якій просила змінити оскаржене рішення шляхом зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу до розміру, що не перебільшує 5 000 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк, зокрема для подання до Верховного Суду підписаної касаційної скарги у новій редакції, у якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додавши до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду від 05 червня 2023 року Самбірська квартирно-експлутаційна частина (району) подала до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, у якій посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження. Зазначає, що суди не взяли до уваги висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 922/3812/19.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначено, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зроблено висновок, що під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

У постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 922/3812/19, на яку посилається скаржник, міститься висновок, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У наведеній справі скасовано додаткову постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні заяви позивача про стягнення 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в апеляційній інстанції, cправу в цій частині передано до апеляційного суду на новий розгляд, оскільки Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права при розгляді клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу залишив поза увагою, що договір про надання професійної правничої допомоги та додаткові угоди до нього наявні в матеріалах справи, тому зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що зазначена додаткова угода відсутня в матеріалах справи є передчасним.

Тоді як у цій справі Самбірська квартирно-експлуатаціна частина (району) не погоджується з розрахунком витрат на наданим до справи договором про надання правничої допомоги та їх співмірністю. Обґрунтовані підстави касаційного оскарження постанови апеляційного суду в цій частині касаційна скарга не містить, а зводиться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Тому висновки щодо застосування норми права, які викладені у наведеній постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин в справі, що переглядається.

З огляду на зазначене, недоліки, вказані в ухвалі Верховного Суду від 05 червня 2023 року, не усунуто.

Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) на постанову Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району), третя особа -ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков