Справа № 161/12283/22 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.

Провадження № 22-ц/802/679/23 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

секретаря Трикош Н. І.,

з участю:

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Москвичова Сергія Ігоровича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2022 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Позов обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, однак рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2019 року шлюб між ними було розірвано. У цьому шлюбі в них народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що після розірвання шлюбу діти залишились проживати разом з нею та перебувають на її утриманні. На даний час старший син ОСОБА_6 досяг повноліття, однак продовжує навчатися у Луцькому національному технічному університеті на денній формі навчання. Також позивач зазначає, що у зв`язку з навчанням у вищому навчальному закладі дитина не може працевлаштуватись та отримувати власний дохід, внаслідок чого потребує допомоги батьків для забезпечення належного рівня матеріального забезпечення, необхідного для його фізичного, розумового та соціального розвитку.

На підставі наведеного позивачка просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову та до досягнення дитиною 23-ох років.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 травня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_7 23 років, починаючи з 05 вересня 2022 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до обов`язкового негайного виконання.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Москвичов С. І. подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення винесене з порушеннями норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що син позивачки та відповідача ОСОБА_7 навчається у вищому навчальному закладі, в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батьків, відповідач ОСОБА_3 є військовослужбовцем (в/ч НОМЕР_1 ), його дохід за період з липня 2022 року по грудень 2022 року включно становить 267 495,61 гривень, що свідчить про його спроможність сплачувати аліменти, при цьому суд враховує пріоритетність інтересів повнолітнього, який потребує матеріальної допомоги.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 31 жовтня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції (а. с. 2).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2023 року ухвалено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_8 в розмірі частки всіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 вересня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття (а. с. 75-78).

Установлено, що повнолітній син ОСОБА_7 є студентом другого курсу факультету архітектури, будівництва та дизайну денної форми навчання за державним замовленням Луцького національного технічного університету. Наведене підтверджується копією довідки Луцького національного технічного університету № 811/22 від 30 серпня 2022 року (а. с. 5).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Статтею 199 CК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених норм при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів, ОСОБА_9 обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що повнолітній син навчається і потребує матеріальної допомоги, при цьому на підтвердження своїх вимог лише зазначила, які приблизно витрати несе повнолітній син у зв`язку з доїздом до місця навчання, харчуванням, купівлею одягу та взуття. Будь - яких належних та допустимих доказів на підтвердження розміру витрат позивачка не надала.

Разом з цим, з матеріалів справи убачається, що згідно копії акта приймання - передачі частки у статутному капіталі фермерського господарства «Зміїнець», витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 42 -44) ОСОБА_10 став власником частки у статутному капіталі ФК «Зміїнець» шляхом відчуження дружиною відповідача 25% такої частки.

На балансі ФГ «Зміїнець» перебуває збудований житловий 4х квартирний будинок садибного типу, що підтверджується копією декларації про початок будівельних робіт, замовником яких є ФГ «Зміїнець», та копією технічного паспорту від 15.10.2020 року (а.с. 45, 46). Таким чином, ОСОБА_4 набув майнові права на квартиру №2 у цьому будинку (право власності на будівельні матеріали)

Приблизна ринкова вартість частки, набутої ОСОБА_7 , відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 07.03.2023 року (а.с. 82) становить 6 213 4000 грн.

При вирішенні спору судом першої інстанції не було враховано зазначеної обставини і зроблено передчасний висновок, що повнолітній син потребує матеріальної допомоги від батька.

Окрім того, враховуючи, що відповідно до вимог ст. 199 СК України право на вимогу про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає повнолітня дитина, позивачка повинна довести спільне проживання з сином, при цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього. Не надано також документів про доходи самої позивачки, що безперечно впливає на вирішення питання про стягнення аліментів, адже такий обов`язок лежить на обох батьках.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що позивачкою не було доведено необхідність повнолітнього сина отримувати матеріальну допомогу від батька - відповідача у справі, а також того, що позивачка проживає з сином і надає йому допомогу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду до скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Москвичова Сергія Ігоровича задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 травня 2023 року в даній справі скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 липня 2023 року.

Головуючий

Судді :