Постанова

Іменем України

12 липня 2023 року

м. Київ

справа № 279/56/20

провадження № 61-1345св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 , відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Карасюком Олександром Володимировичем, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2020 року у складі судді Волкової Н. Я. та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_2 , відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Управління), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про право власності.

Позов обгрунтований тим, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 жовтня 2016 року стягнено з нього та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», банк) заборгованість за кредитним договором у розмірі 763 822,85 грн.

У межах виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення суду 14 грудня 2018 року ДП «Сетам» провело електронні торги з продажу належного йому нежитлового приміщення - кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 634,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно передане в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договору від 21 грудня 2007 року. Переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_2

04 січня 2019 року державний виконавець склав акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого 05 січня 2019 року приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Івчук С. С. на ім`я ОСОБА_2 вида свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно.

Позивач зазначає, що електронні торги проведені з порушенням Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), та Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 серпня 2018 року у справі №279/1424/18 зупинено реалізацію вказаного нежитлового приміщення до вирішення справи по суті.

27 серпня 2018 року він надав копію цієї ухвали до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі -Управління у Житомирській області). Копія ухвали суду про забезпечення позову надана керівнику ДП « Сетам».

Повідомлення про заборону проводити електронні торги з реалізації цього майна проігнороване відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби та організатором торгів. 28 серпня 2018 року торги не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. Тому 14 грудня 2018 року проведені повторні торги, на яких стартова ціна становила не 1 120 917,00 грн, а 896 733,00 грн.

Під час реалізації нерухомого майна безпідставно застосовано статтю 49 Закону України «Про іпотеку» щодо зниження початкової ціни продажу предмета іпотеки на 20 %, оскільки проведення перших торгів 28 серпня 2018 року відбулось під час дії ухвали суду про забезпечення позову, якою зупинено продаж цього майна, що свідчить про порушення пунктів 2, 3 Порядку реалізації арештованого майна.

Ці неправомірні дії призвели до того, що стартова ціна зазначеного нежитлового приміщення занижена.

Переможець електронних торгів ОСОБА_2 не сплатив грошові кошти за придбане ним нерухоме майно. Він є іпотекодержателем цього майна, оскільки розмір заборгованості іпотекодавця перед ним становить 1 296 233,13 грн, просив врахувати суму боргу 937 086,60 грн у рахунок погашення цієї заборгованості відповідно до статті 45 Закону України «Про іпотеку».

Під час зарахування коштів за придбане майно в рахунок погашення його боргу перед ОСОБА_2 державний виконавець безпідставно виходив з того, що розмір такої заборгованості становить 1 296 233,13 грн. Водночас реалізація цього майна відбулась у межах виконавчого провадження про стягнення боргу у розмірі 763 822,85 грн.

ОСОБА_1 просив визнати недійсними результати електронних торгів, оформлені протоколами від 14 грудня 2018 року № 380074 та № 375864; визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 04 січня 2019 року та скасувати свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, видане на ім`я ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки, складений 04 січня 2019 року державним виконавцем Сладь Т. П., скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення, загальною площею 634,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане 05 січня 2019 року приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Івчуком С. С.

У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними протоколів про проведення електронних торгів від 14 грудня 2018 року № 380074 та № 375864 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 27 березня 2018 року державний виконавець подав заявку на реалізацію спірного нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів. Ця заявка державного виконавця отримана ДП «Сетам» 10 квітня 2018 року, інформація про електронні торги була внесена в Систему. Станом на дату передання майна на реалізацію його оцінка була дійсною. Перші торги з реалізації предмета іпотеки проведено 28 серпня 2018 року за стартовою ціною 1 120 917,00 грн, визначеною звітом суб`єкта оціночної діяльності, номер лоту 272829. Ці торги були визнані такими, що не відбулись, оскільки від жодного з учасників не надійшла цінова пропозиція, про що було складено протокол № 354662. Результати вказаних торгів в межах цієї справи позивач не оспорював.

Оскільки перші торги були визнані такими, що не відбулись, ДП «Сетам» призначило дату повторних торгів з реалізації нежилого приміщення позивача із присвоєнням нового номера лоту 315392, стартова ціна була визначена в сумі 896 733,60 грн, що становило 80 % від початкової вартості майна.

Позивач не оспорив результати торгів, проведених 28 серпня 2018 року, такі результати не визнано недійсними, тому суд не оцінював правильність визначення стартової ціни лоту на повторні торги.

Повторні торги проведено 14 грудня 2018 року з визначенням переможця - учасника № 12, про що складено протокол № 375864. Оскільки учасник № 12 не вніс запропоновану суму за придбане майно, тому переможцем торгів став ОСОБА_2 , про що було складено протокол № 380074. У зведеному виконавчому провадженні ОСОБА_2 був заставодержателем.

У протоколі від 14 грудня 2018 року № 380074 зазначено, що ціна продажу становила 986 406,95 грн, сума сплаченого гарантійного внеску - 44 836,68 грн, розмір додаткової винагороди - 4 483,76 грн, сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця, становить 937 086,60 грн. Зазначені суми підлягали сплаті переможцем до 21 січня 2019 року.

04 січня 2019 року до Управління від ОСОБА_2 надійшла заява із додатками (витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки), якими згідно зі статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» він підтверджував, що є іпотекодержателем реалізованого майна. У вказаній заяві ОСОБА_2 повідомив, що розмір заборгованості власника майна ОСОБА_1 перед ним як іпотекодержателем становить 1 296 233,13 грн.

У межах зведеного виконавчого провадження борг ОСОБА_1 перед особою, яка здійснила ОСОБА_2 уступку боргу, становив 763 822,85 грн.

04 січня 2019 року старший державний виконавець Управління у Житомирській області Сладь Т. П. склав акт про реалізацію предмета іпотеки, відповідно до якого сума коштів, перерахована за придбане майно, становить 986 406,95 грн без ПДВ, з яких: 937 086,60 грн - сума, яка зарахована іпотекодержателем на погашення заборгованості; 44 836,68 грн - гарантійний внесок на рахунок ДП «Сетам», 4 483,67 грн - додаткова винагорода.

Переможець торгів ОСОБА_2 надав квитанцію про внесення після оформлення протоколу за результатами проведення торгів лише 4483,67 грн.

Оскільки ОСОБА_2 не вніс на рахунок Управління у Житомирській області різницю між ціною продажу майна позивача та сумою заборгованості, яка існувала у позивача перед ОСОБА_2 як іпотекодержателем реалізованого майна в межах виконавчого провадження, то видача державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки від 04 січня 2019 року, на підставі якого 05 січня 2019 року приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Івчук С. С. видав ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нежиле приміщення на АДРЕСА_1 , є неправомірною.

На підставі вказаного свідоцтва 02 лютого 2019 року ОСОБА_2 відчужив указане майно третій особі.

Водночас суд не встановив, що під час організації та проведення 14 грудня 2018 року електронних торгів з реалізації належного позивачеві майна ДП «Сетам» допустило порушення, тому позов до вказаного відповідача задоволенню не підлягає.

Оскільки суд встановив, що уповноважена особа Управління у Житомирській області без дотримання вимог пункту 4 Розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна та без внесення іпотекодержателем різниці між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного в межах виконавчого провадження основного зобов`язання, видала ОСОБА_2 акт про реалізацію предмета іпотеки, який став підставою для отримання свідоцтва про право власності на майно, вимоги позивача про визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки від 04 січня 2019 року та скасування свідоцтва про право власності на майно, виданого 05 січня 2019 року, суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанцій

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , ДП «Сетам» та Управління задоволено.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2020 року в частині визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки від 04 січня 2019 року, складеного державним виконавцем Сладь Т. П., та в частині скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення - кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на АДРЕСА_1 , виданого 05 січня 2019 року приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком С. С., скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення в частині розподілу судових витрат скасовано.

Рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними протоколів прилюдних торгів від 14 грудня 2018 року № 380074 та № 375864 залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що перші електронні торги були призначені на 28 серпня 2018 року. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 серпня 2018 року зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 279/1699/16-ц.

Проте застосовані судом заходи забезпечення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця були скасовані ухвалою цього ж суду від 03 вересня 2018 року. Цією ухвалою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги, тому законні підстави для зупинення реалізації майна були відсутні.

Крім того, реалізація вказаного нерухомого майна здійснювалася в межах зведеного виконавчого провадження, у якому стягнення за іншими виконавчими листами не зупинялося.

Також не є підставою для визнання недійсними електронних торгів й посилання позивача на ту обставину, що ОСОБА_2 не сплатив кошти за придбане майно.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про іпотеку» будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов`язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов`язання.

Згідно з розрахунком, долученим до матеріалів справи заборгованість позивача перед ОСОБА_2 на час набуття ним права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки становила 1 296 233,13 грн. Зазначений розрахунок є невід`ємною частиною договору про відступлення права вимоги, який є чинним та не визнаний судом недійсним.

Посилання представника позивача на ту обставину, що після закінчення строку кредитування припиняється право кредитодавця нараховувати відсотки за користування кредитом, не може бути підставою для визнання недійсними електронних торгів, оскільки в межах позовних вимог суд позбавлений можливості оцінювати розмір заборгованості позивача за кредитним зобов`язанням.

Таким чином, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними протоколів проведення електронних торгів. Оскільки у задоволенні цих позовних вимог відмовлено за безпідставністю, суд не застосовував положення ЦК України щодо позовної давності.

Суд першої інстанції не врахував, що акт державного виконавця лише констатує подію проведення прилюдних торгів, а тому він не може бути визнаний недійсним з підстав порушення проведення процедури торгів за відсутності судового рішення про визнання таких торгів недійсними. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 727/2937/15-ц.

За відсутності рішення про визнання недійсними прилюдних торгів, не може бути скасоване й свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке є документом, що підтверджує набуття переможцем права власності на придбане майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2021 року ОСОБА_1 , через адвоката Карасюка О. В., засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Коростенського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, просив: скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року; скасувати рішення Коростенського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2020 року в частині відмови у визнанні недійсними протоколів проведення електронних торгів та ухвалити у цій частині нове рішення про визнання недійсними результатів електронних торгів, оформлених протоколами проведення електронних торгів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що станом на 28 серпня 2018 року ухвала Коростенського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2018 року у справі № 279/1424/18 була чинною та підлягала негайному виконанню, у зв`язку з чим електронні торги підлягали зупиненню відповідно до пункту 2 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна.

На порушення вимог частини третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції помилкового взяв до уваги доводи іпотекодержателя про наявність у позивача перед ним заборгованості у розмірі 1 296 233,13 грн. Відповідні докази, зокрема, копії договорів відступлення права вимоги від 19 липня 2018 року, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ «Фінстрім», були надані відповідачем до суду апеляційної інстанції без обґрунтування причин неможливості їх надання до суду першої інстанції.

Крім того, рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 жовтня 2016 року стягнено з нього та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 763 822,85 грн. Суд апеляційної інстанції помилково констатував про наявність у ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1 296 233,13 грн, не врахувавши при цьому припинення нарахування процентів після спливу визначеного договором строку кредитування.

Видача акта про реалізацію предмета іпотеки залежить від здійснення переможцем розрахунків за придбаний на електронних торгах предмет іпотеки, тому висновок апеляційного суду про те, що за відсутності рішення про визнання недійсними прилюдних торгів не може бути скасоване й свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, є необґрунтованим.

Під час проведення електронних торгів ДП «Сетам» допустило порушення статті 129-1 Конституції України та статті 43 Закону України «Про іпотеку», пунктів 2, 3 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, що спричинило визначення помилкової стартової ціни лоту.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначає таке: суди попередніх інстанції не застосували правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Крім цього, заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував висновок Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 727/2937/15-ц.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у квітні 2021 року, Управління заперечує проти доводів ОСОБА_1 .

Відзив мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що під час проведення електронних торгів порушено Порядок реалізації арештованого майна.

Доводи заявника про неврахування ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 серпня 2018 року про зупинення реалізації спірного нерухомого майна є безпідставними, оскільки на виконання Управлінню у Житомирській області пред`явлено копію ухвали, яка не була завірена належним чином та була відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також на момент проведення других електронних торгів зазначену вище ухвалу скасовано.

Позивач звернувля до суду з указаним позовом з пропуском позовної давності.

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у квітні 2021 року, ДП «Сетам» заперечувало проти доводів ОСОБА_1 .

Відзив мотивовано наявністю підстав для відмови у позові не лише через недоведеність порушень під час проведення торгів, але і з підстав пропуску строку позовної давності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У квітні 2021 року справанадійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд дійшов залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 грудня 2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки.

Відповідно до умов договору іпотеки на забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 20 грудня 2007 року ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належне йому нежитлове приміщення колишньої більярдної, переобладнаної під кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташоване на АДРЕСА_1 .

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 жовтня 2016 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 763 822,00 грн.

Виконавчий лист, виданий на підставі зазначеного рішення, перебував на виконанні в Управлінні у межах зведеного виконавчого провадження № 55703727.

20 лютого 2018 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт належного ОСОБА_1 майна, яке перебуває в іпотеці АТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме: нежитлового приміщення колишньої більярдної, переобладнаної під кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване на АДРЕСА_1 .

Відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 від 06 березня 2018 року ринкова вартість вказаного нерухомого майна становить 1 120 917,00 грн.

22 березня 2018 року повідомлення про результати оцінки майна надіслано сторонам виконавчого провадження.

27 березня 2018 року державний виконавець направив до Житомирської філії ДП «Сетам» заявку на проведення електронних торгів з продажу вказаного нежитлового приміщення, яка була отримана організатором торгів 10 квітня 2018 року, та наступного дня інформація про електронні торги була внесена в Систему.

Перші торги з реалізації цього іпотечного майна були призначені на 28 серпня 2018 року.

Відповідно до протоколу від 28 серпня 2018 року № 354662 призначені на 28 серпня 2018 року торги не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця (справа № 279/1424/18). Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 серпня 2018 року у порядку забезпечення позову у справі № 279/1424/18 зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 279/1699/16-ц, виданого цим судом 24 листопада 2016 року, до завершення розгляду скарги ОСОБА_1 , шляхом зупинення реалізації нежитлового приміщення колишньої більярдної, переобладнаної під кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване на АДРЕСА_1 .

27 серпня 2018 року позивач звернувся до Управління в Житомирській області із листом, в якому повідомив про ухвалу суду про забезпечення позову, копію якої долучив до листа.

Цього ж дня аналогічний за змістом лист був отриманий керівником Житомирської філії ДП «Сетам».

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 вересня 2018 року у справі № 279/1424/18 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо визначення оцінки вартості майна та скасування звіту про незалежну оцінку майна - нежитлового приміщення колишньої більярдної, переобладнаної під кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване на АДРЕСА_1 . Скасовано заходи забезпечення скарги, вжиті ухвалою суду від 27 серпня 2018 року.

13 листопада 2018 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

Наступні торги з реалізації іпотечного майна відбулися 14 грудня 2018 року за стартовою ціною 896 733,60 грн.

Зі змісту протоколу проведення електронних торгів від 14 грудня 2018 року № 380074 встановлено, що попередньо визначеним переможцем торгів не були внесені кошти за придбане майно.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 14 грудня 2018 року№ 375864 переможцем торгів визнано ОСОБА_2 . Сума, яку необхідно було перерахувати на рахунок продавця, становила 937 086,60 грн.

04 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Житомирській області із заявою, в якій зазначив, що він є іпотекодержателем вказаного нерухомого майна та відповідно до статті 45 Закону України «Про іпотеку» просив урахувати 937 086,60 грн у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ним у розмірі 1 296 233,13 грн.

Також установлено, що ТОВ «Фінстрим» відступило ОСОБА_2 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, а також за договором іпотеки, що підтверджується угодами про відступлення права вимоги від 19 липня 2018 року. Згідно з додатком до вказаної угоди борг ОСОБА_1 перед первісним кредитором становить 1 296 233,13 грн.

19 липня 2018 року у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про те, що іпотекодержателем вказаного нерухомого майна є ОСОБА_2

04 січня 2019 року старшим державним виконавцем Управління у Житомирській області складено акт про реалізацію предмета іпотеки.

05 січня 2019 року приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Івчуком С. С. на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення колишньої більярдної, переобладнаної під кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване на АДРЕСА_1 .

02 лютого 2019 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Левківською Г. С. (реєстровий № 132), право власності на вказане нерухоме майно набув ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги (близький за змістом підхід застосував Верховний Суд України у висновку, викладеному у постановах від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 та від 13 лютого 2013 року у справі № 6-174цс12, і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) викладено правовий висновок, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Зазначене підтверджується частиною першою статті 650, частиною першою статті 655 та частиною четвертою статті 656 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суди повинні встановити, чи відбулося порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушені права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц зазначено, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому крім наявності порушення положень закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідно встановити такі підстави: порушення правил проведення електронних торгів; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Отже, проведення електронних торгів, що відбулися з порушенням вимог законодавства, є підставою для визнання таких торгів недійсними виключно за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд не встановив підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій організатор зобов`язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов`язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.

Згідно з пунктом 3 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна за наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються.

У разі усунення підстав для зупинення електронних торгів ( торгів за фіксованою ціною), визначених у пункті 2 цього розділу (в тому числі набрання судовим рішенням законної сили про відмову у задоволенні позову, про закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду) організатор з дотриманням вимог цього Порядку засобами Системи здійснює заходи щодо відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) у цілому або за окремим лотом із збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна.

Суди встановили, що перші електронні торги були призначені на 28 серпня 2018 року, які згідно з протоколом від 28 серпня 2018 року № 354662 не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 серпня 2018 року у справі 279/1424/18 у порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 279/1699/16-ц до завершення розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, шляхом зупинення реалізації спірного нежитлового приміщення.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 вересня 2018 року у справі № 279/1424/18 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця та скасовано заходи забезпечення скарги, вжиті ухвалою суду від 27 серпня 2018 року.

Наступні торги з реалізації іпотечного майна відбулися 14 грудня 2018 року за стартовою ціною 896 733,60 грн.

Оскільки заходи забезпечення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця були скасовані ухвалою суду від 03 вересня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо визначення оцінки вартості майна та скасування звіту про незалежну оцінку майна, то підстави для зупинення реалізації майна були відсутні.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що реалізація вказаного нерухомого майна здійснювалася в межах зведеного виконавчого провадження, у якому стягнення за іншими виконавчими листами не зупинялося.

Верховний Суд також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що не є підставою для визнання недійсними електронних торгів посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не сплатив кошти за придбане майно.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про іпотеку» (у редакції від 19 жовтня 2016 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов`язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов`язання.

Встановлено, що розмір кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» визначений рішенням суду у розмірі 736 822,85 грн.

Згідно з розрахунком, долученим до матеріалів справи, заборгованість позивача перед ОСОБА_2 на час набуття ним права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки становила 1 296 233,13 грн. Зазначений розрахунок є невід`ємною частиною договору про відступлення права вимоги, який є чинним та не визнаний судом недійсним.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 14 грудня 2018 року № 375864 сума, яку необхідно було перерахувати переможцем торгів ОСОБА_2 на рахунок продавця, становила 937 086,60 грн.

Звернувшись до Управління у Житомирській області, ОСОБА_2 відповідно до статті 45 Закону України «Про іпотеку» просив урахувати 937 086,60 грн у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ним у розмірі 1 296 233,13 грн.

Враховуючи статтю 45 Закону України «Про іпотеку», 04 січня 2019 року старшим державним Управління у Житомирській області правомірно складено акт про реалізацію предмета іпотеки, оскільки ОСОБА_2 як іпотекодержатель та переможець торгів повинен сплатити різницю між сумою боргу на ціною продажу.

У цій справі позивач не надав належних і допустимих доказів, що при проведенні електронних торгів відбулося порушення порядку їх проведення. І такі порушення вплинули на результат торгів, права та законні інтереси позивача.

Посилання заявника на необхідність застосування у цій справі правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, є безпідставними, оскільки предметом спору у вказаних справах є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення.

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними, а тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування необхідно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Оскільки судові рішення ухвалені у справах за неподібних обставин та характеру спірних правовідносин, то не є релевантними.

Аргументи заявника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (статті 45 Закону України «Про іпотеку» у відповідній редакції) є безпідставними, враховуючи встановлені обставини конкретної справи.

Не спростувавши правомірність визначення вартості об`єкта реалізації та статусу іпотекодержателя як переможця прилюдних торгів, заявник фактично заперечує проведення таких торгів, формально посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 45 Закону України «Про іпотеку», застосування якої є очевидним та не передбачає іншого тлумачення.

З огляду на доводи касаційної скарги немає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушення ДП «Сетам» під час організації та проведення 14 грудня 2018 року електронних торгів з реалізації належного позивачеві майна відповідно до законодавства. Такі висновки узгоджуються із судовою практикою Верховного Суду у цій категорії справ, яка є сталою та сформованою.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції в незміненій частині та постанови суду апеляційної інстанції без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Карасюком Олександром Володимировичем, залишити без задоволення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2020 року у нескасованій частині та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко