ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 913/242/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області

на рішення Господарського суду Луганської області

(суддя - Голенко І.П.)

від 31.01.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Попков Д.О., судді: Стойка О.В., Істоміна О.А.)

від 29.05.2023

у справі № 913/242/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про стягнення 3 544 818,44 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Литвин П.В.

відповідача - не з`явилися

треті особи - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області з вимогами про стягнення 3 544 818,44 грн, з яких: 2 587 512,26 грн заборгованості з оплати вартості поставленого природного газу за грудень 2021 за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії"; 382 101,12 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з оплати вартості поставленого природного газу; 51 466,68 грн 3% річних за прострочення виконання грошових зобов`язань з оплати вартості поставленого природного газу; 523 738,38 грн інфляційної індексації на заборгованість.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р "Про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії"" останнього визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи за участю операторів газотранспортних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у грудні 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий відповідачем природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Позивач на виконання умов типового договору протягом листопада-грудня 2021 року поставив відповідачу природний газ, який останнім в повному обсязі не оплачено.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 31.01.2023 у справі №913/242/22 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 2 587 512,26 грн заборгованості, 382 101,12 грн пені, 51 466,68 грн 3% річних, 523 738,38 грн інфляційних втрат.

2.2. Рішення господарського суду обґрунтовано доведеністю матеріалами справи факту неповного та несвоєчасного розрахунку відповідачем за поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" природний газ за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" за зобов`язаннями грудня 2021 року в заявленій сумі, що також зумовило правомірність нарахування на суму заборгованості пені, 3% річних та інфляційної індексації.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 рішення Господарського суду Луганської області від 31.01.2023 у справі №913/242/22 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Луганської області від 31.01.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №913/242/22, Відділ освіти Марківської селищної ради Луганської області подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3.2. Підставою касаційного оскарження Відділ освіти Марківської селищної ради Луганської області визначив пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

3.4. Відділ освіти Марківської селищної ради Луганської області визначив пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме пункт 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

3.5. Також посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права: частини сьомої статті 4, статті 13, частини четвертої статті 43, статті 74, статті 77, частини першої статті 86, частини першої статті 210, статей 236, 237, частини п`ятої статті 242, частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України; неправильне застосуванням норм матеріального права: Закону України "Про ринок природного газу", Закону України "Про публічні закупівлі", Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" проти вимог останньої заперечив та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Відзив мотивував тим, що відповідач, прийнявши переданий газ, отримавши від позивача рахунки на оплату за листопад та грудень 2021 року частково оплативши вартість спожитого природного газу, фактично підтвердив, що договір укладений і діє. При цьому також зазначив, що суб`єкти ринку природного газу, як позивач, так і відповідач мають право на користування ресурсами Інформаційної платформи, а відтак, відповідач може відповідно до даних платформи перевіряти дані щодо власного споживання природного газу.

Щодо неналежного повідомлення, позивач зазначає, що ним та місцевим господарським судом вжиті всі можливі заходи з повідомлення відповідача як про подання позову, так і про розгляд справи.

3.7. Також до Верховного Суду від відповідача (скаржника) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку представника у приміщення суду або взяття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції через відрядження. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки явка представника не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. До того ж Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021, відповідно до пункту 2 якої з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021-2022 визначено зобов`язання Акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відділ освіти Марківської селищної ради Луганської області є бюджетною установою у розумінні Бюджетного кодексу України.

Листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-22-5944 від 08.06.2022 проінформовано, що споживач з ЕІС кодом 56ХS00017K86V003 (Відділ освіти Марківської селищної ради Луганської області) у період з 04.11.2021 до 24.12.2021 був закріплений за постачальником "останньої надії" - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"; обсяг природного газу, використаний вказаним споживачем та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" становить: за період з 04.11.2021 до 30.11.2021 - 39 792,75 м3, за період з 01.12.2021 до 24.12.2021 - 46 123,68 м3.

Включення Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого ним до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (форма №10) та відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС кодом 56ХS00017K86V003 (інформація з особистого кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на інформаційні платформі Оператора ГТС).

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - типовий договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015, який відповідно до пункту 1.1 є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу Постачальником "останньої надії".

Згідно з пунктом 1.3 типового договору останній є договором приєднання та вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до змісту пункту 2.1 типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Як зазначено у пункті 2.3 типового договору, відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), Кодексом газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи) та Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1 типового договору).

Відповідно до пункту 4.1 типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.3 типового договору).

Згідно з пунктом 4.4 типового договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5 типового договору).

Як зазначено у пункті 5.2 типового договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Ціна природного газу з 01.10.2021, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 на період постачання з 01.10.2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб.м з урахуванням податку на додану вартість.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.12.2021, відповідно до умов договору, опублікована/оприлюднена на сайті ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за посилання https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи). Ціна природного газу також підтверджується довідкою від 07.02.2022, наданою позивачем.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" належним чином виконало взяті на себе зобов`язання з поставки природного газу відповідно до типового договору за період з 04.11.2021 - 24.12.2021 та у вказаний період поставило Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області природний газ на загальну суму 3 256 030,46 грн в обсязі 85,91643 тис.куб.м, а саме:

- у листопаді 2021 в обсязі 39,79275 тис.куб.м на суму 668 518,20 грн;

- у грудні 2021 в обсязі 46,12368 тис.куб.м на суму 2 587 512,26 грн.

Для проведення оплати за отриманий природний газ, постачальником "останньої надії" були сформовані рахунки на оплату №31228 на суму 668 518,20 грн за листопад 2021 (обсяг природного газу 39,79275 тис.куб.м) та №1409 на суму 2 587 512,26 грн за грудень 2021 (обсяг природного газу 46,12368 тис.куб.м).

Вказані рахунки на оплату направлені засобами поштового зв`язку на адресу Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області, які прийняті останнім, про що свідчать роздруківки з сайту Акціонерного товариства "Укрпошта".

У порушення умов типового договору cпоживачем здійснено розрахунок лише за поставлений природний газ у листопаді 2021 в сумі 668 518,20 грн (за рахунком №31228), що підтверджується листом №16/2-08/978 від 27.05.2022 Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про надходження коштів на рахунок Позивача за період 01.10.2021 - 25.05.2022.

Відтак, залишилась несплаченою заборгованість за поставлений ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у грудні 2021 року природний газ в обсязі 46,12368 тис.куб.м на суму 2 587 512,26 грн.

Враховуючи не здійснення споживачем оплати за отриманий природний газ у грудні 2021 року за типовим договором в сумі 2 587 512,26 грн, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовними вимогами до останнього про стягнення такої суми заборгованості, а також нарахованих на неї сум пені, 3% річних та інфляційної індексації.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

5.3. З урахуванням умов пункту 4.3 типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Відповідно, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4 типового договору).

5.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії" на ринку природного газу, на виконання умов типового договору поставлено відповідачу протягом грудня 2021 року природний газ об`ємом 46,12368 тис.куб.м на суму 2 587 512,26 грн.

Проте, у порушення умов типового договору, відповідач у встановлений цим договором строк виставлений рахунок не оплатив, а тому господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованих висновків про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 2 587 512,26 грн.

5.5. Згідно з частиною першою статті 199 Господарського суду України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.6. Відповідно до пункту 4.5 типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

5.7. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.8. Оскільки відповідач прострочив строки оплати за типовим договором, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про стягнення на користь позивача нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

5.9. Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про недоведеність позивачем факту укладання договору та поставки газу з ресурсу позивача, оскільки він має укладений та діючий договір на постачання з ТОВ "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдінг", з огляду на таке.

Згідно із пунктом 1 розділу VI Правил постачання договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до Правил постачання діючий постачальник - постачальник природного газу, до реєстру споживачів якого включений cпоживач у відповідному періоді постачання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між відповідачем та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" укладено договір постачання природного газу, пунктом 3.2 якого передбачено, що постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Отже, хоча у спірний період споживання Відділ освіти і мав договірні відносини на постачання природного газу з іншим постачальником, проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не надав жодного доказу того, що у спірний період з 01.12.2021 по 24.12.2021 він був включений до реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг", а тому відбулось автоматичне включення оператором ГТС до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих відповідачем, який є бюджетною установою, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. До того ж, за встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, саме відповідач надав ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" перелік об`єктів для постачання газу листом №779 від 23.12.2021, а в електронному варіанті 22.12.2021. Відтак відповідач був включений до Реєстру споживачів постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" з 22.12.2021 з датою початку постачання природного газу з 25.12.2021, в обсязі 13,45232 тис.куб.м, тобто за межами розглядуваного періоду формування стягуваної суми.

Доводи скаржника про те, що невключення його до реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" було наслідком умисних узгоджених дій третьої особи та позивача не спростовують наявність підстав для задоволення позовних вимог та оплати Відділом освіти фактично спожитого ним у спірному періоді природного газу, які були включені до портфеля постачальника "останньої надії".

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 14.06.2023 у справі №904/2867/22 за подібних правовідносин.

5.10. Щодо підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У цій частині доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання. Тобто скаржник стверджує, що вказане процесуальне порушення допущено виключно судом першої інстанції.

Так, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом враховано, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області є: вул. Центральна, буд. 18, смт. Марківка Старобільського району Луганської області, 92400.

Марківську селищну територіальну громаду включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 75 від 25.04.2022 (у редакції наказу № 233 від 17.10.2022).

Тому суд був фактично позбавлений можливості надіслати відповідачу засобами поштового зв`язку копії ухвал від 28.11.2022, 13.12.2022, 17.01.2023.

Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що місцевим господарським судом відповідні повідомлення розміщувалися на офіційному веб-сайті судової влади на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі "Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях"), враховуючи Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.

Крім того, судом встановлено, що повідомлення про дату, час та місце судового засідання відповідачу надсилалися на електронну пошту - osvitaotg@i.ua та marrvo@ukr.net.

Разом з тим Верховний Суд зауважує, що розгляд справи здійснюється як судом першої, так і судом апеляційної інстанції. Так, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була прийнята в судовому засіданні 29.05.2023 за участю представника відповідача Мірошніченко О.І. При цьому, судом апеляційної інстанції враховано надзвичайний характер обставин, пов`язаних із військовими подіями та воєнним станом, які призвели до об`єктивних утруднень в організації здійсненої діяльності відповідача, з міркувань забезпечення дійсної реалізації права на ефективний доступ до суду при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та долучення додаткових документів на стадії апеляційного провадження. З огляду на зазначене, колегією суддів також відхиляються доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у даному випадку відсутні підстави для скасування судового рішення на підставі пункту 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а отже наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася під час касаційного провадження.

З огляду на викладене, беручи до уваги передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного та місцевого господарських судів про задоволення позову, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів підлягають залишенню без змін.

Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. З огляду на встановлені судами обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. Враховуючи те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 31.01.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №913/242/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова