Ухвала

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 756/11019/22

провадження № 61-10883ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (далі - ТзОВ «УЛФ-ФІНАНС»), в якому просив суд:

- застосувати наслідки нікчемності правочину, зокрема договору фінансового лізингу № 11764/10/21-Г, укладеного 22 жовтня 2021 року між ТзОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ОСОБА_1 ;

- стягнути з ТзОВ «УЛФ-ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 суму платежів, сплачених на виконання нікчемного правочину;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнути з ТзОВ «УЛФ-ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати із оплати послуг за надання правової допомоги у розмірі 4 500,00 грн.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Застосовано наслідки нікчемності правочину - договору фінансового лізингу № 11764/10/21-Г, укладеного 22 жовтня 2021 року між ТзОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ТзОВ «УЛФ-ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 суму сплачених платежів у розмірі 184 098,20 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року апеляційну скаргу ТзОВ «УЛФ-ФІНАНС» задоволено.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

17 липня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року (надійшла до суду 21 липня 2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Упорушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у листопаді 2022 року та заявляв позовну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 405,00 грн).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 984,80 грн (992,40*200%= 1 984,80 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або надати належним чином обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору, підтверджене належними доказами.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць