ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1398/23 Справа № 202/10106/23 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року                                                                м. Дніпро

       Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П. за участю захисника Грищенка В.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та адвоката Федосєєва Є.О., який представляє інтереси потерпілого ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в залі суду розглянувши апеляційну скаргу адвоката Грищенка В.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 08 червня 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП,

ВСТАНОВИВ:

       Постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 08 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік

       Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень.

        ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09 травня 2023 року о 11 годині 30 хвилин, у місті Дніпрві по вул. Байкальській біля електроопори 200, керуючи авто VOLKSWAGEN PASSAT д.н. НОМЕР_1 здійснив проїзд перехрестя на забороняючий сигнал світлофору, а саме поєднання червоного та жовтого сигналів світлофору, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем FORD FIESTA з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 8.7.3е Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник Грищенко В.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності -  ОСОБА_1 просить скасувати постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2023 року та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях  ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що:

- будь-яких доказів виїзду ОСОБА_1 на перехрестя на поєднання червоного і жовтого сигналів світлофору у справі немає;

- протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом певних обставин правопорушення;

- схема місця ДТП від 09.05.2023 року з пошкодженнями ТЗ на зворотному боці має зафіксовані наслідки у вигляді слідової інформації на місці пригоди після зіткнення транспортних засобів та ніяк не може вказувати, на який сигнал світлофору автомобіль виїхав на перехрестя;

- пояснення іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_2 про те, що він перетинав перехрестя на зелений сигнал світлофору, не може бути доказом, оскільки він зацікавлена особа у вирішенні справи на свою користь та усунути протиріччя між показами останнього та ОСОБА_1 без беззаперечних об`єктивних доказів неможливо. Навіть якщо теоретично взяти за основу пояснення водія ОСОБА_2 про його рух на зелений сигнал світлофору, то відповідно до режиму роботи світлофору для         ОСОБА_1  був протилежний - червоний сигнал світлофору, щодо якого передбачений п. 8.7.3е (червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух), тоді як справа розглядається виключно у межах відомостей протоколу про порушення ОСОБА_1  п.8.7.3є ПДР України - проїзду на поєднання червоного і жовтого сигналів світлофору.

       На дану апеляційну скаргу адвокатом Федосєєвим Є.О., що представляє інтереси потерпілого ОСОБА_2 , були подані заперечення, в яких останній виражає свою незгоду з поданою іншою стороною адміністративного провадження апеляцію та просить залишити її без задоволення, а постанову суду як законну та обґрунтовану – без змін.

       Заслухавши доповідь судді, думку захисника Грищенка В.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який в судовому засіданні змінив свої апеляційні вимоги (Чи узгоджена ця позиція з ОСОБА_3 ?) та просив застосувати до його підзахисного адміністративне стягнення у вигляді штрафу, позицію адвоката Федосєєва Є.О., що представляє інтереси потерпілого ОСОБА_2 , який не заперечував проти змінених апеляційних вимог адвоката Грищенка В.В., перевіривши доводи апеляції та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

       Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

       З урахуванням змінених апелянтом вимог поданої апеляційної скарги висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в апеляційному порядку не оскаржується. За таких обставин, суд апеляційної інстанції перевіряє обґрунтованість рішення суду в межах заявлених в апеляційній скарзі вимог.

       Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

       Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

       Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.        

       Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

       Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

       Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

       Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП суд першої інстанції правильно виходив із того, що його вина у вчиненні вказаного в постанові правопорушення доведена, оскільки підтверджуються наявними у даній справі доказами.

       В той же час вважаю, що при визначенні виду і розміру стягнення суд не врахував у повній мірі характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини. Судом першої інстанції було призначено ОСОБА_1 занадто суворе покарання, максимальне, передбачене санкцією ст.. 124 КУпАП, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

       Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

       У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

       Санкція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

       Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.

       У рішенні по справі «Озтюрк проти Туреччини»(Ozturk v Turkey) від 28.09.1999року Європейським судом з прав людини штраф у розмірі 60 DM, був оцінений як покарання, з огляду на цілі його застосування.

       Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

       Ст. 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

       Враховуючи вищезазначене суд апеляційної інстанції вважає можливим змінити накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідатиме меті адміністративного стягнення та буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.

       Керуючись ст. 294 КупАП України,

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу адвоката Грищенка В.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 – задовольнити частково.

       Постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 08 червня 2023 року - змінити.

       Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

       В решті постанову судді залишити без змін.

Суддя Дніпровського апеляційного суду                                 Г.П. Слоквенко