Дата документу 17.07.2023 Справа № 331/1345/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/1345/22                                 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/1044/23                                 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 199 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року                                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 року, якою у відношенні

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євпаторія АР Крим, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України,

продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 серпня 2023 року включно, із застосуванням застави на умовах, визначених ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 7 червня 2022 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено застосування у відношенні  ОСОБА_7  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 серпня 2023 року включно, із застосуванням застави на умовах, визначених ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 7 червня 2022 року.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ризики, які були підставою для застосування на досудовому розслідуванні та обрання у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не змінилися та продовжують існувати і на цей час.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, обравши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житлове приміщення цілодобово.

В обґрунтування своєї скарги вказує, що щодо ризику переховування від органів досудового розслідування або суду, то ОСОБА_7 від працівників поліції не переховувався взагалі, сумлінно з`являвся до слідчого, прокурора, суду.

Зауважує, що наразі, під час воєнного стану діє комендантська година і кожна особа, з 24 год. до 05 год. наступного дня, перебуває за місцем свого мешкання, виїхати ОСОБА_7 також позбавлений можливості, оскільки перебуваючи у можливому розшуку, на блок постах, при перевірці документів його буде встановлено.

Вказує, що вплив на потерпілих ОСОБА_7 не здійснював, від потерпілих не надходило заяв, про те, що на них здійснюється вплив, навіть враховуючи, що один із обвинувачених у справі перебуває на свободі.

Зазначає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення матеріалами провадження також не підтверджено жодним чином, крім того, що ОСОБА_7 раніше судимий.

Крім того вказує, що щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, то в матеріалах справи відсутні докази скоєння кримінального правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_7 , а щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, то крім показів потерпілого та протоколу впізнання жодних доказів немає.

Зауважує, що ОСОБА_7 понад 1 рік та 2 місяця перебуває під вартою і прокурором не доведено, що з проміжком часу ризики, які були встановлені при обранні запобіжного заходу не перестали існувати.

У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу без доповнень. Обвинувачений до закінчення розгляду апеляційної скарги відмовився від подальшої участі в судовому засіданні та залишив приміщення для проведення відеоконференції.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що судовий розгляд знаходиться на стадії дослідження письмових доказів.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, його захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Зокрема, частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

На переконання колегії суддів, в даному випадку суд першої інстанції вищевказаних вимог закону дотримався, перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою, правильно встановив як наявність певних ризиків, так і неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так, враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, суворість можливого покарання у виді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, відсутність стійких соціальних зв`язків та місце реєстрації в Сумській області, продовжує й надалі існувати ризик переховування від суду.

Крім того, із оскаржуваної ухвали випливає, що наразі триває судовий розгляд даного кримінального провадження, потерпілий та свідки ще не допитувались, а будучі обізнаним про анкетні дані останніх, обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити на них незаконний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення від кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є досить актуальним та не зменшився.

Також, колегія суддів вважає, що і ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення в тому числі умисних корисливих злочинів, не працює, корисливою працею не займається, обвинувачується у вчиненні злочинів з корисливих мотивів, що в сукупності свідчить про високу його схильність до вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Встановлені ризики є надзвичайно високими, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, яке відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м`який запобіжний захід, як того просить апелянт, не здатний забезпечити виконання ОСОБА_7 процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватись від суду, незаконного впливати на потерпілого та свідків та вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Крім того, даних про такий стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 , щоб унеможливлював продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційному суду не надано.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів вчинення ОСОБА_7 злочинів, то вони фактично зводяться до вирішення питань доведеності чи недоведеності вини останнього в інкримінованих злочинах, які вирішуються судом першої інстанції при ухваленні вироку, і на даному етапі кримінального провадження ці питання не розглядаються.

Враховуючи викладене, застосування менш суворішого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді цілодобового домашнього арешту, як того просить апелянт не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків та не запобігатиме спробам вчинити зазначені дії.

Всі інші доводи апеляційної скарги були досліджені судом при продовженні строку дії запобіжного заходу і ним надана належна оцінка, а жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 серпня 2023 року включно, із застосуванням застави на умовах, визначених ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 7 червня 2022 року, залишити без змін.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2                 ОСОБА_3                 ОСОБА_4