ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 р. Справа № 49886/09

          Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:                                                  Улицького В.З.

суддів:                                                                      Олендера І.Я., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації на постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 11.06.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,–

встановила:

У квітні 2009 року позивач звернулася з позовом до відповідача про зобов’язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Позивач свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона є матір’ю малолітньої дитини та відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», їй як особі яка здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися допомога в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Оскаржуваною постановою позов задоволено частково. Визнання дій відповідача протиправними. Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в сумі 2046,51 грн.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Управління соцзахисту зокрема посилається на те, що статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що особи які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія судді приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини що підтверджується свідоцтвом про народження та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 09.07.2007 року) має право на отримання допомоги по догляду за дітьми до досягнення нею трирічного віку у встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 09.07.2007 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі встановленому прожитковим мінімумом для дітей віком до шести років.

Відповідно до ст. ст. 21, 22 Конституції України права та свободи людини є невідчужуваними, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №6-рп/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Статтею 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу на місяць для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до вище наведного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги позива підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Однак суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, щодо стягнення з відповідача конкретно визначену суму заборгованості, а саме 2046,51 грн., оскільки відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», виключно повноваженнями щодо нарахування та виплати такої допомоги наділені органи управління праці та соціального захисту населення й суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законом покладено такі повноваження.

Судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, а від так колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації задоволити частково.

Змінити постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 11.06.2009 року у справі №2а-212/09/2216 та викласти в наступній редакції.

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 09.07.2007 року) за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановленої ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 09.07.2007 року) у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                                В. Улицький

Судді:                                                                                          І. Олендер

                                                                                          ОСОБА_2