ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"17" жовтня 2014 р.Справа № 10/Б-1204

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Збаразькому районі про визнання поточних вимог у справі

За заявою кредитора 1: ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Збаразькому районі м. Збараж вул. Грушевського, 3 Тернопільської області

Кредитора 2: Збаразького районного центру зайнятості, м. Збараж, вул. Кобилянської, 1 Тернопільської області

До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький ливарно-механічний завод", м. Збараж, вул. Грушевського, 95 Тернопільської області (ліквідатор ОСОБА_2, 46400, м. Тернопіль вул. Подільська,1, офіс 5)

          За участю представників:

Кредитора: не прибув.

Боржника: ОСОБА_2 - ліквідатора банкрута, постанова від 16.03.2010 року.

Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з заявою № 1072/10 від 24.09.2014 року ( вх. № 17280 ) ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Збаразькому районі м. Збараж про визнання його поточних вимог по справі № 10/Б-1204 відносно ТзОВ "Збаразький ливарно- механічний завод", м. Збараж в сумі в сумі 52405,17 грн.

В обґрунтування заявлених вимог кредитор надав суду Розрахунки фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" – "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне страхування" за червень-серпень 2014 року.

Ухвалою господарського суду від 30 вересня 2014 року призначено судове засідання о 10 годині 10 хвилин 17 жовтня 2014 року.

16 жовтня 2014 року до Господарського суду Тернопільської області від кредитора ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Збаразькому районі поступило клопотання № 1757/10 від 16.10.2014 року про розгляд заяви № 1632/10 від 24.09.2014 року про визнання поточних вимог на суму 52405,17 грн. без участі представника ОСОБА_1.

В судовому засіданні ліквідатор банкрута ОСОБА_2 заявлені вимоги не визнав , вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора банкрута ОСОБА_2, суд встановив наступне:

          Згідно з п 2. Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п. п. 6,9 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України ”, ОСОБА_1 має право стягувати заборгованість для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

          Відповідно до пунктів "а", "б –з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначаються пенсії за віком на пільгових умовах. Ці пенсії відповідно до пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (із наступними змінами та доповненнями), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи працювали.

Розміри страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування встановлюється відповідно до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" за ставкою 100% фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2013 році.

Відповідно до п.6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

          Відповідно до п. 6.9. вищезазначеної Інструкції у разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п. 6.8. Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через органи Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витратна виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

          Заявник: УПФ в Збаразькому районі м. Збараж надав Розрахунки (додаток № 6 до пункту 6.4 Інструкції) фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсії, відповідно до пунктів "б" – "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень-серпень 2014 року, згідно яких борг становить 52405,17 грн.

          З матеріалів справи вбачається, що Постановою господарського суду Тернопільської області від 16.03.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Збаразький ливарно-механічний завод" визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ОСОБА_2

          Пунктом 7 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ встановлено, що вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

          Отже, лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури кредитори з грошовими вимогами, які виникли після порушення справи про банкрутство безпосередньо в процедурі банкрутства, мають заявляти свої вимоги до боржника.

          Предметом розгляду цієї справи є визнання поточних кредиторських вимог УПФУ в Збаразькому районі ліквідатором ТзОВ "Збаразький ливарно-механічний завод" і включення їх до реєстру вимог кредиторів за період за червень-серпень 2014 року.

          Статтею 1 Закону про банкрутство визначено поняття кредитора – це фізична або юридична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів). Конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

          До конкурсних кредиторів належать також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно з частиною першою статті 23 Закону про банкрутство закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У межах повноважень , визначених частиною першою статті 25 Закону, ліквідатор заявляє у встановленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплатними і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченої частиною другою статті 22 Закону.

          Отже, зазначеними нормами Закону, законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора – це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Збаразькому районі просить визнати його вимоги поточними та включити їх до реєстру вимог кредиторів на підставі пункту 2.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відповідно до яких не передбачено припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у період відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника.

          З такими твердженнями УПФ з Збаразькому районі погодитися не можна, оскільки, у справах про банкрутство застосовуються норми спеціального закону – Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які є пріоритетними відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 роз'яснено, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30 червня 1999 року №784), ГПК України, іншими законодавчими актами України.

          Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

          Під час розгляду заяви ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Збаразькому районі враховано правову позицію, викладену у постанові Верхового Суду України від 18 березня 2014 року у справі № 3-5гс14, від 08 квітня 2014 року у справі № 10/Б-711, в якій зазначено, що вимоги управління Пенсійного Фонду України не мають характеру поточних в розумінні статті 1 Закону про банкрутство, оскільки, виникли після винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов’язань, що можуть бути заявлені в порядку частини першої статті 23 Закону.

Із заяви УПФ України в Збаразькому районі про визнання поточних вимог ліквідатором боржника, зареєстрованої господарським судом 29 вересня 2014 року вх. № 17280 вбачається, що заборгованість із витрат на доставку пільгових пенсій виникла після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора у справі, тобто після 16.03.2010 року.

          З огляду на наведене суд встановив, що вимоги ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Збаразькому районі є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

          На підставі наведеного, керуючись статтями 33, 43, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11, 14, 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відхилити вимоги ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Збаразькому районі м. Збараж вул. Грушевського, 3 Тернопільської області про визнання його поточних вимог по справі № 10/Б- 1204 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький ливарно-механічний завод", м. Збараж, вул. Грушевського, 95 Тернопільської області в сумі 52 405,17 грн. за червень-серпень 2014 року.

2.Ухвалу направити ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Збаразькому районі м. Збараж вул. Грушевського, 3 Тернопільської області та ліквідатору банкрута ОСОБА_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1, оф. 5.

          Суддя                                                            М.Є. Півторак