Справа № 134/1636/22

2-др/134/1/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

з участю секретаря судового засідання Азарян М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль заяву представника співвідповідачки ОСОБА_1 - адвоката Близнюка В.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 21.06.2023 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.

Під час розгляду даної справи, до закінчення судових дебатів, представником співвідповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Близнюка В.В. було повідомлено про те, що докази в підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, тому просив вирішити питання про розподіл витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення суду по справі.

26.06.2023 до суду звернувся адвокат Близнюк В.В. із заявою про ухвалення додаткового рішення по даній справі щодо стягнення з позивача на користь співвідповідачки ОСОБА_1 судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20000,00 грн.

При цьому вказує, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у справі стороною відповідачки не подався, що згідно позиції Верховного Суду, викладеній у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020, не є перешкодою для стягнення таких витрат, адже у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 року (справа № 922/676/21) звертається увага на те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року (справа № 922/1964/21) вказала, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

В зв`язку з тим, що між сторонами договору про надання правничої допомоги досягнута згода про застосування фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт до суду не надається, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.12.2020 року (справа № 640/18402/19), де вказано, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, тому в цьому випадку подавати опис робіт, виконаних адвокатом, не обов`язково.

На підтвердження заявлених вимог про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат представник відповідачки надав: Договір № 99 про надання правової (юридичної) допомоги від 9 грудня 2022 року, Додаткову угоду № 1 до договору № 99 про надання правової (юридичної) допомоги щодо обрахування розміру гонорару, Додаткову угоду № 2 до договору № 99 про надання правової (юридичної) допомоги щодо транспортних витрат, Додаткову угоду № 3 до договору № 99 про надання правової (юридичної) допомоги щодо додаткової винагороди адвоката, Додаткову угоду № 4 до договору № 99 про надання правової (юридичної) допомоги щодо додаткової винагороди адвоката, копію рахунку № 99 від 22 червня 2023 року.

03 липня 2023 року представник позивача - адвокат Панасюк В.Б. подав заперечення на заяву про постановлення додаткового рішення, у якому просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу. Вказує, що наданий договір правової допомоги не містить ні розміру оплати такої допомоги, ні порядку її розрахунку, Додаткова угода № 1 визначає погодинну оплату, Додаткова угода № 2 визначає транспортні витрати, однак не надано ні документів на право користування автомобілем, ні підтвердження понесення таких транспортних витрат та подоланого шляху, Додаткова угода № 3 визначає фіксований розмір винагороди - 5000 грн., Додаткова угода № 4 (укладена за день до вирішення справи) визначає фіксований розмір винагороди 20000 грн. Жодна з додаткових угод не є за своїм змістом договором про надання правової допомоги та водночас не є частиною договору про надання правової допомоги № 99 від 09.12.2022 року, не вносить змін до нього.

За таких умов неможливо встановити ні розмір витрат на правову допомогу, ні їх обґрунтованість. В будь-якому разі розмір заявлених витрат є неспівмірним зі складністю справи.

Окрім того, відповідачка разом із відзивом не надала орієнтовний розрахунок витрат, які сторона планує понести в ході розгляду справи. Фактично сума, яку відповідачка заявила до стягнення, з`явилася лише 20.06.2023, тобто за день до судового рішення.

Вказана обставина унеможливлює належне реагування на вимоги відповідачки та порушує принцип змагальності та рівності сторін в судовому процесі.

В судове засідання сторони та їхні представники не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує вимоги, викладені в частині 3 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Першою заявою по суті спору відповідачки ОСОБА_1 є відзив на позовну заяву (а.с. 90-93).

Судом встановлено, що згідно з матеріалами справи ні відповідачка ОСОБА_1 , ні її представник не подавали суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідачка понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Враховуючи наведені обставини та надані докази, принцип диспозитивності цивільного процесуального законодавства України, а також те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України відповідачкою ОСОБА_1 та її представником не було надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема, щодо витрат на правничу допомогу адвоката, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи і що стороною відповідача не доведено належними доказами неможливості передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, суд дійшов висновку про відмову в стягненні з позивача на користь відповідачки ОСОБА_1 судових витрат на оплату послуг адвоката у даній цивільній справі, що відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити в стягненні з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового рішення суду.

Повне додаткове рішення суду складено 03.07.2023.

Суддя: