Провадження № 2/537/398/2023

Справа № 536/1744/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2023 року Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря Савічевої М.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», за участю третьої особи - Служби безпеки України,

про відкликання завідомо недостовірної інформації, надання компенсації за відключення електропостачання та ненадання відповіді на звернення -,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до АТ «Полтаваобленерго», де просить суд ухвалити рішення, яким визнати право хасида на отримання достовірної відповіді щодо кількості та тривалості відключень електропостачання в с. Чечелеве протягом року з 13.08.2020 року по 13.08.2021 року в обсягах та строки визначені чинним законодавством України в повній відповідності до 8.3.11. та зобов`язати АТ «Полтаваобленерго» надати 400 гривень компенсації за її довготривале ненадання.; визнати право хасида на отримання компенсації за довготривале більше 24 годин відключення електропостачання в с. Чечелеве з 10.08.2021 року по 11.08.2021 року та зобов`язати АТ «Полтаваобленерго» надати 400 гривень компенсації за її довготривале ненадання; визнати незаконним документ АТ «Полтаваобленерго» від 31.08.2021 року вих. 03-25/17938 за підписом голови правління АТ «Полтаваобленерго» Стройного Р.В. та фінансового директора АТ «Полтаваобленерго» Дубіної Н.В.; обов`язати АТ «Полтаваобленерго» відкликати документ від 31.08.2021 року вих. 03-25/17938 за підписом голови правління АТ «Полтаваобленерго» Стройного Р.В. та фінансового директора АТ «Полтаваобленерго» Дубіної Н.В.

08.10.2021 року ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Полтаваобленерго», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

19.11.2021 року ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області задоволено відвід головуючого судді Даніліної Ж.О., справу передано до канцелярії суду для визначення судді.

23.11.2021 року ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Полтаваобленерго», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України, про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до Ленінського районного суду міста Полтави.

23.12.2021 року ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави прийнято зазначену цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

10.03.2022 року постановою Полтавського апеляційного суду ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23.11.2021 року скасовано, цивільну справу направлено до Кременчуцького районного суду Полтавської області для продовження розгляду.

13.05.2022 року у зв`язку із заявленими самовідводами суддів Кременчуцького районного суду Полтавської області, на підставі розпорядження № 5, цивільну справу передано до найбільш територіально наближеного суду – Автозаводського районного суду міста Кременчука.

20.05.2022 року ухвалою судді Автозаводського районного суду міста Кременчука цивільну справу прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

13.07.2022 року ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука було задоволено заяву про самовідвід судді Кривич Ж.О. та передано справу до канцелярії суду.

15.07.2022 року у зв`язку із заявленими самовідводами суддів Автозаводського районного суду міста Кременчука, на підставі розпорядження № 8, цивільну справу передано до найбільш територіально наближеного суду – Крюківського районного суду міста Кременчука.

04.08.2022 року ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука, після залишення без руху позовної заяви та поданням позивачем заяви про усунення недоліків, позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Полтаваобленерго», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України, про відкликання завідомо недостовірної інформації та надання компенсації за відключення електропостачання більше 24 годин та ненадання відповіді на звернення в обсягах та строках визначеними чинним законодавством залишено без розгляду.

12.01.2023 року постановою Полтавського апеляційного суду ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука від 04.08.2022 року скасовано, матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

16.06.2023 року, після самовідводу суддів Крюківського районного суду міста КременчукаХіневича В.І та Маханькова О.В., згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями головуючим суддею визначено Зоріну Д.О.

19.06.2023 року ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука справу прийнято до провадження та призначено судове засідання га 19 липня 2023 року.

19.07.2023 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву, в якій викладено позицію про непідсудність справи № 536/1744/21 Крюківському районному суду міста Кременчука. Позивач зазначає, Автозаводським районним судом міста Кременчука при визначенні судді для розгляду його справи було порушено порядок здійснення автоматизованого розподілу справи між суддями, зокрема під час розподілу справи були виключені судді, на яких можна було б розподілити дану цивільну справу. Вважає, що в.о. голови Автозаводського районного суду міста Кременчука незаконно передав справу до Крюківського районного суду міста Кременчука, при цьому порушуючи вимоги Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Відповідно до частини 1 статті 189 Цивільного процесуального кодексу України, Завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 189 Цивільного процесуального кодексу України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Суд, при вирішенні питання про розгляд заяви позивача ОСОБА_1 щодо непідсудності цивільної справи №536/1744/21 Крюківському районному суду міста Кременчука, вважає за необхідне повернутись до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Позивач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заяву підтримав, її прохав задовольнити з викладених у ній підстав.

Представник відповідача АТ «Полтаваобленерго», Конрадій М.В., у підготовчому судовому засіданні при вирішення питання щодо непідсудності Крюківському районному суду міста Кременчука, викладених позивачем у своїй заяві, покладалась на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників справи, з`ясувавши обставини та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, застосовується судом як джерело права, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04) від 20 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. (...) Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". 3 огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до загальних правил, встановлених статтею 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред?являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, позови до юридичних осіб пред?являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правила альтернативної підсудності (стаття 28 Цивільного процесуального кодексу України) надають позивачеві право вибору підсудності справ певної категорії, зокрема, згідно частини 5 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5

«Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» судам роз?яснено, що споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору. Жоден із цих судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого суду з мотивів непідсудності.

Відповідно до роз?яснення, яке надано судам у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом щодо захисту його прав як споживача житлово-комунальних послуг, на підставі частини 5 статті 28 ЦПК України, тобто реалізував своє право звернення на судовий захист до місцевого суду за місцем свого проживання.

15.07.2022 року у зв`язку із заявленими самовідводами суддів Автозаводського районного суду міста Кременчука, на підставі розпорядження № 8, цивільну справу передано до найбільш територіально наближеного суду – Крюківського районного суду міста Кременчука.

15.07.2022 року у зв`язку із заявленими самовідводами суддів Автозаводського районного суду міста Кременчука, на підставі розпорядження № 8, цивільну справу передано до найбільш територіально наближеного суду – Крюківського районного суду міста Кременчука.

Із розпорядження в.о. голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області щодо передачі справи на розгляд суду, найбільш територіально наближеного № 8 від 15.07.2022, вбачається, що підставою для направлення справи до Крюківського районного суду м. Кременчука слугувало те, що після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Разом з тим, як вбачається з протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2022, однією із підстав виключення із розподілу суддів, зокрема судді Вінтоняк Н.Д. та судді Предоляк О.С. вказано «зайнятість згідно табелю (відпустка 14 і більше днів)».

відповідно до п.2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасово непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може злійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.

Тобто, перебування суддів у відпустці, відрядженні, на лікарняному не є правовою підставою, передбаченою статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України, для передачі справи іншому суду, до територіальної юрисдикції якого вона не належить, оскільки відповідний автоматичний розподіл цієї справи повинен був здійснений автоматизованою системою у перший робочий день після закінчення відповідної відпустки, відрядження, чи виходу судді з лікарняного.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Розгляд справ судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу розглянуто неповноважним складом суду (пункт 1 частини 3 статті 376 Цивільного процесуального кодексу України).

Також судом враховано, що розгляд справи з порушенням правил щодо юрисдикції суду, згідно п.п. а) п. 1) ч. 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.

3 урахуванням нанаведених положень процесуального закону, зважаючи на думку позивача ОСОБА_1 , який наполягає на тому, що справа не підсудна Крюківському районному суду м. Кременчука, а також те, що направлення даної цивільної справи з Автозаводського районного суду м. Кременчука до Крюківського районного суду м. Кременчука здійснено без дотримання вимог п.2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що порушує права учасників справи на справедливий суд, гарантовані національним законодавством та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та фактично створюють умови, за якими необхідно судом, якому передано справу проводити її розгляд з порушенням правил підсудності, визначених ЦПК України, що не усуває можливих наслідків, передбачених статтею 378 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність повернення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відкликання завідомо недостовірної інформації, надання компенсації за відключення електропостачання та ненадання відповіді на звернення на розгляд до Автозаводського районного суду м. Кременчука.

Керуючись статтями 4, 10, 27, 28, 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», за участю третьої особи - Служби безпеки України, про відкликання завідомо недостовірної інформації, надання компенсації за відключення електропостачання та ненадання відповіді на звернення – повернути до Автозаводського районного суду міста Кременчука.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                Д.О.Зоріна

       Повний текст ухвали буде виготовлено 24 липня 2023 року.