ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року           справа №200/1093/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Казначєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023р. у справі №200/1093/23 (головуючий І інстанції О.В. Зінченко) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,-

                                                   УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з невиплати ОСОБА_1 заборгованості з доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у загальній сумі 209 933 (двісті дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 06 копійок;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у загальній сумі 209 933 (двісті дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 06 копійок.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з невиплати ОСОБА_1 заборгованості з доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у загальній сумі 209 933,06 грн.  Стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у загальній сумі 209 933,06 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.

Також зазначає, що на виконання рішення Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано заборгованість за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у сумі 209933,06 грн.

Суд не звернув увагу на те, що виплати нарахованої згідно рішення суду пенсії, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей згідно статті 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже виплата коштів на виконання судового рішення здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити частково та закрити провадження у справі, з наступних підстав.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2021 по справі № 200/16032/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.09.2021 року № 444, прийняте щодо ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” від 12.07.2021 року № 33/25-1702 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, та провести виплату перерахованої пенсії за вирахуванням виплачених сум.

Судом також встановлено, що на виконання рішення суду від 10.12.2021 по справі №200/16032/21 Головне управління здійснило перерахунок пенсії Позивачу з 01 грудня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ «Територіального медичного об`єднання МВС України по Донецькій області».

На звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 25.11.2022 № 17152-15330/В-02/8-0500/22 повідомив, що нарахована сума доплати за рішенням суду від 10.12.2021 по справі №200/16032/21 за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 становить 209 933,06 грн. Виплати нарахованих сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень.

Суд першої інстанції розглянув позовні вимоги по їх суті, що є помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу  (ч. 8  ст. 382 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21 грудня 2020 року у справі №440/1810/19.

Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/16032/21.

Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту – стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у загальній сумі 209933,06 грн. - є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2021 по справі № 200/16032/21.

Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відтак, доцільним є висновок щодо необхідності закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 319, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023р. у справі №200/1093/23 - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023р. у справі №200/1093/23 - скасувати.

Закрити провадження у справі № 200/1093/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.

Повне судове рішення складено 25 липня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                             Е.Г. Казначеєв

                                                                                                                       І.Д. Компанієць