Справа № 2-1693/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 січня 2009 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі :

Головуючого - судді                                                         Бурлаки А.І.

при секретарі                                                                            Слинько М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, –

встановив :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики вказуючи, що відповідно до розписки від 30 червня 2006 року ОСОБА_2. взяв у позивача в борг кошти в сумі 10000 доларів США (еквівалент 52000 грн.), які зобов’язувався повернути до 01 жовтня 2007 року. У вказаний строк борг відповідач не повернув, став уникати зустрічі, на пропозиції повернути борг ніяк не реагує. Позивач просив стягнути з відповідача 52000 грн. – основного боргу, а також 1 248 грн. – 3 % річних від простроченої суми за користування кредитом, що в загальному складає – 53 248, також витрати по сплаті судового збору в сумі 532 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30.00грн.

    В судовому засіданні позивач змінив предмет позову, збільшивши позовні вимоги та просив стягнути з відповідача борг з урахуванням зміни курсу національної валюти відносно долара США, оскільки згідно розписки гроші надавались в доларах США. Борг просив стягнути за мінусом 15 000 грн. сплачених відповідачем позивачу після пред’явлення позову.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

    Представники відповідача в судовому засіданні позов визнали частково, а саме в частині того, що відповідач заборгував позивачу суму в розмірі 52 000 грн., 15 000 грн. з яких він сплатив позивачу після пред’явлення позову в суд, отже до сплати, на їх думку, підлягає сума в розмірі 37 000 грн. Щодо вимоги позивача про стягнення боргу у валюті США, то представники відповідача заперечили проти цього, мотивуючи свої заперечення тим, що у відповідності до ст. 99 конституції України національною валютою України є гривня, а також в борговій розписці сума боргу вказана в гривнях, а не в доларах США.      

    Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

            30.06.06р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики за яким, згідно розписки від 30.06.06р., відповідач отримав  10 000 доларів США (еквівалент 52 000 грн.) з кінцевим строком повернення 01.10.07р.. Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Твердження представників відповідача стосовно того, що борг було надано в гривнях – суд оцінює критично, оскільки із тексту розписки чітко вбачається, що гроші відповідачу позивачем були надані саме в доларах США.

            В судовому засіданні встановлено що, відповідачем дане зобов’язання належним чином не виконувалось, що стверджується листом ОСОБА_1 до відповідача з нагадуванням про повернення боргу. Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно вказаного договору позики термін повернення коштів скінчився 01.10.07 року, а тому позивач має право вимагати від позичальника виконання зобов’язань, щодо повернення боргу.

Оскільки, кошти відповідачу надавались в доларах США, а оскільки стягнути борг у такій валюті неможливо, то він підлягає до стягнення у національній валюті але із врахуванням офіційного курсу гривні до долара США. Згідно довідки Національного банку України від 29.12.2008, встановлений Національним банком України офіційний курс гривні до долара США становив 779, 00 грн. за 100 доларів США, а тому до стягнення підлягає борг, за мінусом 15 000 грн. сплачених відповідачем позивачу після пред’явлення позову, в сумі 62 900 грн.

                Судові витрати по розгляду справи підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

    Керуючись ст. ст. 10, 11,  88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 16, 526, 530 ЦК України, суд –

                                                      вирішив :

    Позовні вимоги ОСОБА_1  –   задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  в сумі  62 900грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  судові витрати по сплаті державного мита в сумі 596 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Головуючий                                            А.І. Бурлака