ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" березня 2012 р.Справа № 10/Б-5022/1335/2011

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

Розглянув справу

Розглянув у відкритому судовому заяву Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі, м. Зборів, вул. Хмельницького,55 про визнання поточним кредитором у справі

за заявою кредитора : Державного підприємства “ Державний резервний насіннєвий фонд України ” м. Київ, вул. Ямська,32:

до боржника: Приватного агропромислового підприємства “Агрокомплекс” м. Зборів, вул. Куклинецька,90 Тернопільської області

За участю представників:

Кредитора: ОСОБА_1- головного спеціаліста відділу з контрольно - перевірочної роботи УПФ , довіреність №714/04 від 05.03.2012 року;

Боржника: не прибув;

          Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з заявою Управління Пенсійного Фонду України в Зборівському районі, м. Зборів про визнання його грошових вимог по справі № 10/Б-5022/1335/2011в відносно Приватного агропромислового підприємства “Агрокомплекс” м. Зборів, вул. Куклинецька,90 Тернопільської області в сумі 779,17 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2012 року прийнято заяву (вх. № 471/04 від 14 лютого 2012 року) Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі до розгляду та призначено судове засідання о 09 год. 45 хв. 06.03.2012 року .

В порядку статті 77 ГПК України розгляд заяви УПФ в Зборівському районі було відкладено до 09 год. 45 хв.22.03.2012 року.

21 березня 2012 року від ліквідатора ОСОБА_2 (вх.10456 від 21.03.12р.) поступило клопотання про розгляд заяви без його участі. Окрім того він зазначив, що заявлена УПФ в Зборівському районі сума вимог підтверджена документально та не заперечує щодо визнання грошових вимог у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, суд встановив наступне:

          Пунктом 7 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ встановлено, що вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

          Згідно з абзацом 6 ст. 1 Закону вимоги, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

          Отже, лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури кредитори з грошовими вимогами, які виникли після порушення справи про банкрутство безпосередньо в процедурі банкрутства, мають заявляти свої вимоги до боржника.

У судовому засіданні встановлено , що постановою господарського суду Тернопільської області від 23 грудня 2011 року боржника : Приватне агропромислове підприємство “Агрокомплекс” м. Зборів, вул. Куклинецька,90 Тернопільської області , ідентифікаційний код 30891987 –визнано банкрутом , призначено ліквідатором ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1.

В силу приписів статті 1,23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " поточними є вимоги які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом .

Щодо Приватного агропромислового підприємства “Агрокомплекс” поточними вимогами є вимоги які виникли після 01.09.2011 року ( порушення провадження у справі ) і до 23.12.2011 року ( винесення постанови про визнання підприємства банкрутом .

Приватне агропромислове підприємство “Агрокомплекс” відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України „ Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування ” від 26.06.1997р. є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст.106 Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

          Як встановлено у судовому засіданні ПАП Агрокомплекс подав до Управління Пенсійного Фонду України в Зборівському районі звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2011 року, згідно якого під час процедур банкрутства заборгованість становить 779,17 грн.

          Отже, подавши до Управління Пенсійного Фонду України в Зборівському районі звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ( тобто заборгованість виникла під час здійснення процедури банкрутства ) збільшилася заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 779,17 грн. 74 коп.

          З огляду на наведене суд встановив, що заборгованість ПАП Агрокомплекс виникла під час процедур банкрутства; заборгованість є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що підлягає до задоволення в порядку п. 15 статті 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          На підставі наведеного, керуючись статтями 33, 43, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11, 14, 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1.Визнати Управління Пенсійного Фонду України в Зборівському районі, м. Зборів, вул. Хмельницького,55 поточним кредитором по справі № 10/Б-5022/1335/2011 відносно Приватного агропромислового підприємства “Агрокомплекс” м. Зборів, вул. Куклинецька,90 Тернопільської області в сумі 779,17 грн.

2.Ухвалу направити сторонам по справі та ліквідатору банкрута ОСОБА_2, 03055, м. Київ, а/с 149.

Суддя                                                                                М.Є. Півторак