ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 року                                          м.Чернігів                              Справа № 620/4871/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді    - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,         

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до  Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області  та просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.03.2023 №253550003745 щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 29.03.2023 №253550003745 (оформлене листом від 30.03.2023 94906), щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Київській області призначити та виплачувати мені пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 22.03.2023 відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою судді від 28.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому  позовні вимоги не визнало, просило у їх задоволенні відмовити .

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає в селі Неданчичі Чернігівського району Чернігівської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується довідкою Любицької селищної ради Неданчичського старостинського округу від 06.01.2023р № 02.

Позивачці виповнилося 54 роки і я звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796).

Рішенням відповідача від 29.03.2023 №253550003745 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком, позаяк станом на 01.01.1993 вона проживала в зоні гарантованого добровільного відселення менше 3 роки.

Не погодившись з таким рішенням, позивачка оскаржила його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У рішеннях Верховного Суду у справах №344/9789/17, №751/2050/17, №129/1535/17 та №572/47/17, зазначається що основним документом при призначенні пенсії є посвідчення.

Позивачка має посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що  підтверджує факт її проживання у зоні гарантованого добровільного відселення та надає  право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Згідно із записами трудової книжки у позивачки достатньо стажу для призначення пенсії 35 років 11 місяців 18 днів, при 23 р. відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

29.03.2023 №253550003745 відповідач прийняв рішення, яким відмовив у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, позаяк на підставі поданих документів від 22.03.2023 відповідач дійшов висновку, що період проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить менше ніж 3 роки.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави. Згідно з частиною першою статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод та не виключає можливості законодавця при регулюванні питань соціального забезпечення встановлювати певні відмінності щодо обсягу такого забезпечення. Відповідно до ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії”, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 20.03.2002 №5-рп/2002 наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У Рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків. Такі гарантії, пільги та компенсації є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку. Пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України. Відповідно до ст. З Конституції України держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов`язує державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796 або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Право призначення пенсії особам, постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом №796. Відповідно до статті 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи- громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з п.З ч.І ст.11 Закону №796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Відповідно до ст.14 Закону №796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 01.01.1993 прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Згідно ст.55 Закону №796 визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058), за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - вік зменшується на 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання/роботи, але не більше 6 років.

Згідно з приміткою (*) до вищезазначеної норми початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії до 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Відповідно до частини другої статті 55 Закону №796 пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою статтею 55 Закону №796, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 22.03.2023 Згідно ч.З ст. 55 Закону №796 призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону №1058. Згідно зі статтею 65 Закону № 796 документами, що підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Відповідач безпідставно не врахував наявне посвідчення та не повідомив про інші докази щодо не врахування статусу позивача.

У спірному рішенні від 29.032023  не надано оцінки ні посвідченню, ні довідку, що свідчить про не сприянні позивачці у реалізації її прав на пенсійне забезпечення.

Відповідно до постанови правління ПФУ 22.12.2014 № 28-2 (у редакції постанови правління ПФУ 21.12.2022 № 28-2) Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Головне управління Фонду має право: отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою ККМУ від 25.08.1992 № 501 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №501) (у редакції, чинній на дату видані посвідчення позивачу), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи та коло осіб, яким вони видаються. У преамбулі до Порядку №501 визначено дозволити використовувати для видачі громадянам уже виготовлені бланки посвідчень (без вкладишів до них) за зразками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів УРСР від 18.06.1991 № 44 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 01.01.1993 прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років і відселені або самостійно переселилися з цих територій, а також постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б (пункт 5 Порядку №501). Посвідчення є документом суворого обліку та звітності (пункт 13 Порядку №501).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1993 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» с. Неданчичі належить до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону №1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Правлінням Пенсійного фонду затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника, який працював на (в) підприємстві, установі, організації, може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації (пункт 1.3 Порядку №22-1). Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.7 Порядку №22-1). Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. Під час надходження додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону №1058.

Згідно з п.2.1 розділу II Порядку №22-1 визначений перелік документів, що подаються для призначення пенсії за віком під час призначення пенсії згідно зі ст. 55 Закону, зокрема документи, що підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку для потерпілих від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжений за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (пункт 4.3 Порядку №22-1). Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Документом, що підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається відповідно до Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03.11.2017 № 26-1 (пункт 4.9 Порядку №22-1).

Право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, працювали або проживали визначену кількість років у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення та мають визначений страховий стаж.

Позивачка має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.05.1994року. Дане посвідчення не анульоване і не відкликане.

Відповідач не обгрунтував належними доказами заперечень, у контексті записів щодо того, що позивачка, на час виникнення Чорнобильської катастрофи (26.04.1986) - з 26.04.1986 по 29.08.1986 та з 15.03.1989 по 25.09.1991, проживала в с. Неданчичі, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 у справі № 357/6372/17 покликаючись на практику касаційного суду зазначив: єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява із визначеними документами, що подаються до уповноваженого органу пенсійного фонду в установленому порядку.

З огляду на те, що відповідач не мотивовано відмовив у відповіді щодо розгляду заяви про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, за встановлених обставин у відповідача наявна дискреція щодо можливості вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень з використанням повноважень на перевірку відомостей (у т.ч. витребовування документів, що взяті до уваги під час видачі посвідчення з отриманням роз`яснень уповноважених суб`єктів публічної адміністрації), обліку пільговиків у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та розгляду питань відповідною Комісією про зарахування стажу

За таких підстав, суд вважає за необхідне скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань "Трудового архіву" Корюківської міської ради на користь позивача судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд    

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область,08500), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 258 Б, м.Запоріжжя, Запоріжська область,69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.03.2023 №253550003745 щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 29.03.2023 №253550003745 (оформлене листом від 30.03.2023 94906), щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Київській області призначити та виплачувати мені пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 22.03.2023 відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24 липня 2023 року.   

Суддя                                                                                           С.Л. Клопот