АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-6854/11Головуючий у 1-й інстанції Хоменко Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
ОСОБА_2
Суддів: Прядкіної О.В., Карнауха П.М.
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 19 липня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати бездіяльність управління ПФУ в Лохвицькому району відносно перерахунку щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. включно.
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 19 липня 2010 року позов задоволено частково.
Відмовлено в поновленні пропущеного строку для звернення до суду, застосувавши позовну давність, визнавши позовні вимоги в межах періоду в три роки з дня звернення позивача до суду, тобто з 16.06.2007 р. по 31.12.2009 р.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Лохвицькому районі Полтавської області.
Зобов'язано УПФУ в Лохвицькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 16.06.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2009р.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати
В апеляційній скарзі УПФУ в Лохвицькому районі Полтавської області просить вищевказане судове рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства У країни, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Згідно ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, г
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 р., якими визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України” та рішенні Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Після прийняття вищевказаних рішень Конституційного суду України знову почали діяти положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року), тобто з цього часу відновлено право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком
Крім того, оскільки у 2009 році до часу прийняття рішення положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають законну силу та не були змінені чи призупинені, тому з 01.01.2009 року позивач має право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено саме на управління пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне уточнити в резолютивній частині період, за який необхідно провести перерахунок.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що УПФУ в Лохвицькому районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за 2007 рік з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 р. норма щодо внесення змін до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Керуючись ст.ст. 186-2, 195, 197, 198, ст. 201, ст. 205, ст. 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області - задовольнити частково.
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 19 липня 2010 року змінити в частині визначення періоду, за який підлягає перерахунку пенсія ОСОБА_3.
Зобов’язати УПФУ в Лохвицькому районі Полтавської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з
8липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
СУДДІ: / підписи /
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1