Справа №2-29/09

Категорія 59

2/295/2374/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2009 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі: головуючої судді Гулак Н А.

секретарі Сокульська О.В., Чайківська (Шпортко) Н. М. , Артемчук І.О

з участю позивача ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2

з участю відповідача ОСОБА_3 , представника - ОСОБА_4

розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до

ОСОБА_3 про визнання свідоцтв на спадщину частково недійсним та недійсним, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування по закону про виділ частки спадкового майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.07.2002 року звернувся до суду з позовом про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_7 . Після смерті останнього відкрилася спадщина на 54/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1 з надвірними побудовами та причіп до легкового автомобіля ММЗ-81024, 1990 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .

Спадкоємцями, які прийняли спадщину є він, оскільки постійно проживав з батьком однією сім?єю, тобто фактично прийняв спадщину, та відповідач ОСОБА_8 .. Інші спадкоємці спадщину не прийняли. Під час оформлення спадщини відповідач не вказала, що спадкоємцем є ще й позивач, не подала до нотаріальної контори відповідних документів, а тому свідоцтво про право на спадщину за законом на все належне померлому майно отримала лише відповідач. У зв`язку з порушенням його права на спадщину він звернувся до.суду. Просив визнати недійсним в 1/2 частині свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я відповідача, визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 27/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1 із надвірними будівлями, визнати право власності в порядку спадкування за законом на ? частину причепа легкового автомобіля ММЗ-81024, 1990 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , виділити належну спадкового майна в домоволодіння в натурі.

Постановлене судом 13.01.2005 року рішення про задоволення позовних вимог ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 5.05.2005 року було скасоване та справа направлена на новий розгляд.

В послідуючому у зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_8 відповідно до ст. 37 ЦПК України було залучено до справи її правонаступника - дочку ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті матері.

Позивач уточнив свої вимоги, просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 1.08.2008 року на ім`я ОСОБА_3 , визнати за ним право власності і виділити йому в натурі все спадкове майно.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи позову, вважав, що відповідач ОСОБА_3 без його згоди отримала після смерті своєї матері ОСОБА_8 право на спадщину. За час розгляду справи в суді він не міг користуватися своїм житлом, оскільки ОСОБА_8 від`єднала самостійно належну йому частину будинку від газопостачання, а тому вона прийшла у непридатний

для проживання стан, у зв`язку з чим вона потребує ремонту, він вважає, що вартість ремонту буде складати вартість усієї частини спадщини Омецінської, а в теперішній час

ОСОБА_3 , а тому просить в якості відшкодування витрат на ремонт визнати за ним право весь будинок на підсобні приміщення по АДРЕСА_1 .

Представник позивача - ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги з тих же підстав.

Відповідач ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення позову, вказала, що позивач разом з сім`єю користувався лише своєю частиною будинку, проживав в с. Дениші Житомирського району, де має новозбудований будинок. Її мати - ОСОБА_8 проживала разом з ботьками в спірному будинку, а тому коли померли батьки вона залишилася проживати в належній їм частині будинку, позивач не проживав разом з ними. Мати подала заяву про прийняття спадщини, на неї було оформлено 54/100 частин спірного будинку, які вона як дочка, переоформила після смерті матері на себе. Щодо причепа до автомобіля, то їй відомо, що він належав позивачу, претензій щодо нього вона не має.

Представник відповідача підтримав доводи відповідача.

В своїх письмових заявах третя особа ОСОБА_9 (т. 2 а с. 24, 60) вказала, що позов не визнає, вона відмовилася від прийняття належної їй долі спадщини, так як сестра - ОСОБА_8 тривалий час проживала з батьками і доглядала їх до смерті.

В своїй письмовій заяві третя особа ОСОБА_1 (т. 2 а с. 15, т. 1 а с. 110) вказав, що позов не визнає, він відмовився від прийнятгя належної йому долі спадщини, так як сестра - ОСОБА_8 тривалий час проживала з батьками і доглядала їх до смерті.

Треті особи ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, вказали, що брат проживав окремо від батьків, побудував в с.Дениші Житомирського району будинок, вони були у нього в гостях вже ще коли були живі батьки, а тому разом з батьками він не проживав, з ними проживала сестра - ОСОБА_8 разом з дітьми, так як з чоловіком вона розлучилася. Сестра доглядала за батьками, поховала їх, вони їй теж в цьому надали допомогу, оскільки сестра була самою невлаштованою з них вони, тобто брати та сестри, домовилися, що сестрі залишиться у спадок житло батьків Щодо причепа, то оскільки він купувався позивачем на його гроші, але був оформлений на ім`я батька, вони не вважають його майном батька і це не є спадщиною (т. 2 а с. 78-79).

Судом встановлено, що 30.05.1940 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 . Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Богунським районним відділом комунального господарства м. Житомира 28.03.1989 року, ОСОБА_7 належав будинок АДРЕСА_1 (т. 1 а с 82). Домоволодіння складалося з жилого будинку жилою площею 44, 3 кв.м., сараїв «Б», «В», погреба «Г», туалету «У», огорожі № 1 (т. 2 а с. 157). 25.06.1987 році було зареєстровано внесення змін в домоволодіння, було дозволено прийняття в експлуатацію самовільно побудовані добудова - це дві кухні 2-2, 1-5, коридор 6-2, та гараж «Д», були внесені зміни в поверховий план будинку АДРЕСА_1 - було внесено на замовлення власника дві окремі квартири (т. 1 а с. 183).

19 січня 1993 року власник будинку подарував своєму сину ОСОБА_1 46/100 частин жилого будинку (т. 2 а с. 157). За договором дарування у користування ОСОБА_1 перейшли приміщення будинку - коридор 1-1, кладова 1-2, кухня 1-5, жилі кімнати 1-3, 1-4, гараж «Д». Вказаний договір був зареєстрований в БТ1 23.06.1993 року (т. 2 а.с. 71зв. ). Перед оформленням договору дарування частини будинку ОСОБА_7 звернувся до БТІ з заявкою на видачу довідки для відчуження та вказав конкретно яку частину будинку мав намір подарувати сину, позивачу по справі, (т. 1 а с. 76-76зв ). Тобто з часу оформлення договору дарування власник будинку та співвласник - його син ОСОБА_1 - позивач по справі, мали в своєму розпорядженні по квартирі, які були розташовані в будинку АДРЕСА_1 .

24.07.1988 року був зареєстрований шлюб ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_2 була зареєстрована по АДРЕСА_1 18 грудня 1993 року, тобто після оформлення частини будинку відповідно до договору дарування на її чоловіка. З того часу і по

сьогоднішній день сім`я позивача (він, дружина, двоє дітей - дочка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зареєстровані за вказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_15 , спадкова справа після Смерті якої не заводилася (т. 2 а с. 102), про що повідомила друга Житомирська державна нотаріальна контора.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , після його смерті відкрилася спадщина на 54/100 частин домоволодіння. Спадкоємців на день відкриття спадщини було шестеро - позивач, відповідач ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 . Спадщину прийняла 12.09.1997 року шляхом подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_8 , інші спадкоємці - ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 спадщину не приймали. Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 5.06.2002 року (т. 1 а с. 91). Все це найшло своє відображення в матеріалах спадкової справи (т. 1 а с. 66).

Відповідно до пояснень та письмових заяв третіх осіб ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , довідки КВЖРЕП № 1 м. Житомира (т. 1 а с. 35) протягом тривалого часу - 20 років - з батьками в одній квартирі проживала відповідач ОСОБА_8 без відповідної реєстрації. Вказаний факт не оспорюється позивачем. Підтверджено це і копією ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 30.05.2003 року про те, що протягом 1997 року та в інший період був спір щодо домової книги між позивачем та відповідачем ОСОБА_8 (т. 1 а с. 273).

рішенням виконкому від 19.11.1992 року було виділено земельну ділянку в розмірі 0,17 га для будівництва житлового будинку ОСОБА_1 . Згідно з цією ж довідкою будинок в експлуатацію не приймався та свідоцтво про право власності не видавалося. Проте з 1.03.1994 року відповідно до довідки Зарічанського району електричних мереж, що розташований в Житомирському районі та обслуговує споживачів цього ж району, були відкриті особові рахунки на користування електроенергією (т. 2 ас. 42), відповідно до довідки ЦОС ПП ВАТ «Укртелеком» ОСОБА_1 з 7.06.1999 року в АДРЕСА_2 є абонентом телефону з відповідним номером (т. 2 а с. 43).

спадщини після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не доведено проживання зі спадкодавцем на день його смерті однією сім`єю. Факт реєстрації в будинку, де проживав спадкодавець, не підтверджує фактичний вступ у прийняття спадщини, оскільки користувалися співвласники належними їм частками в домоволодіння окремо один від одного.

належав особисто позивачу, хоча і був оформлений на батька, цим причепом позивач користувався

особисто з моменту його придбання і до часу смерті батька, право власності позивача на причеп

ніким з сторін не оспорюється, то суд не приймає до уваги ту обставину, що документальне

оформлення причепа на померлого батька не може бути підставою для підтвердження факту прийняття спадщини позивачем.

Судом не приймається до уваги і ті факти, що позивачем надані копії особистих документів

спадкодавця, як доказ щодо фактичний вступ у спадщину, оскільки в матеріалах справи є копія заяви

ОСОБА_8 щодо викрадення з помешкання - квартири в будинку

АДРЕСА_1 належного їй майна 1.08.1999 року та одночасно з цим особистих

документів спадкодавця (т. 2 а с. 44, 45), а тому суд не приймає ці документи як докази на

Враховуючи досліджені у судовому засіданні докази суд вважає, що позивачем не доведено фактичне прийняття ним спадщини після смерті батька, а тому вважає, що позов не підлягає до задодоволення.

Оспорюючи свідоцтво про прийняття спадщини на ім`я відповідача ОСОБА_3 позивач обгрунтовував свої доводи тим, що без його згоди було видано вказане свідоцтво, інших доводів щодо недійсності цього документу позивач не надав, а тому його вимоги в цій частині також є необгрунтованими. Спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_8 відповідно до ст. 1261 ЦК України (в редакції 2003 року) є її діти, чоловік та батьки. Оскільки батьки померли, з чоловіком була розлучена, з дітей спадщину прийняла лише дочка ОСОБА_3 (т. 2 а с. 218),

Відповідно до довідки Денишівської сільської ради Житомирського району (т. 1 а.с. 139)

Враховуючи надані докази суд вважає, що позивачем не доведено фактичне прийняття ним

Оскільки і позивач, і відповідач, і треті особи вказали, що причіп до легкового автомобіля

підтвердження факту прийняття спадщини позивачем.

а позивач є спадкоємцем другої черги згідно зі ст 1262 1259 ЦК України, та права на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 не мав.

Керуючись главою 3, ст.ст. 524, 534, 541, 544, 545, 546 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 4, 5, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 209, 212, 213, 214 ЦПК Укражи суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_16 в задоволенні позовниї вимог до ОСОБА_3 у зв?язку з недоведеністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження з наступною подачею протягом 20 днів з дня подачі заяви апеляційної скарги.

Суддя: