Справа № 2-272/2009р.                                                                

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого   2009 року                     Вінницький районний суд Вінницької області

в складі :

                    головуючого - судді                  Ганкіній І.А.

                    при секретарі                             Шуляк Т.А.

                    з участю позивача                    ОСОБА_1

                                    відповідача              ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення  матеріальної та моральної шкоди , -    .  

 В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду  з позовом до  ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що  на початку квітня місяця 2008 року відповідачем по справіОСОБА_2 з її подвір»я  будинковолодінняАДРЕСА_1було вчинено крадіжку 64 металеві плитки, вагою по 5 кг кожна та 1 металевий швелер довжиною 3 м. З відповідною заявою  про  вчинення  крадіжки вона, позивачка по справі звернулася до сільської ради та в міліцію, після чого ОСОБА_2пообіцяв  повернути їй протягом місяця викрадену плитку, металевий швелер або  повернути за це майно гроші.Однак  протягом місяця і в подальшому  ОСОБА_2 не  намагався  повертати  позивачці ні  крадене  майно ні гроші за це майно,  більше  того,  відчуваючи свою безкаранність, він постійно  насміхається з неї, каже, що заплативши штраф 51 грн. в прибуток держави, йому вже нічого не доведеться сплачувати їй, позивачці по справі  за викрадене майно. В результаті  злочинних дій  ОСОБА_2 – ОСОБА_1  завдана матеріальна  шкода  в сумі  1550 грн.,  крім того, в зв»язку з відмовою останнього в в добровільному порядку  відшкодувати  матеріальну шкоду  їй, позивачці по справі  завдана і моральна  шкода, яку вона оцінює в  1500 грн.. Дану суму  позивачка просить стягнути з відповідача  в примусовому порядку.

В судовому засіданні  позивач зменшила свої позовні вимоги щодо матеріальної шкоди  до 1200 грн., щодо моральної шкоди  до  1000 грн. Згадані суми просила стягнути  з відповідача по справі в повному обсязі в примусовому порядку, від відшкодування коштів за металевий швелер відмовилася.

Відповідач по справі  ОСОБА_2  позовні вимоги, заявлені позивачкою по справі  визнав частково, а саме  матеріальну шкоду за викрадення 30 металевих плиток.    В решті позовних вимог просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши та оцінивши  матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до постанови Вінницького районного суду від 24.06.2008 року ОСОБА_2 притягнуто до адмінвідповідальності  в скоєнні ним   в квітні місяці 2008 року крадіжки  металевої плитки у  гр-ки  ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та накладено на нього  штраф в розмірі 51 грн. в прибуток держави ( а.с.8 ).

За довідкою ТОВ « За Мир С»  вказує на те, що  вартість залізної плитки станом на квітень місяць  2008 року становила 15 грн. ( а.с.13 ) ; а вартість металевого  кутника 75 х  75х 6  становила 6000 грн. , що підтверджується довідкою виданою  «Вінницяметалоцентр»  за № 666 від 15.12.2008 року  ( а.с.14 ).

Постанова суду від 24.06.2008р. є не оскарженою, стягнення приведено до виконання.

          Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить з того, що за ст.22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування збитків.

         При цьому, збитком є: витрати, яких особа зазнала в зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За ст.1166  ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Згідно ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню і мають силу судової преюдиції, обставини, що встановлені  судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили и доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, чи особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому, враховуючи факт доведеності вчинення відповідачем крадіжки, суд вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1 щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 1200 грн. є доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

            Щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що за ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю чи стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв»язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в наслідок протиправної поведінки відносно неї,членів її сім»ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв»язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;  приниженні честі, гідності та ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

            Ст.1167 ЦК України вказує, що моральна шкода завдана фізичній, або юридичній особі неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.

            Тому, враховуючи, що вкрадене майно  позивачці повернуто не було, вона була позбавлена права розпорядитися належним їй майном на власний розсуд, що є охороняємим законом правом за ст.321 ЦК України, суд вважає за необхідне вимогу щодо стягнення моральної шкоди   задоволити частково на суму 600 грн.

            В решті стягнення моральної шкоди на суму 400 грн. слід відмовити.

            Щодо стягнення судових витрат суд виходить з того, що відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться:судовий збір та витрати пов"язані з розглядом справи.До витрат пов"язаних з розглядом судової справи,належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення,витрати на правову допомогу,витрати пов"язані з явкою до суду,витрати пов"язані з залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,та проведення судових експертиз, а також вирати пов"язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

             Як встановлено по справі, позивачкою було понесено витрати на правову допомогу в сумі 150, що підтверджує квитанція за №1 від 27.11.2008р. та судові витрати в сумі 81 грн.00 коп.

             За ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

                Тому, враховуючи доведеність позивачем понесених ним витрат документально, суд  вважає,    що     судові    витрати     слід      відшкодувати за   рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст..22,23,1166,1167 ЦК України, ст.ст. 15,30,60,62,82,214,219,232 ЦПК України, суд, -

                                             Вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1200 грн, моральну шкоду в сумі 600 грн, та судові витрати за послуги адвоката в сумі 150 грн. та оплату державного мита та послуг ІТЗ в сумі 81 грн.

В стягненні моральної шкоди на решту 400 грн. відмовити.

            Рішення суду може бути оскаржено  до  Апеляційного суду Вінницької області  через Вінницький районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: