ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/160/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

прокуратури - Гриненко А.Є., прокурор Офісу Генерального прокурора,

позивача 1 - Котелевської селищної ради Полтавської області - не з`явився,

позивача 2 - комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради Полтавської області - не з`явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 (суддя Березяк Н.Є.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 (головуючий суддя: Бойко С.М., судді: Гриців В.М., Якімець Г.Г.)

у справі № 917/160/22

за позовом заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі

Котелевської селищної ради Полтавської області (далі - позивач 1, Рада);

комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради Полтавської області (далі - позивач 2, КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (далі - ТОВ «Кастум», відповідач)

про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу, повернення безпідставно сплачених коштів.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі позивача-1 Котелевської селищної ради та позивача-2 комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради звернувся, в порядку визначеному статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про :

- визнання недійсними додаткових угод №1 від 13.01.2021, №2 від 14.01.2021, №3 від 15.01.2021 , №4 від 19.01.2021 , №6 від 27.01.2021, №7 від 28.01.2021, № 8 від 29.01.2021, №9 від 23.02.2021, №10 від 26.02.2021 до договору на постачання природного газу від 06.01.2021, укладеного між комунальним некомерційним підприємством «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» за результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6: газове паливо в обсягах 120 000 куб.м.;

- стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» на розрахункові рахунки Котелевської селищної ради грошові кошти в сумі 188 051,00 грн. як зайво (надлишково) сплачені.

Позов мотивовано тим, що комунальне некомерційне підприємство «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради та ТОВ «Кастум» порушили вимоги Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» та умови укладеного між ними договору постачання природного газу від 06.01.2021 №3 (далі - договір), оскільки без належних підстав уклали додаткові угоди (10 додаткових угод), якими внесли зміни до істотних умов договору, а саме збільшили ціну за одиницю товару (ціна збільшилася майже у 2,5 рази).

Листами від 05.11.2021 за № 51-4221вих21 та від 30.12.2021 за № 51-5165вих21 Прокурор звертався до Котелевської селищної ради та КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради з метою необхідності вжиття заходів реагування внаслідок збільшення замовником ціни за одиницю товару (природного газу) шляхом укладання додаткових угод №1-№10 до договору на постачання природного газу від 06.01.2021 №3 при відсутності підтвердження коливання ціни такого товару на ринку в бік збільшення. Прокурор зазначав, що в цих правовідносинах підставою звернення Прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженим органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту інтересів держави. Крім того зазначав, що наведене зумовлює необхідність звернення прокурора до суду з цією позовною заявою в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради та КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради, спрямованого на захист не тільки державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав кожного суб`єкта не тільки на участь у процедурі закупівлі, але й з метою не допуску на ринок нечесних та недобросовісних суб`єктів, недопущення порушень гарантованих державою принципів прозорого, раціонального та економічного витрачання бюджетних ресурсів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.09.2022 позовні вимоги заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод №1 від 13.01.2021, №2 від 14.01.2021, №3 від 15.01.2021 , №4 від 19.01.2021 , №6 від 27.01.2021 , №7 від 28.01.2021, № 8 від 29.01.2021, №9 від 23.02.2021, №10 від 26.02.2021 до договору на постачання природного газу від 06.01.2021, укладеного між комунальним некомерційним підприємством «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» за результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6: газове паливо в обсягах 120 000 куб.м. залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В цій частині рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального підприємства, тому не підлягають розгляду по суті. Позовна заява в цій частині фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального підприємства, проте, Прокурор не має повноважень щодо представництва в суді комунальних підприємств.

В задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради про стягнення з ТОВ «Кастум» на розрахункові рахунки Котелевської селищної ради коштів в сумі 188 051,00 грн., як зайво (надлишково) сплачені, місцевим господарським судом відмовлено з тих підстав, що Прокурором не доведено, які саме права та інтереси Котелевської селищної ради порушені, оскільки вона не є стороною оспорюваних договорів і до її компетенції не віднесені відповідні повноваження. Таким чином, при поданні позову Прокурором не вірно визначено склад та процесуальний статус учасників спору в цій справі.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 частково задоволено апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури; рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову, в зазначеній частині ухвалено нове рішення, яким позов заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради Полтавської області (позивач 1) залишено без розгляду; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний господарський суд, ухвалюючи нове рішення про залишення позову без розгляду (щодо позивача 1) з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та постановах Верховного Суду від 08.11.2021 у справі №917/561/21та від 07.12.2021 у справі №903/865/20, вказав про те, що за змістом Статуту комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради Полтавської області, Котелевська селищна рада, як засновник, не несе відповідальності за його зобов`язаннями, отже Котелевська селищна рада не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, які склалися на підставі договору безпосередньо між позивачем-2 та відповідачем, оскільки позивач-2 є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту прав та охоронюваних законом своїх інтересів у судовому порядку, а отже наділений правом звернення до суду за захистом свого порушеного права. При цьому зазначив, що Прокурор насамперед повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу. Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а Прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства, як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення Прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним. У зв`язку з зазначеним апеляційний господарський суд, встановивши, після відкриття провадження у справі, відсутність підстав для представництва Прокурора інтересів держави в суді щодо позивача -1, на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, позов Прокурора залишив без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків), у якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 917/160/22, справу направити для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказує на те, суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, а також постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21. Також скаржник вважає оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій незаконними, постановленими з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме - частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та порушенням норм процесуального права, а саме - приписів статей 53, 226 ГПК України, висновки, викладені у судових рішеннях, не відповідають встановленими судами обставинам справи, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України є підставою для їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи інших учасників справи

Від учасників справи відзиви на касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури не надійшли.

05.04.2023 до Верховного Суду від заступника Генерального прокурора надійшла заява про забезпечення участі у судовому засіданні зі справи прокурором від Офісу Генерального прокурора.

Касаційне провадження

Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення господарського Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 917/160/22; призначено її розгляд на 13.04.2023.

У судовому засіданні 13.04.2023 від прокуратури в особі прокурора Офісу Генерального прокурора - Кузнецової Ю.В. заявлено усне клопотання про зупинення касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 917/160/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.04.2023 № 29.2-02/827 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 917/160/22 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що ухвалою від 01.02.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №905/1907/21 за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 та призначено до розгляду на 05.04.2022.

Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 21.12.2022, якою передав справу №905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відзначив, зокрема таке:

- у справі, що переглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах Черкаської обласної ради та Школи (яка є некомерційним комунальним підприємством) з позовом до ТОВ "АС" про визнання недійсним Договору, укладеного Школою (замовник) та ТОВ "АС" (постачальник), а також про стягнення на користь Школи коштів, надмірно сплачених Школою за таким договором;

- Верховний Суд вважає, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 та для вирішення таких питань:

- чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів;

- чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним;

- чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та / або територіальної громади (у збереженні коштів державного та / або місцевого бюджету);

- підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідність уточнення висновку, наведеного у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, про те що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Мотивуючи необхідність розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи, колегія суддів у справі №905/1907/21 вказала, що за усталеною практикою держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в тому числі з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів, та їх стягнення.

Разом з цим колегія суддів звернула увагу, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі №914/2656/21 відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, на неврахування яких судами попередніх інстанцій посилався Скаржник. Здійснюючи цей відступ, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила з такого: (а) Комунальне некомерційне підприємство (театр), в особі якого (поряд з іншими особами) прокурор подав позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень; (б) Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; (в) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі театру.

На противагу цьому колегія суддів навела висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/4210/20, про те, що органами держави можуть бути визнані не тільки ті організації, які мають відповідний статус у національному праві держави-боржника, а й за певних умов державні компанії.

На переконання колегії суддів, у справі Прокурор був позбавлений можливості звернутися до суду в інтересах держави з позовом про порушення вимог Закону №922-VIII як в особі замовника закупівлі (комунального підприємства), так і в особі органу, якому цей замовник підпорядковується (обласна рада), що дозволило б захистити публічні інтереси щодо розпорядження бюджетними коштами у випадку їх нераціонального використання та запобігти відповідним зловживанням щодо змін ціни, які некомерційне комунальне підприємство могло допустити під час проведення публічної закупівлі.

Відтак на переконання колегії суддів у справі №905/1907/21 є вмотивовані підстави для уточнення висновку, наведеного у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20.

У зв`язку з наведеним ухвалою Верховного Суду від 13.04.2023 задоволено клопотання прокуратури та зупинено касаційне провадження у справі № 917/160/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.06.2023 № 29.2-02/1451 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 917/160/22 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. у відпустці.

У зв`язку із усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі, ухвалою Верховного Суду від 30.06.2023 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 917/160/220, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.07.2023.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.07.2023 № 29.2-02/1651 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 917/160/22 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Під час опрацювання інформації, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель встановлені порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради - на дату здійснення закупівлі, що підлягає перевірці - Комунальне некомерційне підприємство «Котелевська центральна районна лікарня» Котелевської районної ради (далі - КНП «Котелевська ЛПЛ» Котелевської селищної ради, замовник) та ТОВ «Кастум» (код ЄДРПОУ 41087491) додаткових угод до договору на постачання природного газу від 06.01.2021 №3.

Встановлено, що КНП «Котелевська ЛПЛ» Котелевської селищної ради проведено відкриті торги щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо в обсягах 120000 куб.м. з очікуваною вартістю 1 140 000 грн. Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі інтернет на веб-сайті «Prozorro - публічні закупівлі» за № UA-2020-12-01-005959-b. Під час оцінки тендерних пропозицій, яка проводилася автоматично електронною системою закупівель на основі методики оцінки зазначеної в тендерній документації шляхом застосування процедури електронного аукціону, найбільш економічно вигідною пропозицією визнано пропозицію ТОВ «Кастум», пропозицію якого система визначила як «аномально низька ціна», але учасник, відповідно до законодавства, надав обґрунтування.

За результатом проведення торгів переможцем аукціону визначено вказаного учасника, між КНП «Котелевська ЛПЛ» Котелевської селищної ради та ТОВ «Кастум» укладено договір на постачання природного газу від 06.01.2021 №3.

Предметом зазначеного договору є природний газ (код за ДК 021:2015-09120000-6) обсягом 120000 куб.м з помісячним визначенням обсягів поставки.

Згідно з пунктом 3.2 договору ціна за 1000 куб.м газу становить 3 490 грн (з урахуванням ПДВ). Відповідно до пункту 3.5 договору загальна сума договору на день його укладення становить 418 800,00 грн.

Однак, вже 13.01.2021, 14.01.2021, 15.01.2021, 19.01.2021, 27.01.2021, 28.01.2021, 29.01.2021, 23.02.2021, 26.02.2021 року сторони укладають 9 додаткових угод, якими збільшують ціну за одиницю товару.

Ціна товару після укладення додаткових угод, збільшилася майже у 2,5 рази. За даними бухгалтерського обліку згідно з договором та додатковими угодами до нього замовником отримано товар (природний газ) в обсязі 54,125 тис. куб.м та здійснено оплату у сумі 394 592,16 грн (з ПДВ).

У зв`язку з встановленими обставинами, Диканською окружною прокуратурою Полтавської області на адресу Управління Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області скеровано лист № 51/2-753 вих-21 від 27.04.2021 яким ініційовано проведення моніторингу вказаної процедури закупівлі.

За результатами розгляду інформації, викладеної у вказаному листі, Управлінням Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області прийнято наказ від 15.09.2021 №401 про початок моніторингу вказаної процедури.

У подальшому Управлінням Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області 21.09.2021 складено акт No201631-28/34, який підписаний посадовими особами КНП «Котелевська ЛПЛ» Котелевської селищної ради без заперечень.

Відповідно до акта від 21.09.2021 No201631-25/34, складеного Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати перевірки закупівель КНП «Котелевська ЛПЛ» Котелевської селищної ради, надані постачальником довідки на обґрунтування збільшення ціни на природний газ не містять відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, в них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату в порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, внаслідок необґрунтованого збільшення замовником ціни за одиницю товару (природного газу) шляхом укладання додаткових угод №1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10 до договору на постачання природного газу від 06.01.2021 №3 з ТОВ «Кастум», при відсутності правомірного підтвердження коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення, що є порушенням пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», замовником недоотримано активів та зайво (надлишково) сплачено коштів на загальну суму 188 051,00 гривень.

У подальшому, на підставі складеного 21.09.2021 Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Акта про результати перевірки закупівель КНП «Котелевська ЛПЛ» Котелевської селищної ради за період з 01.12.2020 по 17.09.2021, КНП «Котелевська ЛПЛ» Котелевської селищної ради скерувала 08.10.2021 ТОВ «Кастум» претензію №9 з вимогою погасити недоотримані активи та зайво (надлишково) сплачені кошти на суму 188 051,00 грн.

Станом на 20.01.2022 відповідь від ТОВ «Кастум» не надійшла, кошти не повернуто, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з вимогами про визнання недійсними додаткових угод №1 від 13.01.2021, №2 від 14.01.2021, №3 від 15.01.2021 , №4 від 19.01.2021 , №6 від 27.01.2021 , №7 від 28.01.2021, № 8 від 29.01.2021 , №9 від 23.02.2021, №10 від 26.02.2021 до договору на постачання природного газу від 06.01.2021, укладених КНП «Котелевська ЛПЛ» Котелевської селищної ради та ТОВ «Кастум» та стягнення з останнього на розрахункові рахунки Котелевської селищної ради грошові кошти в сумі 188 051,00 грн.

Листами від 05.11.2021 за № 51-4221вих21 та від 30.12.2021 за № 51-5165вих21 Прокурор звертався до Котелевської селищної ради та КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради з метою необхідності вжиття заходів реагування внаслідок збільшення замовником ціни за одиницю товару (природного газу) шляхом укладання додаткових угод №1-№10 до договору на постачання природного газу від 06.01.2021 №3 при відсутності підтвердження коливання ціни такого товару на ринку в бік збільшення.

У відповідь Рада листом від 18.11.2021 №02-36/3876 повідомила, що самостійно вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в судовому порядку не має можливості, оскільки в бюджеті селищної ради не передбачені кошти для сплати судового збору, у зв`язку з чим просила вжити заходів щодо захисту прав та законних інтересів Котелевської селищної ради по даному питанню в межах повноважень визначених чинним законодавством України.

КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради у відповідь згідно з листом від 30.12.2021 № 2254 повідомило, що самостійно вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в судовому порядку не має можливості, оскільки в бюджеті Котелевської селищної ради, яка фінансує комунальні послуги лікарні, не передбачені кошти для сплати судового збору, у зв`язку з чим просило вжити заходів щодо захисту прав та законних інтересів КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради по даному питанню в межах повноважень визначених чинним законодавством України.

Листами від 29.12.2021 № 51-5137вих-21 та від 30.12.2021 № 51-5179вих-21 Диканська окружна прокуратура повідомила Раду та КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про здійснення представництва держави в їх особі на підставі частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Судами додатково встановлено таке.

Відповідно до Статуту КНП «Котелевська лікарня планового лікування», затвердженого рішенням вісімнадцятої сесії селищної ради восьмого скликання від 30.11.2021 № 2490, КНП «Котелевська лікарня планового лікування» є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає медичні послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь -яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Засновником підприємства є Котелевська селищна рада.

Підприємство здійснює медичну та господарську некомерційну діяльність, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Підприємство створене на базі майна комунальної власності Котелевської селищної ради.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав стягнення з ТОВ «Кастум» на користь Котелевської селищної ради 188 051 грн. безпідставно сплачених коштів, у зв`язку з нікчемністю додаткових угод №№ 1-10 до договору за позовом заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі позивача-1 Котелевської селищної ради та позивача-2 КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради.

Так, відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 названого Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

При цьому заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у названому Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 цього Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави (пункт 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказує на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, а також постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21. Також скаржник вважає оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій незаконними, постановленими з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме - частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та порушенням норм процесуального права, а саме - приписів статей 53, 226 ГПК України, висновки, викладені у судових рішеннях, не відповідають встановленими судами обставинам справи, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України є підставою для їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стосовно наведених доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.

Позов у цій справі поданий Прокурором в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради та КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради.

При зверненні з даним позовом до суду Прокурор, в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави, вказав на те, що органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є Комунальне некомерційне підприємство «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради, засновником якого є Рада (як отримувач бюджетних коштів та засновник комунального підприємства також є органом, уповноваженим на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах), однак пасивна поведінка вказаних осіб, які маючи відповідні повноваження для захисту порушених інтересів держави до суду не звертаються, що є підставою для пред`явлення позову Прокурором.

Як вже зазначалося вище, дана справа зупинялася до вирішення справи № 905/1907/21, тому колегія суддів, забезпечуючи єдність судової практики згідно з частиною четвертою статті 300 ГПК України, розглядає зазначену справу з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформованих у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, до якої зупинялось касаційне провадження у справі, яка переглядається.

Щодо позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради, Суд вважає вказати таке.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, відповідно до Статуту КНП «Котелевська лікарня планового лікування», затвердженого рішенням вісімнадцятої сесії селищної ради восьмого скликання від 30.11.2021 № 2490, КНП «Котелевська лікарня планового лікування» є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає медичні послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь -яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом. Засновником підприємства є Котелевська селищна рада. Підприємство здійснює медичну та господарську некомерційну діяльність, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику. Підприємство створене на базі майна комунальної власності Котелевської селищної ради.

Так, з посиланням на сталу судову практику Верховного Суду, суди попередніх судових інстанцій дійшли заснованого на законі висновку, що КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради є комунальним підприємством (суб`єктом господарювання), тобто, не має статусу суб`єкта владних повноважень, а тому в цій частині позовна заява фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального підприємства, відповідно, Прокурор не має повноважень щодо представництва в суді комунальних підприємств.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 905/1907/21 дійшла висновку про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі комунального закладу (оскільки у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах) та зазначила про правильність висновків судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову у справі № 905/1907/21, поданого Прокурором в інтересах держави в особі комунального закладу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

В силу правової позиції, яка була викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/10947/17, судам слід враховувати останню позицію суду касаційної інстанції.

Висновки судів попередніх судових інстанцій у справі, що розглядається щодо невірного визначення процесуального статусу КНП «Котелевська лікарня планового лікування», не суперечать сформованим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, до якої зупинялось касаційне провадження у справі, яка переглядається.

З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку, що в частині заявлених позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради судами попередніх судових інстанцій правомірно залишено позов Прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, відповідно, в цій частині оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Стосовно позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради, Суд звертає увагу на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 у подібних правовідносинах міститься, зокрема, висновок про те, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Отже, оскільки засновником комунального закладу та власником її майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Водночас у справі, яка розглядається місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову Прокурора, поданого в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради зазначив про те, що Прокурором не доведено, які саме права та інтереси Котелевської селищної ради порушені, оскільки вона не є стороною оспорюваних договорів і до її компетенції не віднесені відповідні повноваження. Таким чином, при поданні позову Прокурором не вірно визначено склад та процесуальний статус учасників спору в цій справі.

Апеляційний господарський суд, ухвалюючи в цій частині нове рішення про залишення позову без розгляду (щодо позивача 1- Ради) з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та постановах Верховного Суду від 08.11.2021 у справі №917/561/21 та від 07.12.2021 у справі №903/865/20, вказав про те, що за змістом Статуту комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради Полтавської області, Котелевська селищна рада, як засновник, не несе відповідальності за його зобов`язаннями, отже Котелевська селищна рада не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, які склалися на підставі договору безпосередньо між позивачем-2 та відповідачем, оскільки позивач-2 є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту прав та охоронюваних законом своїх інтересів у судовому порядку, а отже наділений правом звернення до суду за захистом свого порушеного права. При цьому зазначив, що Прокурор насамперед повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу. Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а Прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства, як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення Прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним. Рада не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних правовідносинах. У зв`язку з зазначеним апеляційний господарський суд, встановивши, після відкриття провадження у справі, відсутність підстав для представництва Прокурора інтересів держави в суді щодо позивача -1, на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, позов Прокурора залишив без розгляду.

Разом з тим, Суд вважає, що висновки судів попередніх судових інстанцій у вказаній частині щодо процесуального статусу Ради та залишення апеляційним господарським судом відповідного позову Прокурора, поданого в інтересах держави в особі позивача-1 Котелевської селищної ради без розгляду є помилковими та не відповідають сформованим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, до якої зупинялось касаційне провадження у справі, яка переглядається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу правової позиції, яка була викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/10947/17, судам слід враховувати останню позицію суду касаційної інстанції.

Отже, позиція як суду першої інстанції щодо відмови у позові, так і апеляційного господарського суду щодо залишення позову без розгляду (щодо позивача 1) на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, є помилковою.

Таким чином, доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження відповідно, оскаржувані судові рішення підлягають частковому скасуванню в частині вирішення справи за позовом заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, поданого в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу та повернення безпідставно сплачених коштів, з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. У частині залишення без розгляду позову Прокурора поданого в інтересах держави в особі КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради, підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 ГПК України).

За наведених мотивів, ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід частково задовольнити, а оскаржувані судові рішення судів попередніх судових інстанцій скасувати в частині вирішення справи за позовом заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, поданого в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу та повернення безпідставно сплачених коштів, з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; у частині залишення без розгляду позову Прокурора, поданого в інтересах держави в особі КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради, підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Судові витрати

Розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється, оскільки справа передається для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 310, 315, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 зі справи № 917/160/22 в частині вирішення справи за позовом заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, поданого в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу та повернення безпідставно сплачених коштів скасувати, а справу №917/160/22 в зазначеній частині передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

3. У решті рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 917/160/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко