Справа №2-415

 /2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24  лютого  2009 року    Вінницький районний суд Вінницької області                                                                                                

            в складі :

                                 головуючого – судді                 Ганкіної  І.А.

                                 при секретарі                             Шуляк Т.А.

                                 за участю позивачки                ОСОБА_1

                                 відповідача                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя  , -

В с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя , посилаючись на те, що  в період шлюбу , який був розірваний  07.05.1998 року вона з відповідачем по справі придбали будинок  з погосподарськими будівлями та спорудамиАДРЕСА_1 та  побудували  будинок  з погосподарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 Дані будинковолодіння були зареєстровані  на ім»я ОСОБА_2

    Після розірвання шлюбу вона з відповідачем по справі  домовились про те, що будинок  з погосподарськими будівлями та спорудамиАДРЕСА_1 залишається їй, в якому будуть проживати вона, позивачка по справі,  її мати та їх з відповідачем по справі -  діти, а ОСОБА_2 залишається  будинок АДРЕСА_2 , про що було складено  протокол Дорожнянської сільської ради Вінницького району  від 02.04.1999 року.

Як вказує позивачка в своїй заяві, що в силу  своєї юридичної необізнаності вона весь час вважала, що  зазначений вище акт від 02.04.1999 року є документом, який посвідчує її право власності на будинок з погосподарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1

Однак , коли в 2008 році , вона позивачка по справі   вирішила приватизувати земельну ділянку біля даного будинку , виявилось , що вона не має на це  права, так як протокол  від 02.04.1999 року не є  документом, який посвідчує  її право власності на вказаний будинок .

ОСОБА_1, звернувшись  до ОСОБА_2 з проханням  про добровільне вирішення даного спору щодо  розподілу майна  між ними , бувшим подружжям, однак  останній  хоч і не відмовляється від  даної пропозиції , але  разом з тим документів  на нерухоме майно їй не надає і будь- яких реальних вчинків  щодо  вирішення спору не здійснює, тому вона позивачка по справі  змушена була звернутися до суду з  даним позовом  , в якому просила  розділити  спільне майно подружжя між нею та її бувшим чоловіком, відповідачем по справі ,  виділивши в її користування будинок  з погосподарськими будівлями та спорудами  АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2  виділити будинок  з погосподарськими будівлями та спорудамиАДРЕСА_2

    ОСОБА_1. в  судовому засіданні   позовні  вимоги, раніше заявлені,   підтримала в повному обсязі, доповнивши свої вимоги про припинення права власності  ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 , просила задоволити вимоги в повному обсязі.

Відповідач по справі ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги , заявлені позивачкою визнав в повному об»ємі , не заперечував щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення сторін , дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

      Відповідно до  копії свідоцтва про розірвання шлюбу , серія НОМЕР_1 від 07.05.1998 року  шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. розірвано ( а.с.11 )

    За час сумісного проживання ними було придбаний та будований  :

-  будинок з посподарськими будівлямиАДРЕСА_1 та   будинок  з погосподарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2які відповідно до технічного паспорту , виданого  ВООБТІ від грудня місяця 1989 року та договору купівлі – продажу на будинок  зареєстрований за  ОСОБА_2 ( а.с.4-7 ; 14-15) .

Відповідно до заяв, написаних  власноручно  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ім»я сільського голови Дорожненської сільської ради Вінницького району  відбулась усна домовленість  між бувшим подружжям  про реальний розподіл  майна, а саме : за позивачкою по справі залишається  будинок  з погосподарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1,  в якому будуть проживати вона, позивачка по справі,  її мати та їх з відповідачем по справі -  діти, а ОСОБА_2 залишається  будинок АДРЕСА_2 та області , про що було складено протокол  Дорожнянської сільської ради Вінницького району  від 02.04.1999 року (а.с.16-18 ) .

Дорожнянська сільська рада Вінницького району та області вказує на те, що  в будинкуАДРЕСА_1  прописані та проживають та кі особи : ОСОБА_1, її иати – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.,  донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та онука ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 8 ).

Оскільки дану домовленість про реальний розподіл майна  юридично не зареєстровано  в відповідних органах,  а тому, позивачка по справі не має можливості  провести приватизацію  земельної ділянки біля будинку з погосподарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , відповідач в свою чергу не надає їй, позивачці по справі документи на нерухоме майно   для вчиненні будь –яких дій  для оформлення  будинковолодіння на своє ім»я , що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Встановленим  в суді фактам відповідають  правовідносинам, що виникли  із сімейних правовідносин, які регулюються Сімейним Кодексом України.

Дані правовідносини регулюються  :

-     відповідно  до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на  праві  спільної сумісної власності  незалежно від того , що один з них  не   мав з поважної причини ( навчання , ведення домашнього господарства, догляд за дітьми , хвороба тощо) самостійного заробітку;

-       відповідно до ст. 70  ч. 1 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права  спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними ;

-     відповідно до ст. 71 СК України , майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними  в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовились  порядок поділу  майна, спір може бути  вирішено судом . При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини , що мають істотне значення.

Таким чином визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст. 122 ЦПК України, суд –

 В и р і ш и в :

Позов  задоволити.

Розділити спільно  нажите майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виділивши та визнавши право власності  за :

- ОСОБА_1 на будинок з погосподарськими будівлями  та спорудами за АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 на будинок з погосподарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_2

Припинити право власності ОСОБА_2за договором  купівлі – продажу від 09.09.1986 року на будинок з погосподарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження..

Суддя: