справа №991/6530/23

провадження №1-кс/991/6544/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«21» липня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , дослідивши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про вчинення кримінального правопорушення від 14 липня 2023 року.

За результатами дослідження вказаної скарги та доданої до неї заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що вона не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді та підлягає поверненню.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України, зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні серед іншого можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання ними заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України.

Так, зі змісту ст. 304 КПК України, при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою, слідчому судді у першу чергу необхідно перевірити, чи було дотримано правил підсудності при зверненні з відповідною скаргою.

Згідно з ч. 2 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Предметна підсудність цього суду визначається статтею 33-1 КПК, якою встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальним законом визначено перелік злочинів, які підсудні Вищому антикорупційному суду.

Зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14 липня 2023 року, ОСОБА_3 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення дій/бездіяльності працівниці Національного банку України ОСОБА_4 , що свідчить про порушення нею ст. ст. 364, 366, 367 КК України, а також про фіктивну роботу створеного у НБУ Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, яким «керує» ОСОБА_5 .

Згідно поданої ОСОБА_2 до Вищого антикорупційного суду скарги від 20 липня 2023 року року, уповноваженні особи Національного антикорупційного бюро України зазначені в її заяві відомості до ЄРДР не внесли.

Слід зазначити, що злочин передбачений ст. 364 КК України входить до переліку кримінальних правопорушень зазначених в ч. 1 ст. 33-1 КПК, проте підсудний Вищому антикорупційному суду якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч.5 ст. 216 КПК України, які при вивченні скарги та доданих матеріалів не були встановлені.

Однією з умов, яка впливає на визначення підсудності провадження за Вищим антикорупційним судом, є вчинення злочину конкретним суб`єктом, вказаним в переліку у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. ОСОБА_2 зазначає про вчинення злочину працівницею Національного банку України ОСОБА_4 , яка не відноситься до суб`єктів вказаного переліку.

Окрім цього, у заяві відсутні дані про розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди, який би відповідав визначеному у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Отже, зазначене свідчить про відсутність умов, вказаних у п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Так само у заяві відсутня інформація щодо умови, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 216 КПК України.

З огляду на викладене, у скарзі та заяві про вчинення кримінального правопорушення наведені обставини щодо вчинення кримінальних правопорушень, які не відносяться до підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому така скарга підлягає поверненню заявниці на підставі п.2 ч.2 ст. 304 КПК України.

При цьому, вважаю за необхідне роз`яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України (ч.7 ст. 304 КПК України), але до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, бездіяльність службових осіб якого оскаржується, з урахуванням недоліків, які зазначені в цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-1, 216, 303-304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали направити особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1