Провадження № 1-кп/643/211/23

Справа № 643/2349/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2023

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023221170000557 від 17.02.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, українки, незаміжньої, офіційно не працюючої, з середньою освітою, раніше не судимої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 17.02.2023 року, приблизно у період часу з 08 год. 00 хв. по 08 год. 20 хв., більш точний час встановити під час досудового розслідування не виявилось за можливе, в період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого було продовжено Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, знаходилась у приміщенні Регіонального центру послуг, що розташований за адресою: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 144, де звернула увагу на залишений на столі, підключений до зарядного пристрою мобільний телефон «ТМ «Sony Xperia ХА 1 Dual G 3112» з оперативною пам`яттю 3 Gb, вбудованою пам`яттю 32 Gb, в корпусі чорного кольору з ідентифікуючими ознаками іmеі 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 .

В зазначений період часу, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи в умовах воєнного стану за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, і реалізуючи його, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу від`єднала від зарядного пристрою мобільний телефон «ТМ «Sony Xperia ХА 1 Dual G 3112» з оперативною пам`яттю З Gb, вбудованою пам`яттю 32 Gb, в корпусі чорного кольору з ідентифікуючими ознаками іmеі 1: НОМЕР_1 , іmеі 2: НОМЕР_2 , вартість якого складає 1620 грн., який належить ОСОБА_5 , з метою таємного викрадення.

Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 разом з мобільним телефоном ТМ «Sony Xperia ХА 1 Dual G 3112» який належить ОСОБА_5 , покинула місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та обернувши на свою користь.

В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду в розмірі 1620 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений в умовах воєнного стану.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила обставини, які викладені в обвинувальному акті та повідомила, що 17.02.2023 року, вранці, вона знаходилась у приміщенні Регіонального центру послуг, що розташований за адресою: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 144, де сидячі в черзі, звернула увагу на залишений на столі підключений до зарядного пристрою мобільний телефон «ТМ «Sony Xperia ХА 1 Dual G 3112», який вона гадала хтось забув, забрала його собі та положила в сумку. Зазначила, що за її діями ніхто не спостерігав, вона розуміла, що телефон чужий. В подальшому мобільний телефон вона віддала на радіоринок.

Обвинувачена відшкодувала матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 у повному обсязі, шляхом повернення викраденого майна та наданням потерпілій коштів у розмірі 5000 гривень.

Крім того, обвинувачена у судовому засіданні щиро розкаялась у вчиненому нею злочині та просила суд призначити мінімальне покарання. Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, надала суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечує.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції - роз`яснивши обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 17.02.2023 року, приблизно у період часу з 08 год. 00 хв. по 08 год. 20 хв., більш точний час встановити під час досудового розслідування не виявилось за можливе, в період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого було продовжено Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, знаходилась у приміщенні Регіонального центру послуг, що розташований за адресою: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 144, де звернула увагу на залишений на столі, підключений до зарядного пристрою мобільний телефон «ТМ «Sony Xperia ХА 1 Dual G 3112» з оперативною пам`яттю 3 Gb, вбудованою пам`яттю 32 Gb, в корпусі чорного кольору з ідентифікуючими ознаками іmеі 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 .

В зазначений період часу, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи в умовах воєнного стану за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, і реалізуючи його, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу від`єднала від зарядного пристрою мобільний телефон «ТМ «Sony Xperia ХА 1 Dual G 3112» з оперативною пам`яттю З Gb, вбудованою пам`яттю 32 Gb, в корпусі чорного кольору з ідентифікуючими ознаками іmеі 1: НОМЕР_1 , іmеі 2: НОМЕР_2 , вартість якого складає 1620 грн., який належить ОСОБА_5 , з метою таємного викрадення.

Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 разом з мобільним телефоном ТМ «Sony Xperia ХА 1 Dual G 3112» який належить ОСОБА_5 , покинула місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та обернувши на свою користь.

В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду в розмірі 1620 грн.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, ОСОБА_4 є винуватою у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Судом також було досліджено документи, які стосуються особи обвинуваченої та речових доказів, а саме: ксерокопія паспорта ОСОБА_4 ; вимога щодо судимостей обвинуваченої, відповідно до якої, вона раніше не судима; довідка від лікаря психіатра, відповідно до якої обвинувачена на обліку у зазначеного лікаря не перебуває; довідка лікаря нарколога, відповідно до якої, обвинувачена ОСОБА_4 не перебуває на обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер»; постанова про визнання речових доказів від 22.02.2023 року; розписка про отримання речового доказу на зберігання потерпілої ОСОБА_5 ; розписка потерпілої ОСОБА_5 від 30.03.2023 року про отримання від обвинуваченої ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 5000 гривень, в якості компенсації матеріальної шкоди.

Прокурор у судовому засіданні просив призначити обвинуваченій покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та застосувати до обвинуваченої ст. 75, 76 Кримінального кодексу України з призначенням іспитового строку на 2 роки.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено законом до тяжкого злочину; особу винної; пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття винної та добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки вона відшкодувала збитки потерпілої у сумі 5000 грн, про що в матеріалах справи міститься розписка потерпілої; відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд призначає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вигляді п`яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 Кримінального кодексу України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної та обставини справи, той факт, що обвинувачена на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, негативне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, щире каяття винної та добровільне відшкодування завданого збитку, судл дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням строком на два роки, поклавши на неї обов`язки передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 Кримінального кодексу України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Речовий доказ - телефон «ТМ «Sony», модель G 3112, в копусі чорного кольору з іmеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з захисником склом та чохлом чорного кольору, який був переданий потерпілій ОСОБА_5 на зберігання - вважати повернутим потерпілій.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя -         ОСОБА_1