ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Кошман І.В. - захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Оліфер О.В., на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2023 року, -

У С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , (моб.тел. НОМЕР_1 ), працює регіональним менеджером фармкомпаніі, паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВ МУ УМВС України в Харківській області 25.01.1997 року, - визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Вважати ОСОБА_1 позбавленою права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік з дня здачі або вилучення посвідчення водія.

Стягнуто з ОСОБА_1 , 536 гривень 80 копійок судового збору в дохід держави.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 22.04.2023 року о 14 год. 10 хв. в с. Новий Киселів, траса М-19, 484 НОМЕР_3 керувала транспортним засобом «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася. Від керування т/з відсторонена шляхом передачі керування тверезому водієві, чим порушила вимоги 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

ЄУНСС №718/1363/23 Головуючий у І інстанції: Скорейко В.В.

Провадження №33/822/440/23 Доповідач: Станковська Г.А.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

Адвокат Кошман І.В., у своїй скарзі в інтересах ОСОБА_1 , вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин подій, які безпідставно визнано правопорушенням.

Загалом постанова суду обґрунтована тим, що суд вивчивши представлені матеріали адміністративної справи в їх сукупності з іншими доказами, вважає, що вина ОСОБА_1 доведена. Проте, з такими висновками суду сторона захисту не погоджується.

Зауважує, що відеофіксація з нагрудної камери працівника поліції розпочинається із повідомлення ОСОБА_1 про те, що у неї наявні ознаки перебування в стані алкогольного сп`яніння та пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а не з моменту запинки транспортного засобу, яким керувала остання. З відеофіксації чітко прослуховується що, ОСОБА_1 не відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ходьба та мова чіткі. Тобто, на відеофіксації не можливим є визначення того, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного чи будь- якого іншого сп`яніння, оскільки бодікамера працівника поліції не зафіксувала будь-які відхилення у поведінці, що свідчило б про перебування особи у такому стані.

Окрім того, звертає увагу на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не враховано беззаперечний доказ того, що ОСОБА_1 не перебувала у стані сп`яніння, а саме висновку «Чернівецького обласного наркологічного диспансеру» №610 лікаря ОСОБА_2 від 22 квітня 2023 року складеного о 17 год. 25 хв. за особистою заявою ОСОБА_1 .. В якому чітко вказано, що остання не перебуває у стані сп`яніння (ознак сп`яніння не виявлено). Вказаний доказ є суттєвим та таким, що спростовує перебування в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки проведений у медичному закладі, якому надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою встановлення стану сп`яніння у м. Чернівці.

Також зазначає, що в інтересах ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу в межах строків, передбачених КУпАП, однак, у зв`язку із поверненням судом апеляційної скарги з підстав не долучення витягу з договору про надання правової допомоги, наразі строк на апеляційне оскарження сплинув.

У зв`язку з чим, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження щодо її підзахисної ОСОБА_1 , за відсутності в її діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вбачається, що судове рішення районного суду постановлено 15 травня 2023 року. 25.05.2023 року стороною захисту було скеровано апеляційну

скаргу до суду першої інстанції, що узгоджується із копією конверта наявного в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, вважаю, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Перевіривши доводи апеляційної скарги адвоката Кошман І.В., вислухавши думку захисту та пояснення самої правопорушниці ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.

В суді апеляційної інстанції правопорушниця ОСОБА_1 та її адвокат Кошман І.В. повністю підтримали апеляцію і просили скасувати постанову суду першої інстанції, т.я. вина не доведена.

Згідно з положеннями ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Згідно п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимога цих правил, а також бути взаємно ввічливими, а відповідно до п.2.4 на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Заперечення адвокатом Кошман І.В. в апеляційній скарзі та в апеляційному суді вини ОСОБА_1 у вчинені нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним.

Пункт 2.5 ПДР встановлює обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання даної вимоги тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КпАП України.

Згідно диспозиції статті 130 КпАП України, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, винуватість ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №386280 від 22.04.2023 року, яким встановлено, що 22 квітня 2023 року о 14 год. 10 хв. в Чернівецькій області, с. Новий Киселів, траса М-19, 484 км, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася. Від керування т/з відсторонена шляхом передачі керування тверезому водієві, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, ОСОБА_1 було роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено в повному обсязі, проте підписати його остання відмовився. Будь яких заперечень, незгоди, зауважень чи клопотань не заявила (а.с.1).

На думку суду, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, а саме глави І п.6., огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Не дивлячись на наведені в апеляційній скарзі доводи, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами.

Зокрема, апеляційним судом встановлено, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини були зафіксовані на відеозаписах наданих працівниками поліції - 476897, 475519, на яких чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду (а.с.8).

Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, …, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, …, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд ОСОБА_1 мав проводитися у зв`язку з виявленням у неї таких ознак: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Проте, огляд за допомогою технічного засобу не проведено, так як ОСОБА_1 відмовилася (а.с.3,4).

Більше того, працівником поліції було підготовлено направлення на огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння у ЧОНД м. Чернівці, через виявлені ознаки сп`яніння, такі як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Разом з тим, ОСОБА_1 не було доставлено до ЧОНД, оскільки остання відмовилася від огляду в закладі охорони здоров`я (а.с.5).

Зазначені вище докази підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, підстав недовіряти наявним в матеріалах справи доказам та сумніватися в їх правдивості у суду немає.

Окрім того, відповідно до глави ІІ п.9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, - з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

А отже, висновок №610 лікаря «Чернівецького обласного наркологічного диспансеру» ОСОБА_2 від 22 квітня 2023 року складеного о 17 год. 25 хв. за особистою заявою ОСОБА_1 , згідно якого в останньої ознак сп`яніння не виявлено, обґрунтовано не взятий до уваги судом першої інстанції та не може бути врахований апеляційним судом, оскільки огляд ОСОБА_1 проведено поза межами встановленого часу, тобто понад 2 години., т .я. зупинена вона була о 14 год. 10 хвилин.

Обґрунтовуючи своє рішення, суддя приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зокрема Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи "Ван

де Хурк проти Нідерландів", §61, "Болдеа проти Румунії", §30, "Морейра Феррейра проти Португалії", § 84).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Отже, наявні в матеріалах справи докази є належними та допустимими й складені у відповідності до вимог законодавства. Будь-яких порушень вимог законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Доказів на спростування висновків місцевого суду щодо факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в апеляційній скарзі стороною захисту не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

При цьому, судом апеляційної інстанції під час підготовки справи до розгляду, переглянуті відеозаписи наявні в матеріалах справи. З яких вбачається, що працівники поліції проявляючи врівноваженість та спокій, протягом тривалого часу (майже годину), неодноразово питали чи бажає ОСОБА_1 пройти огляд та пропонували їй це зробити на місці чи проїхати в заклад охорони здоров`я на їх транспортному засобі, однак остання категорично була проти їхати з ними, а хотіла їхати на своєму автомобілі, що в таких випадках є не припустимо. Роз`яснювали їй, у зв`язку з чим вона має пройти такий огляд, а фактично весь час чекали поки ОСОБА_1 з кимось розмовляла по телефону, дзвонила на лінію «102», бо її не влаштовували пропозиції працівників поліції та інше, що в свою чергу ставить під сумнів адекватність поведінки ОСОБА_1 , яка була зневажлива, а реакція на пропозицію огляду нервова та збуджена.

Більше того, особа, яка впевнена в тому, що вона не вживала нічого із спиртних напоїв чи протизаконного, погодиться на будь-який огляд на стан сп`яніння, чи то на місці зупинки, чи в закладі охорони здоров`я, і заперечувати проти такого огляду не буде.

Окрім цього, слід зазначити, що матеріали справи не містять жодних клопотань про те, що ОСОБА_1 не згідна з протоколом про адміністративне правопорушення та проведеним оглядом, а неправомірні дії працівників поліції щодо порушення її огляду на стан сп`яніння не були предметом окремого оскарження в суді.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloranand Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них,

тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Приймаючи до уваги всі докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до остаточного висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй діяння, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття

провадження у справі немає.

Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Кошман І.В. - залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2023 року відносно ОСОБА_1 про визнання винуватою за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду Г.А. Станковська