Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/405/2023 Справа № 641/9340/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зелінської І. В.,

за участю секретаря Мельник А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИВ:

КП «Жилкомсервіс» звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2007 року по 01.11.2021 року у розмірі 8405, 74 грн. та судовий збір в сумі 2270 грн..

У вказаній справі відкрито провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Повноважний представник КП "Жилкомсервіс" у судові засідання, призначені на 04.04.2023 року, 04.05.2023 року, 09.06.2023 року та 20.07.2023 року не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника КП "Жилкомсервіс" не надав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку, будь-яких заяв, у тому числі про відкладення, до суду не подала.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно, відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 44 цього Кодексу.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під «добросовісністю» необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Частиною другою статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, до суду з квітня 2023 року повноважний представник КП «Жилкомсервіс» не з`являється, неявка у судове засідання є повторною, заява про розгляд справи за відсутності позивача від представника позивача до суду не надходила.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову КП «Жилкомсервіс» на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

При цьому, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.  198, 257, 258, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій залишити без розгляду.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Жилкомсервіс», що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя -І. В. Зелінська