Справа № 761/34299/19

Провадження № 4-с/761/18/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Копиці А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними; визнання незаконною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

У липні 2021р. скаржник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою, в якій просив суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Гуріної Д.І. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 25 червня 2021р в рамках ВП №63365683;

- визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Гуріної Д.І. про арешт коштів боржника від 25 червня 2021р в рамках ВП №63365683.

Скарга обґрунтована тим, що у провадженні Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП №63365683 з виконання виконавчого листа №761/34299/19 від 13 жовтня 2020р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі - 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31 серпня 2019р. до досягнення нею повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

25 жовтня 2020р. головним державним виконавцем Святошинського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Гуріною Д.І. винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках ВП №63365683. Однак, на думку скаржника, ця постанова необґрунтована, винесена з порушенням вимог закону, а вказані дії державного виконавця порушили його права, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною скаргою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2021р. вказану скаргу призначено до розгляду.

02 травня 2023р. на адресу суду на виконання вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2021р. від Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП №63365683.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, поважності причин неявки не повідомили.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Відповідно до ст. 74 Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права та свободи.

Як встановлено судом, у провадженні Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП №63365683 з виконання виконавчого листа №761/34299/19 від 13 жовтня 2020р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі - 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31 серпня 2019р. до досягнення нею повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

25 жовтня 2020р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63365683. 25 червня 2021р. головним державним виконавцем Святошинського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Гуріною Д.І. у рамках вказаного виконавчого провадження проведено розрахунок заборгованості по аліментам, оформлений відповідною довідкою № 63365683/14, за якою сукупний розмір заборгованості складає 87 324,25 грн.

25 жовтня 2020р. головним державним виконавцем Святошинського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Гуріною Д.І. винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках ВП №63365683

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна; арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно з п. 4 розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Як вбачається з довідки розрахунку заборгованості №63365683/14 від 25 жовтня 2021р. на момент винесення оскаржуваної постанови сукупний розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів складає 87 324,25 грн

Отже, враховуючи наявну у боржника заборгованість, на момент винесення оскаржуваної постанови, у головного державного виконавця Святошинського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Гуріної Д.І. були наявні всі підстави для винесення постанови про арешт коштів боржника від 25 червня 2021р в рамках ВП №63365683.

Окрім того, в матеріалах виконавчого провадження №63365683 наявна постанова про зняття арешту з коштів боржника від 22 вересня 2022р. у зв`язку з повним погашенням заборгованості.

З урахуванням вказаних обставин справи та наведених правових норм, суд приходить до висновку, що вимоги скаржника задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України; ст. 8 Конституції України; Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними; визнання незаконною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: