Справа № 2-1428/11

Номер провадження 2-зз/585/3/23

У Х В А Л А

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 року                                                        м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Каливод О.О. розглянувши заяву адвоката Менько Дмитра Дмитровича, що діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 в цивільній справі №2-1428/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бобрицької сільської ради, Роменської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, визнання незаконним та скасування рішень Бобрицької сільської ради, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування розпорядження голови Роменської районної державної адміністрації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно визнання недійсним договорів дарування

Про скасування заходів забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И Л А :

17 липня 2023 року адвокат Менько Д.Д., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову а саме просив скасувати заборону ОСОБА_3 відчужувати житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0.0937 га, що розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 5924182300:03:0111:0021, накладену ухвалою Роменського міськрайонного суду від 20 червня 2012 року в цивільній справі №2/1428/11.

Відповідно до ч. 1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 158 ЦПК України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Вивчивши подане клопотання суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Тому, суд вважає за можливе застосувати до заяви про скасування заходів забезпечення позову аналогію закону, що виражається у застосуванні наслідків повернення позовної заяви до заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 червня 2012 року у справі №2-1428/11 за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову заборонено ОСОБА_3 відчужувати будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.0937 га, що розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 5924182300:03:0111:0021.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 – померла у віці 64 років ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була відповідачем по справі.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.  У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.  У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.  У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, а також сторони арбітражного розгляду.

У даній справі, встановлено, що заявник ОСОБА_1 , як спадкоємець після смерті ОСОБА_3 не була залучена до справи і питання процесуального правонаступництва сторони у цій справі, не вирішувалось у судовому порядку.

При зверненні до суду адвокат Менько Д. посилався на порушення прав ОСОБА_5 , як спадкоємця померлої ОСОБА_3 , оскільки не має можливості успадкувати майно через накладений на нього арешт, посилаючись на статті 317, 321, 391 ЦК України, просив скасувати заходи забезпечення позову. Разом із тим, заяву про заміну сторони у справі ОСОБА_3 на її правонаступника ОСОБА_1 не подавав.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано особою або підписано особою, яка не має права її підписувати. Або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, установивши, що заявник ОСОБА_1 , як спадкоємець після смерті своєї матері не була залучена правонаступником у цій справі , в рамках якої було накладено заборону на відчуження домоволодіння, заяву про заміну сторони справі на правонаступника не подавала, а відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за заявою учасника справи, то ОСОБА_1 не є суб`єктом права на подачу заяви про скасування заходів забезпечення позову, відтак не може звертатись з такою заявою до суду. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного Цивільного суду по справі №463/3251/22 (постанова від 03.05.2022 р.)

Оскільки заяву про скасування заходів забезпечення позову подано не стороною у справі, то приходжу до висновку, що заявуадвоката Менько Дмитра Дмитровича, що діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 по скасування заходів забезпечення позову необхідно повернути її заявнику.

Одночасно суд роз`яснює, що це не позбавляє права заявника на повторне звернення до суду із клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України, після вирішення питання залучення ОСОБА_1 правонаступником ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42,55,  149-151,151,153, 158, 182, 183, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву адвоката Менько Дмитра Дмитровича, що діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 в цивільній справі №2-1428/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бобрицької сільської ради, Роменської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, визнання незаконним та скасування рішень Бобрицької сільської ради, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування розпорядження голови Роменської районної державної адміністрації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно визнання недійсним договорів дарування - про скасування заходів забезпечення позову, повернути заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                 Оксана КАЛИВОД