ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2015 р. м. Київ К/9991/57054/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2010 року ФОП ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому, з урахуванням уточнень, просила: визнати протиправними дії директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Савича П.І щодо продовження 20-ти денного строку розгляду матеріалів проведеної ревізії ФОП ОСОБА_4 та прийняття рішення за наслідками такого розгляду з порушенням встановленого 20-денного терміну з дня закінчення ревізії; визнати протиправними дії відповідача щодо порушення (перевищення) встановленого законом 5-денного строку здійснення планової ревізії правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ФОП ОСОБА_4 та визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 08 липня 2010 року № 721 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позову зазначила, що оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки відповідачем під час проведення перевірки були порушені положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням».

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року, позивачу відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій, в порушення вимог статей 72, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, не взято до уваги, що судовим рішенням в іншій адміністративній справі встановлено відсутність витрачання страхових коштів позивачем.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку зі зверненням позивача до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням допомоги по вагітності та пологах найманому працівнику в сумі 36 639,00 грн., провідним спеціалістом фінансового відділу Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі плану проведення ревізій та перевірок на ІІ квартал 2010 року було проведено планову ревізію правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ФОП ОСОБА_4 за період з 01 листопада 2008 року по 01 травня 2010 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем 01 листопада 2008 року укладено трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_6, який зареєстрований в Чернігівському міському центрі зайнятості 05 листопада 2008 року. За умовами цього договору, ОСОБА_6 зобов'язана виконувати обов'язки менеджера зі збуту. Заробітна плата встановлена в розмірі 8 850,00 грн. на місяць. ОСОБА_6 має освіту молодшого спеціаліста за спеціальністю «товарознавство та комерційна діяльність», яка не відповідає кваліфікаційним вимогам (характеристикам) посади «менеджер зі збуту», що наведені у Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» (Розділ 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців, та технічних службовців», Розділ 2 «Професії робітників») Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року №336. Розрахунок допомоги по вагітності та пологах було проведено із встановленої заробітної плати за 20 відпрацьованих днів, визначено середньоденний розмір заробітної плати в сумі 442,50 грн., допомога нарахована за 87 днів в розмірі 36727,50 грн. Допомога виплачена згідно видаткового касового ордеру від 16 березня 2009 року без номера.

Документів, що підтверджували б обсяг виконаної роботи найманим працівником за 20 робочих днів, особливі та окремі досягнення або показники в роботі найманої працівниці перевіряючому не надано, що свідчить про відсутність достовірного обліку виконуваної працівником роботи та є порушенням статті 30 Закону України «Про оплату праці», згідно якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи, і як наслідок - витрат на оплату праці у встановленому порядку.

За результатами проведеної ревізії складено акт від 28 травня 2010 року № 377, яким встановлено порушення порядку витрачання коштів Фонду при розрахунку допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_6 по лікарняному листку № 708412 серії АБК з 01 грудня 2008 року по 05 квітня 2009 року, виданому жіночою консультацією № 1 м. Чернігова. Допомога виплачена 16 березня 2009 року, відображена у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 2008 рік.

08 липня 2010 року директором Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі частини 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» прийнято рішення № 721, яким не прийнято до заліку витрати в сумі36727,50 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції за порушення порядку використання коштів в розмірі 18363,75грн.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, оскільки останнім не були усунуті порушення, виявлені під час проведення перевірки, зокрема, не надано документів, які б підтверджували виконаний обсяг роботи найманої працівниці за 20 робочих днів та документів, які б підтверджували проведені страхувальником витрати на оплату праці та виплату допомоги по вагітності та пологах найманій працівниці.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України висновки судів про відсутність підстав для задоволення позову вважає передчасними та такими, що зроблені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 9 Закону № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно статті 28 Закону № 2240-ІІІ страховик зобов'язаний здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів; здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 цього Закону.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, за наслідками проведеної 28 травня 2010 року перевірки позивачу був виданий припис № 44 про усунення порушень.

30 червня 2010 року відповідачем складена довідка перевірки стану усунення порушень, в якій зазначено, що припис від 28 травня 2010 року № 44 позивачем не виконаний, а тому суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем у відповідності до вимог статей 28, 30 Закону № 2240-ІІІ.

Однак, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судами попередніх інстанцій не враховано, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року визнано протиправним та скасовано припис Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про усунення порушень № 44 від 28 травня 2010 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року було скасовано, а провадження у справі закрито з тих підстав, що припис відповідача не є, в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, рішенням суб'єкта владних повноважень, яке тягне за собою правові наслідки відносно позивача, не має для нього обов'язкового характеру і не передбачає для суб'єкта, на якого він спрямований, відповідальності за його невиконання.

Крім того, відхиляючи посилання позивача на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року, суди виходили з того, що висновки, викладені у постанові про адміністративний проступок, не є обов'язковими для суду, який розглядає адміністративну справу, окрім висновків з питань чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до заступника директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення було скасовано постанову заступника директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 769 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за статтею 165-5 КУпАП у вигляді штрафу, оскільки судами було встановлено відсутність в діях позивача порушення порядку використання страхових коштів та безпідставного і неправомірного нарахування позивачем заробітної плати найманому працівнику.

Не встановлення в судовому процесі зазначених вище обставин як таких, що мають суттєве значення у справі, призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, та відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, зокрема статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Я.Л. Іваненко

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Тракало