РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О  К  Р  Е  М  А   У  Х  В  А  Л  А

19 липня 2023 року м. РівнеСправа №460/10549/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1     

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області     

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненської області) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням від 29.06.2022, яке набрало законної сили 30.07.2022, позов задоволено.

08.06.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 28.03.2023 Рівненським окружним адміністративним судом у справі № 460/10549/22.

12.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/10549/22, яка обґрунтована тим, що при виконанні судового рішення від 29.06.2022 відповідач провів нарахування їй підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, визначеного статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі – Закон №796-XII). Проте, відповідачем нараховано таке підвищення до пенсії в розмірі двох прожиткових мінімумів, а не в розмірі двох мінімальних заробітних плат, як зазначено в резолютивній частині рішення. З огляду на вказане, позивач вважає, що при виконанні рішення суду відповідач діяв недобросовісно, всупереч судовому рішенню та не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу означеного підвищення до пенсії в розмірі двох прожиткових мінімумів є протиправними.  

Заява відповідає вимогам ч.2 ст.383 КАС України та подана у строк, встановлений ч.4 ст.383 КАС України.

На виконання вимог абзацу 2 частини третьої статті 383 КАС України позивачем долучено до такої заяви доказ її надсилання ГУ ПФУ в Рівненській області.

Відповідач пояснень на заяву позивача не подав.

Підстави для повернення заяви відсутні (абз.2 ч.5 ст.383 КАС України).

В силу вимог ч.5 ст.383 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.

При вирішенні даної заяви суд встановив та врахував таке.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відтак, суд має з`ясувати, чи були оскаржувані дії пов`язані з виконанням судового рішення (продовжуючим правопорушенням), чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п.34).

Судом встановлено, що предметом спору у справі №460/10549/22 є поведінка відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу  з 08.09.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, визначеного статтею 39 Закону №796-XII.

Рішенням суду у справі №460/10549/22 підтверджено порушення права позивача, яке одночасно було відновлене таким рішенням шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити  з 08.09.2021 нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Таким чином, вказаним судовим рішенням достеменно встановлено спосіб його виконання.

Як встановлено судом з матеріалів справи, при виконанні вказаного рішення органом Пенсійного фонду нараховано позивачу підвищення до пенсії із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Суд зауважує, що судовим рішенням у справі №460/10549/22 зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити  з 08.09.2021 нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Отже, рішенням суду фактично визнано за позивачем право на отримання такого підвищення до пенсії в розмірі, установленому статтею 39 Закону №796-ХІІ в редакції до 01.01.2015, а тому, виконуючи рішення суду у даній справі, відповідач зобов`язаний застосовувати розмір такого підвищення до пенсії - дві мінімальні заробітні плати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що здійснюючи нарахування позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, відповідач фактично застосував до спірних правовідносин розмір такого підвищення, що не відповідає двом мінімальним заробітним платам, чим порушив право позивача на отримання зазначеного підвищення у належному (більшому) розмірі, захищене відповідним судовим рішенням.

Відтак, такі дії органу Пенсійного фонду спрямовані на невиконання рішення суду 29.06.2022 у справі №460/10549/22.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов`язком такого боржника.

Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій органу Пенсійного фонду при виконанні судового рішення у справі №460/10549/22, оскільки у такий спосіб суб`єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню права позивача на соціальний захист та належний рівень життя, яке гарантоване статтею 46 Конституції України та відновлене у судовому порядку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, здійснюючи нарахування позивачу щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ в редакції до 01.01.2015,  з 08.09.2021 із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб ГУ ПФУ в Рівненської області порушено положення статей 46 та 129-1 Конституції України, статей 14 та 370 КАС України, статті 39 Закону №796-ХІІ (в редакції чинній до 01.01.2015).  

Керуючись статтями   248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Постановити окрему ухвалу про виявлені порушення закону, яку довести до відома суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені при виконанні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №460/10549/22 в частині застосування при нарахуванні ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розрахункової величини – прожиткові мінімуми.  

Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 .  ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ) підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції до 1 січня 2015 року, із застосуванням розрахункової величини – дві мінімальні заробітні плати з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом календарного року (згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомити Рівненський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали.

Копію ухвали надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області для виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена 19 липня 2023 року.

Суддя                                                                                  Н.О. Дорошенко