Справа №: 389/2407/22

провадження №: 1-кс/398/828/23

УХВАЛА

Іменем України

"13" липня 2023 р. м. Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід прокурора Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021121160000001 від 12.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого суді з заявою про відвід прокурора Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021121160000001 від 12.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України. В обґрунтування заяви зазначає, що прокурор ОСОБА_5 процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснює лише формально і допускає порушення законодавства під час досудового розслідування. Так, 07.02.2023 року прокурор Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42021121160000001 виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 про здійснення тимчасового доступу до документів, а саме до оригіналів медичної документації на ім`я ОСОБА_6 . Ухвалою слідчого судді від 20.03.2023 року зазначена постанова прокурора була скасована, однак 27.03.2023 року прокурор Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 повторно відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 про здійснення тимчасового доступу до документів. 22.03.2023 року до Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 подала клопотання про проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні, у тому числі проведення допиту у якості свідка ОСОБА_7 24.03.2023 року прокурором винесено постанову про відмову в задоволенні вказаного клопотання з тих підстав, що аналогічне клопотання вже задоволено. Однак з 03.12.2021 року до теперішнього часу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні слідчим не допитана. 05.12.2022 року ОСОБА_4 подала до органу досудового розслідування клопотання про проведення слідчих дій, а саме допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Зазначене клопотання слідчим було задоволено, але станом на 23.05.2023 зазначені свідки не допитані. Вказівки надані прокурором у даному кримінальному провадженні слідчим не виконані, прокурор не проконтролював своєчасність їх виконання слідчим, що свідчить про сумніви у неупередженості прокурора, який не бажає щоб у кримінальному провадженні проводились слідчі дії спрямовані на встановлення винних осіб. Посилаючись на п.3 ч.1 ст.77 КПК України просить відвести прокурора Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 від здійснення повноважень процесуального керівника у даному кримінальному провадженні.

Заявник - адвокат ОСОБА_3 надав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання (а.с.96).

Прокурор ОСОБА_5 просить у задоволенні заяви відмовити, оскільки відсутні підстави, передбачені ч.1 ст.77 КПК України, для його відводу. Наголошує на тому, що не погоджуючись з його процесуальними рішеннями, заявник має право оскаржити їх у порядку, встановленому ст.303 КПК України (а.с.94-95).

Оскільки ст.81 КПК України не містить імперативної заборони розгляду відводу без обов`язкової присутності особи, якій заявлено відвід та особи, яка бере участь у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність зазначених осіб з урахуванням наданих ними заяв.

Дослідивши подану заяву про відвід прокурора, додані до неї матеріали, письмові пояснення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні може бути заявлено відвід слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання, який повинен бути вмотивованим.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Виходячи з положень ч.2 ст.81 КПК України, заяву про відвід слідчого, прокурора під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя.

Пунктом 3 ч.1 ст.77КПК України, на підставі якої представник ОСОБА_3 заявив відвід прокурору ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021121160000001 від 12.01.2021 року, передбачено, що прокурор, не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно до ч.5 ст.80КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу його упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність такої підстави відводу, а заява про відвід фактично містить власні припущення представника щодо упередженості прокурора.

Доказів на підтвердження умисної протиправної поведінки прокурора слідчому судді не надано.

Згідно положень ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора / слідчого. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, серед іншого, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Розгляд клопотань про виконання слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, поданих представником ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_4 , виходячи з положень ст.36 КПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень прокурора, та якщо відповідні дії вчинені в межах закону та не є явно протиправними, то прийняті прокурором рішення за результатами розгляду відповідних клопотань (відмова у задоволенні клопотання/задоволення клопотання, надання / ненадання на ознайомлення матеріалів досудового розслідування) не свідчить про існування підстав вважати про упередженість прокурора або про його заінтересованість в результатах кримінального провадження.

Зі свого боку, положеннями ст.303 КПК України, передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а також встановлює право на оскарження під час підготовчого провадження у суді тих рішень, дій чи бездіяльності прокурора, які під час досудового розслідування оскарженню не підлягають.

Отже, якщо заявник не погоджується з тими чи іншими процесуальними діями/бездіяльністю/рішеннями прокурора, норми чинного кримінального процесуального законодавства надають право у передбачених законом випадках на звернення до слідчого судді зі скаргами на рішення/дії/бездіяльність прокурора, та саме шляхом оскарження дій/бездіяльності/рішень прокурора, заявник має можливість довести незаконність, необґрунтованість чи безпідставність прийнятих прокурором рішень, вчинення бездіяльності/дій.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що заява про відвід прокурора фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальною позицією прокурора у даному кримінальному провадженні, з його процесуальними діями та рішеннями.

Однак, відповідні обставини не пов`язані із виявом упередженості прокурора. Сумніви заявника щодо упередженості прокурора мають суб`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.

Таким чином, слідчим суддею не встановлено та заявником не доведено наявність правових підстав для задоволення заяви про відвід прокурора, а тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.77, 81 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід прокурора Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021121160000001 від 12.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1