Справа № 127/18953/23

Провадження № 3/127/5086/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 05.06.2023 о 12 год. 05 хв. в АДРЕСА_2 , у магазині «Океан» ОСОБА_1 здійснив продаж підакцизних товарів, без марки акцизного податку, а саме цигарок марки «Compliment» 1 шт. за ціною 60 грн.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

В зв`язку з цим на підставі ст. 268 КУпАП, та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема - Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. А стаття 11 цього ж Закону визначає, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону роздрібна торгівля це діяльність продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форм розрахунків у тому числі алкогольних напоїв (вина) на розлив.

Відповідно до пункту 5 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельної діяльності обслуговування на ринку споживчих товарів», затверджених постановою Кабінету Міністрів № 833 від 15.06.2006, суб`єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, необхідно дійти до висновку про те, що саме суб`єкт господарювання провадить торговельну діяльність, та лише йому дозволяється, роздрібна торгівля тютюновими виробами, за умовами наявності у суб`єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Таким чином суб`єктом адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП є виключно суб`єкт господарювання, що здійснює роздрібну або оптову торгівлю алкогольними чи тютюновими виробами.

Як вбачається зі змісту пункту 2) частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

За змістом частини 1 статті 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Проте, матеріали адміністративної справи хоча і містять відомості того, що ОСОБА_1 являється ФОП, однак не містять жодних доказів з приводу того, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі тютюновими виробами або має будь-яке відношення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Так, згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем основним видом діяльності якого є: роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям. Також, у ОСОБА_1 зареєстровані і додаткові види діяльності, однак роздрібної торгівлі тютюновими виробами в спеціалізованих або не спеціалізованих магазинах серед них не має.

Поруч з цим, в матеріалах справи міститься ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, яку зареєстровано 12.10.2022 та видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , на адресу місця торгівлі в магазині, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є посадовою особою, відповідальною за продаж (реалізацію) тютюнових засобів. До справи не долучено жодного доказу того, що ОСОБА_1 має будь-яке відношення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , чи він працює у даному магазині та що входить до його посадових обов`язків.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Також суд зазначає, що ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною нормою і потребує посилання в протоколі на конкретні норми і правила, які порушила особа, з розкриттям їх змісту.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено які саме норми і правила порушила особа.

За таких обставин, ОСОБА_1 не може бути притягнутою до відповідальності, оскільки саме в протоколі про адміністративне правопорушення мають бути відображені всі елементи складу правопорушення.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушенняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Разом з тим, до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 працював в даному магазині на час вчинення правопорушення та взагалі здійснював будь-яку реалізацію.

Хоча, в матеріалах справи наявні світлини, однак з даних світлин не вбачається де вони зроблені та коли.

Інших доказів суду не надано, а отже, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не здобуто таких доказів і під час судового розгляду справи.

За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження в справі слід закрити.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Враховуючи положення ст. 265 КУпАП, а також конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що виявлені та вилучені тютюнові вироби згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 187164 від 05.06.2023, підлягають поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 156, 245, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 156 КУпАП – закрити в зв`язку з відсутністю в її діяхскладу адміністративного правопорушення.

Виявлені та вилучені тютюнові вироби, а саме: 8 пачок цигарок марки «Compliment», згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 187164 від 05.06.2023 – повернути власнику.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя: