Номер провадження: 11-кп/813/1270/23

Справа № 498/497/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року                                                                м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя: ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 22 листопада 2022 року про закриття кримінального провадження №42017160000000961, внесеного до ЄРДР 18.07.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 22 листопада 2022 року кримінальне провадження №42017160000000961, внесене до ЄРДР 18.07.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Підставами для закриття кримінального провадження суд першої інстанції зазначив те, що строк досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню сплив 14.10.2019 року, однак першочерговий обвинувальний акт затверджено 19.11.2019 року, але до суду його відправлення здійснено лише 21.11.2019 року, який надійшов до суду 26 листопада 2019 року. При цьому, після повернення обвинувального акту, він надійшов до суду взагалі 22 липня 2020 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду, у зв`язку з неправильним застосування кримінального процесуального закону, а також невідповідність висновків суду, вкладеними у судовому рішення, фактичним обставинам справи, з огляду на наступне:

- суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що строк досудового розслідування сплив 14.10.2019 року, оскільки ОСОБА_9 було повідомлено про підозру 17.06.2019 року, а постановою прокурора від 12.08.2019 року строк досудового розслідування продовжено до 4 місяців, тобто до 17.10.2019 року;

- період з 11.10.2019 року по 19.11.2019 року сторона захисту ознайомлювалась з матеріалами кримінального провадження, тобто залишок строку досудового розслідування складає 7 днів;

- 20.11.2019 року строк досудового розслідування поновив свій перебіг та 21.11.2019 року засобами поштового зв`язку був скерований першочерговий обвинувальний акт, який надійшов до суду 26.11.2019 року;

- висновки суду першої інстанції про те, що після повернення прокурора обвинувального акту, залишок строку досудового розслідування поновлюють свій перебіг є помилковим.

Позиції учасників судового розгляду.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, доводи скарги вважали безпідставними, а ухвалу суду законною та обґрунтованою, просили залишити її без змін.

Обвинувачений ОСОБА_9 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, ухвала суду вважає законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

У відповідності до положень ст. 2 КПК одним із завдань кримінального провадження – є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб`єктів, усі дії і процесуальні рішення.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Тобто, обов`язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства на всіх стадіях судового розгляду.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування – це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 3 ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Апеляційний суд також звертає увагу на частину 7 статті 217 КПК, яка передбачає, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, – день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Статтею 284 КПК України визначено підстави для закриття кримінального провадження, тобто закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі – Закон № 2147-VIII) частину 1 статті 284 КПК України доповнено пунктом 10, за яким ці зміни вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто після 15 березня 2018 року, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР після введення в дію цих змін.

З матеріалів провадження вбачається, що 31 липня 2020 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт з додатками, затверджений 13 липня 2020 року прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області, по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42017160000000961 від 18.07.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У цій справі у провадження №42017160000000961 було об`єднано провадження № 42019160000000229, яке зареєстроване 16.05.2019 року.

Днем початку досудового розслідування у цьому провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, є день, коли було розпочато розслідування у провадженні №42017160000000961, тобто з 18.07.2017 року.

За таких обставин застосування судом п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України як підстави для закриття кримінального провадження у цьому випадку не ґрунтується на вимогах закону, оскільки відомості до ЄРДР за №42017160000000961 внесено до набрання чинності Законом № 2147-VIII щодо доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 10.

Отже, до кримінального провадження №42017160000000961, внесеного до ЄРДР 18.07.2017 року, а також до усіх інших кримінальних проваджень, які виділені з цього в окреме провадження, у тому числі зареєстрованих пізніше, або об`єднаних із цим провадженням, не може бути застосовано положення п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки цей закон не існував на момент внесення відомостей про кримінальне провадження №42017160000000961.

У підсумку, апеляційний суд вважає, що датою внесення відомостей про кримінальне правопорушення, що було предметом кримінального провадження, переданого до суду з обвинувальним актом, є 18.07.2017 року, тому до цього провадження застосовуються правила, які існували до 16 березня 2018 року, серед яких не передбачено повноважень суду його закрити у разі спливу строку досудового розслідування.

Таким чином, рішення суду першої інстанції прийнято всупереч положенням кримінального процесуального закону, який має бути застосований у цьому провадженні.

Водночас, оцінюючи інші доводи прокурора, апеляційний суд, виходив з усталеної практики ЄСПЛ щодо мотивування судового рішення. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання (рішення у справі Van de Hurk проти Нідерландів, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (рішення у справі Boldea проти Румунії, §30).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлені порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другою ст. 412 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме верховенство права.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому апеляційний суд також виходить з положень ч. 1 ст. 9 КПК України, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, що регламентовано положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України.

Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що встановлені апеляційним судом порушення не можуть бути усунені у порядку апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора, скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст.370, 372, 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

       Апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 – задовольнити.

       Ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 22 листопада 2022 року про закриття кримінального провадження №42017160000000961, внесеного до ЄРДР 18.07.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, в іншому складі суду.

       Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

       Судді Одеського апеляційного суду

        ОСОБА_2                                 ОСОБА_4                         ОСОБА_3