Номер провадження: 11-кп/813/1768/23

Справа № 947/7838/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.06.2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої за ч.2 ст.121 КК України у кримінальному провадженні №1202216248000563 від 14.12.2022 року

установив

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.06.2023 року задоволено клопотання прокурора та відносно ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 27.08.2023 року без визначення розміру застави.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник обвинуваченої – адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою змінити обвинуваченій запобіжний захід на домашній арешт.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ризики, заявлені в клопотанні прокурора відсутні, судом не враховано особу обвинуваченої, яка має міцні соціальні зв`язки, одружена, має місце проживання, позитивну характеристику за місцем мешкання, до затримання працювала таксистом в сервісі «838», а також не враховано стан її здоров`я.

Згідно із ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Апеляційний розгляд проведено без участі прокурора ОСОБА_8 , оскільки прокурор до апеляційного суду не з`явився, надіслав заяву про проведення апеляційного розгляду без участі прокурора. В заяві прокурор зазначив, що ризики у кримінальному провадженні продовжують існувати, а тому просив апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Також до початку судового засіданні апеляційного суду від захисника обвинуваченої надійшла заява, в якій він просить розгляд його апеляційної скарги проводити без участі сторони захисту.

Згідно до приписів ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З матеріалів провадження убачається, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.03.2023 року щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави

28.06.2023 року судом першої інстанції розглянуто клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 ..

Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Судом установлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, неодружена, з урахуванням тяжкості покарання, яке їй загрожує у разі визнання винною у скоєнні тяжкого злочину, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачена може здійснити спробу переховуватись від суду, може знищити докази, може незаконно впливати на свідків, які не допитані судом.

Всі обставини у сукупності свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, у зв`язку із чим, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Отже, метою продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 – досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та уникнення ризиків: переховування від суду; знищення доказів, незаконного впливу на свідків, які не допитані судом.

З урахуванням усіх обставин в їх сукупності, суд першої інстанції визнав необхідним продовжити ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м`який запобіжний захід, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання нею процесуальних обов`язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст.5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Підстав, що перешкоджають обранню запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, судом не встановлено.

Перевіривши мотиви прийнятого судового рішення, апеляційний суд установив, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку застосування запобіжного заходу, та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих обставин, що можуть перешкодити завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.

Суд першої інстанції врахував всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, не встановив обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які перешкоджали б застосуванню та продовженню запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 .

Наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, наявність ризиків, зазначених у ч.1 ст.177 КПК України, існуюча практика Європейського Суду з прав людини якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти загальносуспільних прав та інтересів, усталена позиція Верховного Суду, а також мета забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

Вказуючи про те, що клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу є необґрунтованим та невмотивованим, апелянт не наводить жодних мотивів на підтвердження власних доводів та жодним чином не спростовує як встановлені стороною обвинувачення обставини, так і мотиви прийнятого судового рішення.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що стан здоров`я обвинуваченого перешкоджає перебуванню його під вартою.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду в цій частині не обґрунтовані , до апеляційної скарги не додано доказів того, що стан здоров`я ОСОБА_7 не є задовільним, і що є неможливим отримання лікування нею в установі попереднього ув`язнення.

В умовах слідчого ізолятора медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Доводи апеляційної скарги захисника про міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, зокрема: наявності сім`ї, офіційного працевлаштування до затримання, позитивних характеристик, апеляційний суд приймає до уваги, однак на переконання апеляційного суду, наявність міцності соціальних зв`язків не є достатньо переконливою обставиною, щоб нівелювати існуючі на час постановлення оскаржуваної ухвали ризики та не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Апеляційний суд звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а доцільність необхідності подальшого тримання обвинуваченого під вартою буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотанні прокурора ризиків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є вмотивованою і обґрунтованою, постановленою у відповідності до вимог закону й на підставі об`єктивно з`ясованих обставин провадження, в апеляційній скарзі не зазначено доказів про те, що в ході кримінального провадження змінилися підстави застосування чи обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу.

З огляду на викладене вище, апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_7 належить залишити без задоволення.

Керуючись ч.2 ст.376, ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.06.2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №1202216248000563 від 14.12.2022 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2                         ОСОБА_3                         ОСОБА_4