ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2690/23 Справа № 212/2329/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року, якою обвинуваченому за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою до 03 вересня 2023 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ; відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Продовжено захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою до 03 вересня 2023 року, включно, із можливістю внесення застави у розмірі 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ставить питання про скасування вказаної ухвали суду першої інстанції та обрання відносно його підзахисного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання у АДРЕСА_1 . В обґрунтування своїх вимог вказує, що оскаржена ухвала колегії суддів першої інстанції є суперечливою, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_8 судом розцінюються як незгода з правовою кваліфікацією. Звертає увагу, що колегія суддів, розглядаючи клопотання прокурора оцінює докази сторони обвинувачення та вказує, що в діях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Зауважує, що під час досудового розслідування та до початку внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, неодноразово порушувались вимоги чинного кримінально-процесуального закону, внаслідок чого в справі наявні недопустимі докази. В клопотанні від 06.07.2023 року відносно його підзахисного ОСОБА_8 прокурор посилається, зокрема, на висновок судово-медичної експертизи № 372 від 05.05.2022 року, в той час як висновок судово-медичної експертизи № 284 від 06.04.2022 року містить беззаперечно встановлений за допомогою науково-технічних методів висновок про єдино можливий механізм заподіяння ОСОБА_9 тілесного ушкодження під час самозахисту від нападу. Звертає увагу, що сторона обвинувачення на протязі майже 1,5 років приховує від суду медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_9 , чим позбавляє можливості дослідити факт перебування потерпілого ОСОБА_9 під час нападу на Митрофана в стані алкогольного сп`яніння. Зауважує, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили, що ОСОБА_8 захищався від нападу ОСОБА_9 , який перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння намагався вбити обвинуваченого. Зазначає, що сторона захисту позбавлена можливості довести, що ОСОБА_8 діяв в межах необхідної оборони, оскільки судово-медичний експерт ОСОБА_12 уникає допиту в суді.

Обвинувачений ОСОБА_8 про день, час та місце розгляджу апеляційної скарги його захисника повідомлений належним чином, клопотань про бажання приймати участь у судовому засіданні або про відкладення розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, від нього на адресу апеляційного суду не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності обвинуваченого.

Заслухавши суддю доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали, що надійшли на запит апеляційного суду в порядку ст. 422-1 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Нормами частини 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до наданих матеріалів, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 перебуває на розгляді у Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, тобто у суді першої інстанції, та рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого прийнято під час судового розгляду справи.

Як вбачається із виділених матеріалів кримінального провадження, ухвалою суду від 06 липня 2023 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ; відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Продовжено захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою до 03 вересня 2023 року, включно, із можливістю внесення застави у розмірі 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень.

ОСОБА_8 по даному кримінальному провадженню затриманий 24 лютого 2022 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції, відповідно до ст. 177 КПК України, повно та об`єктивно досліджені усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження цього запобіжного заходу, а також враховані інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжких, дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожуватиме йому у разі визнання його винним, які, в сукупності давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 цього Кодексу, зокрема, ухилення та переховування від суду, можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.

У клопотанні прокурора про продовження дії запобіжного заходу, належним чином обґрунтована наявність заявленого ризику передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Разом з тим, судом обґрунтовано спростовані заявлені прокурором ризики передбачені п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризик впливу на свідків та потерпілого на даний час відсутній, у зв`язку із тим, що потерпілий та свідки під час судового розгляду вже допитані; ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом не підтверджені будь-якими доказами.

Колегією суддів апеляційної інстанції, при перевірці законності та доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу надано оцінку в сукупності всім обставинам інкримінованого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, умисним проти життя особи, також надано оцінку особі обвинуваченого, його віку, стану його здоров`я, відсутності будь-яких даних, що перебування останнього неможливе в умовах установи виконання покарань.

Посилання захисника на протиправну поведінку потерпілого та його перебування у стані алкогольного сп`яніння в день інкримінованого діяння, не надання стороною обвинувачення доказів у кримінальному провадженні або забезпечення заявлених свідків, наявність чи відсутність недопустимих доказів у даному кримінальному провадженні не є предметом розгляду даного апеляційного провадження в розумінні положень ст. 422-1 КПК України, яким суд першої інстанції має дати правову оцінку під час ухвалення вироку суду в нарадчій кімнаті. Колегія суддів вважає правильним зазначення в оскарженій ухвалі суду, що незгода сторони захисту з клопотанням прокурора полягають у незгоді із кваліфікацією дій обвинуваченого, а також містить самостійну оцінку доказів.

Не погоджується колегія суддів і з доводами апеляційної скарги сторони захисту про недоведеність існування ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки тяжкість імовірного покарання можна вважати істотним фактором на підтвердження цього ризику. Цей ризик приймається до уваги поряд з іншими обставинами з урахуванням імовірності суворого покарання, що може загрожувати обвинуваченому в разі доведеності його вини. Як наголошено у сталій практиці ЄСПЛ, яка висловлена у численних рішеннях, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що на даному етапі, у ОСОБА_8 відсутні стримуючі фактори для забезпечення належної, законної поведінки, у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, що беззаперечно свідчить про наявність ризику переховуватись від суду.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що наявність ризику, який передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, обставин кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_8 достатньо для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та свідчить про неможливість обрання більш м`якого запобіжного заходу, оскільки він не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього під час розгляду кримінального провадження.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 колегія суддів не вбачає та вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Таким чином, апеляційна скарга, як така, що не підтверджується обставинами провадження, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 422-1 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні апеляційних скарг адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , відмовити.

Залишити без змін ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року, якою обвинуваченому за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою до 03 вересня 2023 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4