УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня2023 року

м. Київ

справа № 202/9480/23

провадження № 51-4169впс23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши подання Дніпровського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 202/9480/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

встановив:

До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло згадане подання, у якому порушено питання про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 для розгляду відповідним судом.

Подання обґрунтоване тим, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2023 року вказане вище кримінальне провадження направлено до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, оскільки це належить до компетенції Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Учасників судового провадження повідомлено про час та місце розгляду подання, проте для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання.

Перевіривши наведені обґрунтування, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзацу першого ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Частиною 1 ст. 34 КПК передбачено, зокрема, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Водночас у поданні Дніпровського апеляційного суду не зазначено жодної передбаченої приписами ч. 1 ст. 34 КПК підстави для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів та не наведено обґрунтувань у цій частині. Крім того, у згаданому поданні не зазначено суд, до якого, на думку апеляційного суду, необхідно направити кримінальне провадження.

Таким чином, подання Дніпровського апеляційного суду є необґрунтованим, тому Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення цього подання.

Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд

постановив:

Подання Дніпровського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 202/9480/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3