КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи: №760/10727/22

номер провадження №22-ц/824/7253/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Білич І.М.

суддів Мостова Г.І., Слюсар Т.А.

секретаря Рагушіній І.В.

за участі: позивача ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року, постановлену під головуванням судді Солом`янського районного суду міста Києва Жовноватюк В.С.,

у цивільній справі №760/10727/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 за результатами розгляду якого просила: визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31 січня 2022 року № 19 у частині, що стосується звільнення її з посади радника з гендерних питань апарату радників військової частини НОМЕР_1 ; поновити позивача на роботі; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У лютому 2023 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до закінчення в Україні воєнного стану. Зазначаючи, що військові частини, установи, організації ЗСУ входять до структури ЗСУ. Згідно Директиви Головнокомандувача ЗСУ від 24 лютого 2022 року та розпорядження Командувача Медичних сил ЗСУ від 24 лютого 2023 року, військову частину НОМЕР_1 переведено на штат воєнного часу №27/231-01. Таким чином, поновлення цивільної особи на посаді, що заміщалася нею в мирний час, наразі є неможливим, оскільки на сьогоднішній час в Україні діє воєнний стан.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року клопотання представника відповідача задоволено та зупинено провадження у справі № 760/10727/22 (провадження 2/760/311/23) до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, просила ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що обставини викладені у клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, існували протягом всього періоду розгляду справи, однак, протягом 5 місяців зазначене клопотання відповідачем не заявлялося. В ході розгляду справи відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив. 23 лютого 2023 року відповідач особисто з`явився в судове засідання з клопотанням про зупинення провадження у справі. Зазначене свідчить про зловживання відповідачем процесуальними правами та порушення принципу добросовісності. Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що всі співробітники Командування Медичних сил ЗСУ, які здійснюють представництво зазначеного органу в суді, проходять військову службу, та те, що це унеможливлює належне представництво органу в суді. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні був присутній та діяв від імені відповідача на підставі довіреності представник юридичної служби відповідача, а Командувач Медичних сил ЗСУ видаючи довіреність керувався вимогами наказу Міністерства оборони України № 744 та Інструкцією, дія яких зупинена не була. Незважаючи на запровадження воєнного стану в України, представники Командування Медичних сил ЗСУ продовжували та продовжують представляти інтереси відповідача в суді.

04 травня 2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзиві на апеляційну скаргу з якого вбачається, що останній не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржувана ухвалу суду без змін. Зазначаючи, що основним обґрунтуванням зупинення провадження у справі стало не перебування представника відповідача у складі ЗСУ, а перебування відповідача по справі у складі ЗСУ, у зв`язку з переведенням штатів (посад) на військово-облікові спеціальності із введенням воєнного стану. Крім того, поновлення цивільної особи на посаді, що заміщалася ним в мирний час, наразі є неможливим у зав`язку з воєнним станом в Україні, оскільки посади у ЗСУ на теперішній час займають виключно військовослужбовці ЗСУ. Вказуючи, що приписи п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України можуть бути застосовані судами при вирішенні питання зупинення провадження у справі у разі перебування, як фізичної, так і юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ.

У судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що військову частину НОМЕР_1 переведено на штат воєнного часу № 27/231-01, що є підставою для зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Однак, погодитися з вказаним висновком суду не можливо, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При цьому на органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України не поширюється.

Вказані висновки узгоджуються з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі № 380/7845/21 (провадження № К/990/10887/22) щодо тлумачення аналогічної норми КАС України (пункт 5 частини першої статті 236) та постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 705/1977/20 (провадження № 61-1104св21).

Звертаючись до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, відповідач - військова частина НОМЕР_1 посилалася на перебування військової частини у складі Збройних Сил України, що виходячи з вищенаведених норм права, не може бути підставою для зупинення провадження у справі.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про безпідставність зупинення провадження у цій справі судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою на підставі п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК України.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що поновлення цивільної особи на посаді, що заміщалася нею в мирний час, наразі є неможливим у зав`язку з воєнним станом в Україні, оскільки зазначені обставини, виходячи з приписів ст. 256 ЦПК України, не можуть бути підставою для зупинення провадження у справі, а є обставинами, які стосуються предмету розгляду даної справи по суті спору.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа міста Києва від 23 лютого 2023 року підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384,387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: