УХВАЛА

12 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/1875/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс"

до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства "Актабанк"

2) Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича

3) Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації"

4) Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1 Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

про скасування рішень про державну реєстрацію та записів про реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія"

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Актабанк"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрій Віталійович

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Бюро держаної реєстрації"

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2023 (подана 23.06.2023) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" (далі - ТОВ "Виробнича стальна компанія", відповідач - 5, скаржник) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023, повний текст якої складено 16.06.2023 і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 у справі № 904/1875/19.

За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.

Предметом касаційного оскарження у цій справі є Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023, тому при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Натомість до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплати судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, і надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору за такими реквізитами:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):

UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102

- судовий збір (Верховний Суд, 055)

- призначення платежу: *; 101.

Верховний Суд також зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу), зокрема, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України).

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" у касаційній скарзі хоча і зазначає про порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, проте не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд також зазначає таке.

Статтею 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи в порядку, визначеному статтею 291 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 290, 291 Господарського процесуального кодексу України, цю скаргу відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі та доказів сплати судового збору у сумі 2 684, 00 грн.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 у справі № 904/1875/19 залишити без руху до 28.07.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Б. Дроботова