ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 905/2199/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 (щодо відмови у задоволенні клопотання про винесення додаткового рішення (ухвали) до ухвали про відкриття апеляційного провадження)

у справі № 905/2199/20

за заявою Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.)

до боржника Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу"

про визнання банкрутом

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.03.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021, зокрема, відкрито провадження у справі № 905/2199/20 про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" за заявою Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), визнано розмір грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", кредитор (згідно ухвали суду від 18.01.2022) ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу в порядку статті 272 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, серед іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 905/2199/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 (постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021), призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 03.04.2023 о 09:45 год. з повідомленням учасників справи.

Короткий зміст заявленого клопотання

03.04.2023 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення дії ухвали Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі № 905/2199/20 на час здійснення їх апеляційного перегляду, обґрунтоване посиланням на норми частини другої статті 272 ГПК України та практику Верховного Суду, викладену, зокрема, в ухвалах від 15.09.2021 у справі №910/4054/20, від 20.07.2021 у справі №914/2350/18 та від 04.08.202 у справі №924/793/21, щодо застосування положень статті 332 ГПК України, яка за аналогією закону є найбільш подібною до реалізації судом апеляційної інстанції права зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

У судовому засіданні 03.04.2023 уповноважений представник ОСОБА_1 , яким було подано клопотання про зупинення оскаржуваних судових актів, на запитання суду пояснив, що за своєю сутністю це клопотання опосередковує необхідність прийняття додаткового рішення до відповідної ухвали про відкриття апеляційного провадження, а не заяву про забезпечення апеляційної скарги.

Короткий зміст та мотиви ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023, серед іншого, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про винесення додаткового рішення (ухвали) до ухвали про відкриття апеляційного провадження від 13.03.2023 за її апеляційною скаргою шляхом прийняття ухвали у порядку частини другої статті 272 ГПК України про зупинення дії ухвали Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі №905/2199/20.

Ухвала суду мотивована тим, що за змістом частини другої статті 272 ГПК України зупинення дії оскаржуваних актів, на відміну від випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 262 цього Кодексу, є дискрецією, а не обов`язком суду апеляційної інстанції. Крім того, частина перша статті 244 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення (поставновлення ухвали - як у цьому випадку) і викладені у клопотанні обставини під жодну з них не підпадають.

Апеляційним судом додатково зазначено, що частина четверта статті 9 та частина дванадцята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) містить безпосередню вказівку про набрання чинності і законної сили ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство з моменту її постановлення, тоді як наслідки такого відкриття у вигляді запровадження спеціального правого режиму (включаючи, зокрема, введення процедури розпорядження майном, мораторію, заходів до забезпечення вимог кредиторів, конкурсний імунітет та інші обмеження тощо) - є імперативними приписами статті 39 цього Кодексу, пов`язаними із фактом відкриття провадження у справі про банкрутство, які не можуть бути зупинені лише через розпочату процедуру апеляційного оскарження правомірності такого відкриття.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у вищенаведеній частині, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу у відповідній частині скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання про винесення додаткового рішення (ухвали) до ухвали про відкриття апеляційного провадження від 13.03.2023 про зупинення дії ухвали Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі № 905/2199/20.

Підставою касаційного оскарження скаржниця зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

У своїх доводах стверджує, що за змістом підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов`язані з державою-агресором.

Відтак скаржниця вважає, що оскільки апеляційне провадження за її скаргою було відкрито ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, а наведена вище законодавча заборона була розповсюджена, в тому числі на ініціюючого кредитора у цій справі - Компанію ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), з 20.03.2023, то вбачалося цілком обґрунтованим і законним вирішити питання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень в частині вимог цього кредитора саме в рамках прийняття додаткової ухвали до ухвали про відкриття апеляційного провадження в порядку статті 244 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Учасниками справи відзиву на касаційну скаргу не подано, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Касаційне провадження

20.04.2023 до касаційного суду надійшла зазначена касаційна скарга ОСОБА_1 .

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/2199/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; надано скаржниці строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08.05.2023 до касаційного суду 18.05.2023 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з додатками.

Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 (в частині відмови у задоволенні клопотання про винесення додаткового рішення (ухвали) до ухвали про відкриття апеляційного провадження) у справі №905/2199/20) та призначено її до розгляду на 05.07.2023 о 11:15 год.

29.06.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, обґрунтоване відсутністю можливості цього представника взяти участь у судовому засіданні у цій справі, призначеному на 05.07.2023 о 11:15 год, з підстав його участі у судових засіданнях у інших цивільних справах.

У судове засідання 05.07.2023 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, а обсяг наявних у справі матеріалів є достатнім для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників справи.

Касаційний суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору/розгляду по суті заявлених вимог у справі про банкрутство у відповідному судовому засіданні.

Ураховуючи зазначене та те, що заявниця касаційної скарги - ОСОБА_1 була завчасно повідомлене про дату, час і місце судового засідання в Касаційному господарському суді відповідно до вимог статті 120 ГПК України, а явку представників сторін не було визнано обов`язковою (про що свідчить ухвала Верховного Суду від 06.06.2023), колегія суддів дійшла висновку, що клопотання представника скаржниці про відкладення судового розгляду справи підлягає відхиленню.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено скаржниці у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення (ухвали) до ухвали про відкриття апеляційного провадження від 13.03.2023 за її апеляційною скаргою шляхом прийняття ухвали у порядку частини другої статті 272 ГПК України про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.

Так, статтею 272 ГПК України визначено порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частин першої другої статті 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; у випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу місцевого господарського суду від 30.03.2021 про відкриття провадження у цій справі про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного перегляду зазначеної ухвали від 30.03.2021.

Отже, апеляційний перегляд такої ухвали у цій справі має здійснюватися у загальному порядку за правилами Глави 1 "Апеляційне провадження" ГПК України, однак з урахуванням положень статті 272 цього Кодексу, зокрема й у питанні можливості зупинення дії раніше прийнятої апеляційним судом постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Наведене свідчить про правомірність висновку апеляційного суду про те, що за вимогами частини другої статті 272 ГПК України зупинення дії оскаржуваної ухвали та прийнятої за її апеляційним переглядом постанови, на відміну від випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 262 цього Кодексу, є дискрецією (судовим розсудом), а не обов`язком суду апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, постановивши ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу місцевого господарського суду від 30.03.2021 про відкриття провадження у цій справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції реалізував свої дискреційні повноваження щодо вирішення питання про необхідність зупинення дії оскаржуваної ухвали та раніше прийнятої за результатом її апеляційного перегляду постанови.

З огляду на зазначене та попри результат вирішення питання наявності чи відсутності підстав для зупинення дії відповідних судових рішень (що перебуває у площині дискреційних повноважень апеляційного суду), колегія суддів вважає, що відкривши апеляційне провадження після апеляційного перегляду справи (відповідної ухвали у справі про банкрутство) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вжив належних заходів щодо сприяння скаржниці у реалізації нею права на апеляційне оскарження, гарантоване положеннями статті 129 Конституції України та частини 1 статті 17 ГПК України.

Водночас Верховний Суд акцентує, що ухвала суду апеляційної інстанції від 13.03.2023 про відкриття апеляційного провадження у справі не може бути об`єктом касаційного оскарження в силу вимог процесуального закону (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України) та не є об`єктом цього касаційного перегляду.

Суд зазначає, що у касаційному порядку переглядається ухвала Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у частині відмови у задоволенні клопотання про винесення додаткового рішення (ухвали) до ухвали про відкриття апеляційного провадження від 13.03.2023.

Щодо доводів скаржниці про порушення апеляційним судом норм процесуального права з підстав необґрунтованої відмови у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення колегія суддів керується таким.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Аналіз положень статті 244 ГПК України свідчить про те, що процесуальним законом визначено можливість ухвалення судом додаткового рішення саме до судового рішення, прийнятого по суті за результатом розгляду позовних чи інших вимог у справі про банкрутство.

Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстави для ухвалення додаткового рішення до своєї ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, як наслідок, з дотриманням норм чинного законодавства відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

Верховний Суд зазначає, що розповсюдження, на думку скаржниці, визначеної підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" законодавчої заборони щодо задоволення у процедурі банкрутства вимог ініціюючого кредитора - Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), не може покладати обов`язок на суд апеляційної інстанції щодо прийняття додаткового рішення до ухвали про відкриття апеляційного провадження всупереч визначеного процесуальним законом порядку, тобто діяти поза межами регламентованих нормами господарського процесу повноважень цього суду, адже такі дії не відповідатимуть приписами частини другої статті 19 Конституції України.

Водночас правова оцінка правомірності визнання вимог ініціюючого кредитора (який за доводами скаржниці, є пов`язаною з країною-агресором особою) та, як наслідок, відкриття провадження у цій справі про банкрутство, буде надана судом апеляційної інстанції за результатом перегляду в апеляційному порядку відповідної ухвали місцевого господарського суду.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законної ухвали суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін в оскаржуваній частині ухвали апеляційного господарського суду від 03.04.2023 як такої, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржницею.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у частині відмови у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення (ухвали) до ухвали про відкриття апеляційного провадження від 13.03.2023 у справі № 905/2199/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.І. Картере