Справа №591/4670/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/816/1074/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5

розглянувши у залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 09 травня 2023 року, якою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Прокурор звернувся до суду з окремими клопотаннями про продовження обвинуваченим строку дії раніше застосованого до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення застави.

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ризики, які існували на час застосування вказаного запобіжного заходу, не зменшились та існують, і запобігти їм, шляхом обрання відносно обвинувачених іншого, більш м`якого запобіжного заходу, неможливо.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09 травня 2023 року дані клопотання прокурора було задоволено, продовжено обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 липня 2023 року, включно.

Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 09 травня 2023 року - скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_9 у свої апеляційній скарзі також просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та постановити нове рішення, яким обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування своїх вимог, захисник ОСОБА_7 посилається на те, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не було наведено доказів, які свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, і в оскаржуваній ухвалі суду обставин, які б свідчать про недостатність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, як на цьому наполягала сторона захисту в якості альтернативи застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також не наведено. Задовольняючи клопотання прокурора, суд у своєму рішенні послався лише на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 за вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються та на його неодноразові судимості, однак, дані обставини не свідчать про необхідність застосування до нього запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою.

При цьому, як вказує апелянт, у даному кримінальному провадженні проведені всі слідчі дії, спрямовані на збирання доказів, які перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення і ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, жодним чином не зможе вплинути на результати розгляду справи судом, крім того, зазначаючи про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор посилався на ймовірність того, що ОСОБА_6 буде порушувати обраний запобіжний захід та зможе продовжувати злочинну діяльність та впливати на свідків, однак доказів на підтвердження таких доводів суду надано не було.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник ОСОБА_9 посилається на те, що при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не було враховано те, що він страждає на відкриту форму туберкульозу у стадії загострення і на даний час йому не надається гідне протитуберкульозне лікування медичною частиною ДУ «Сумський слідчий ізолятор», крім того, поза увагою суду залишено те, що на утриманні його підзахисного є малолітня дитина.

Апелянт вказує, що на оскарженні ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 09 травня 2023 року наполягав сам обвинувачений ОСОБА_8 , який вважає що його причетність до інкримінованого злочину ґрунтується виключно на припущеннях та без здобуття належних доказів вчинення ним таких дій, а тому, він просить суд апеляційної інстанції обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та щиро обіцяє, що надану судом довіру він не зрадить.

Також, апелянт вказує, що ОСОБА_6 вважає, що його причетність до інкримінованих правопорушень ґрунтується виключно на припущеннях та без здобуття належних доказів вчинення цих злочинів саме ним, а досить тривале тримання під вартою порушує його права та несе негативні наслідки в першу чергу для його здоров`я, і на її думку, достатнім буде застосування до її підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Про призначення даного провадження до апеляційного розгляду, його учасники - обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , їх захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , а також, прокурор, були повідомлені належним чином, у передбачений законом спосіб.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просив здійснювати апеляційний розгляд даного кримінального провадження за його відсутності та за відсутності його підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_8 . Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 також надіслала на адресу апеляційного суду заяву, в якій просила розглядати дане провадження без їх участі. З заявою про розгляд справи у її відсутність, звернулась, також, і прокурор.

Враховуючи вказані заяви, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за відсутності учасників даного провадження - обвинувачених, захисників та прокурора, а тому, перевіривши матеріали даної справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що у провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Звертаючись до суду з клопотаннями про продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилався на те, що останні обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні інкримінованих злочинів та що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання їм такого запобіжного заходу, не зменшили та існують. При цьому, прокурор вказував, що запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, неможливо, а тому, просив подане клопотання задовольнити.

У свою чергу, обвинувачені та їх захисники заперечили щодо клопотання прокурора, вважали недоведеним існування ризиків, на які посилався останній та просили застосувати більш м`який запобіжний заході - домашній арешт.

Перевіряючи доводи вказаних клопотань, судом було встановлено, що як прокурором у клопотанні, так і в обвинувальному акті, наведено достатньо відомостей, за яких можливо дійти висновку що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні вказаних злочинів.

Крім того, судом було встановлено і обставини, які підтверджують те, що ризики, які існували на час обрання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вказаного запобіжного заходу, не зменшились та є актуальними і на даний час.

При цьому, судом було враховано, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину (ч. 2 ст. 121 КК України), наслідком якого є смерть людини, а ОСОБА_6 ще й у вчиненні корисливого злочину, який, також є тяжким (ч. 4 ст. 185 КК України), що обвинувачені є раніше неодноразово судимими особами, не мають офіційних постійних джерел доходів та міцних соціальних зв`язків.

Саме наявність вказаних обставин, а також тяжкість майбутнього покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі доведеності їх вини, і стало підставою для встановлення ризиків того, що останні можуть ухилитись від суду, впливати на інших учасників кримінального провадження, з якими вони знайомі, з метою зміни показів на свою користь, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, за яких суд дійшов висновку щодо неможливості застосування відносно більш м`яких запобіжних заходів, та задовольнив клопотання прокурора.

При цьому, те, що обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_8 стосується вчинення ними протиправних дій у період воєнного стану в області, яка межує з країною-агресором, було враховано судом як обставину, що збільшує заявлені ризики та переважає над доводами сторони захисту щодо заперечень доводам прокурора, і з врахуванням зазначеного, а також, що підстав, які б виключали можливість утримання останніх під вартою наведено не було, у задоволенні клопотання щодо заміни запобіжного заходу на більш м`який, про що просили захисники та їх підзахисні, судом було відмовлено.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується в повному обсязі та на спростування доводів апелянтів щодо недоведеності ризиків, з врахуванням вищезазначеного, зауважує, що в даному випадку продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільним, оскільки саме такий запобіжний захід зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

Що стосується доводів апелянтів про те, що обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів ґрунтується виключно на припущеннях, то вказані обставини при розгляді питання законності оскаржуваної ухвали колегія суддів до уваги не приймає, оскільки оцінку доказам щодо винуватості чи невинуватості особи надає суд, який у кримінальному провадженні буде по суті ухвалювати остаточне рішення.

При цьому, посилання захисника ОСОБА_7 на те, що у даному кримінальному провадженні проведені усі слідчі дії та зібрані усі докази, які перебувають у сторони обвинувачення, не свідчать про те, що перебуваючи на волі, її підзахисний ОСОБА_6 не зможе вплинути на результати розгляду даної справи, з врахуванням того, що судове слідство на даний час ще триває і не завершено.

Крім того, доводи захисника ОСОБА_9 про те, що судом не було враховано стан здоров`я ОСОБА_8 та наявність на його утриманні малолітньої дитини, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані обставини перш за все не були враховані самим обвинуваченим і не стали для останнього стримуючим фактором у вчиненні протиправних дій, за які передбачено кримінальну відповідальність і як захід забезпечення кримінального провадження - тримання під вартою.

Що стосується доводів захисника ОСОБА_9 про те, що перебуваючи у ДУ «Сумський слідчий ізолятор», ОСОБА_8 не зможе отримувати належне лікування за своєю хворобою, то вони не заслуговують на увагу, оскільки доказів на підтвердження зазначених обставин апелянтом надано не було, в той же час, матеріали, які надійшли на розгляд апеляційному суду, не містять доказів на підтвердження того, що в силу своєї хвороби останній не може перебувати під вартою.

При цьому, посилання апелянтів на те, що їх підзахисні не мають наміру порушувати процесуальну поведінку та перешкоджати розгляду даного кримінального провадження, жодним чином не зменшують ризиків, які були встановлені судом, і не свідчать про наявність підстав для застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки в даному випадку, з врахуванням обставин злочинів та наслідки, що настали - смерть людини, продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_8 строку тримання під вартою є виправданим за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 09 травня 2023 року, якою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без зміни, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4