Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6173/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2023

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 12022105070000450 відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Києва, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, РНОКПП - НОМЕР_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України,

В С Т А Н О В И В :

06 травня 2022 року приблизно о 19 годині 35 хвилин ОСОБА_9 перебував у відділенні «Нової пошти № 271» за адресою: Київ, вул. Межова, буд. 18, де побачив раніше йому не знайомого ОСОБА_5 , з яким у нього виник конфлікт. В цей час у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на погрозу вбивством ОСОБА_5 за допомогою пістолету «SUR-2608».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 дістав з кишені своїх штанів пістолет «SUR-2608» та направив його в бік ОСОБА_5 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, розуміючи, що його дії викличуть у останнього побоювання за власне життя, продовжив демонстративно вказувати на реальність погрози пострілом. ОСОБА_5 сприймаючи погрози ОСОБА_9 як реальні, попросив останнього припинити його дії. В продовження своїх дій, ОСОБА_9 , не бажаючи відмовлятись від свого злочинного умислу та усвідомлюючи характер своїх дій, продовжив погрожувати ОСОБА_5 до моменту отримання посилки.

Своїми умисними, цілеспрямованими та протиправними діями ОСОБА_9 вчинив погрозу вбивством за допомогою пістолету «SUR-2608» відносно ОСОБА_5 , у якого були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України.

Крім цього, ОСОБА_9 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зокрема п. п. 1, 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, п. п. 12.1, 12.2, 12.1.3 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів № 622 від 21 серпня 1998 року.

ОСОБА_9 , діючи в порушення вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.

17 квітня 2022 року, перебуваючи між населеними пунктами Макарів та Бородянка Київської області, на дорозі на асфальті побачив пістолет. У цей час ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, а саме пістолету «SUR-2608» та 6 патронів до нього, ОСОБА_9 17 квітня 2022 року (більш точний час не встановлено), перебуваючи між населеними пунктами Макарів та Бородянка Київської області, підібрав з асфальту пістолет та патрони до нього, тим самим придбав пістолет «SUR-2608» та 6 патронів до нього, які перемістив до своєї машини, тим самим почав незаконно їх зберігати. В подальшому ОСОБА_9 зберігав пістолет в машині та переніс його до місця свого мешкання: АДРЕСА_2 .

19 травня 2022 року о 09:30 год. за адресою: Київ. пр. Правди, 35 працівниками поліції затримано ОСОБА_9 та в ході проведення особистого обшуку з лівої кишені штанів останнього вилучено пістолет «SUR-2608» та 6 патронів, які ОСОБА_9 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-22/16032-БЛ від 20 травня 2022 року наданий на дослідження пістолет є короткоствольною, гладкоствольною вогнепальною зброєю, виготовленою шляхом переробки саморобним способом сигнального самозарядного пістолету моделі «SUR-2608» № НОМЕР_2 (промислового виробництва (Туреччина), переробка полягає у видаленні захисного елементу з каналу ствола та заварюванні газопровідного отвору. Даний пістолет придатний для неодноразового проведення пострілів.

Надані на дослідження 6 (шість) патронів з маркуванням «ВІЙ 9 mm P.A.» належать до боєприпасів вогнепальної зброї.

Надані на дослідження 6 (шість) патронів з маркуванням «ВІЙ 9 mm P.A.» придатні для стрільби.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що на початку літа 2022 року, точної дати він не пам`ятає, працював у відділенні Нової Пошти за адресою: Київ, вул. Межова. На той момент він працював сам; приїхала остання машина для відвантаження та завантаження посилок. Він попросив тих, хто був у відділенні, залишити приміщення на 10-15 хвилин, щоб він мав змогу відпустити машину. Отримання та відправка посилок входила до його посадових обов`язків. Більшість відвідувачів почала виходити з приміщення, а ОСОБА_9 почав обурюватися, був знервований і між ними виник спір. Після словесної перепалки ОСОБА_9 витягнув зброю та направив на нього (в область живота), перебуваючи на відстані приблизно 40 см від нього. Оскільки він вирішив, що зброя може бути бойовою, в нього виник страх, він просив ОСОБА_9 припинити такі дії, проте ОСОБА_9 висловлював погрози про те, що він його вб`є, та висував вимогу про видачу йому посилки, після чого пістолет знову заховав до кишені. Він повернувся до каси та на вимогу (погрозу) ОСОБА_9 видав посилку, після чого ОСОБА_9 покинув приміщення відділення. Після закриття відділення він звернувся до поліції.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що приблизно рік тому (кінець квітня - початок травня) він прийшов на Нову Пошту в Києві по вул. Межова. Була черга, працівник відділення попросив вийти присутніх хвилин на 10, оскільки йому необхідно було вигрузити машину. ОСОБА_9 повідомив, що його це не хвилює, йому терміново потрібно забрати посилку. Працівник Нової Пошти повідомив, що йому потрібно виконувати свою роботу і знову попросив вийти на деякий час з відділення. В цей час ОСОБА_9 дістав з кишені пістолет на направив його на працівника відділення, виражаючись при цьому нецензурними словами. Він ( ОСОБА_10 ) почав відходити та вийшов з відділення Нової Пошти, через деякий час вийшов ОСОБА_9 з посилкою. В працівникові відділення Нової Пошти свідок впізнав ОСОБА_5 . В судовому засіданні свідок продемонстрував яким саме чином ОСОБА_9 направив пістолет в сторону ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснив суду, що він працює оперуповноваженим Подільського УП ГУНП в м. Києві. До поліції була подана заява та відкрито кримінальне провадження. Орієнтовно 29 травня 2022 року він з іншими співробітниками поліції приїхав за місцем проживання ОСОБА_9 ( АДРЕСА_3 ). ОСОБА_9 був доставлений до відділення поліції, де було встановлено, що у ОСОБА_9 є зброя, яка в нього була вилучена.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що приблизно рік тому був присутнім в Подільському УП ГУПН м. Києва при обшуку, який проводився в кабінеті слідчого, де у ОСОБА_9 вилучили пістолет, в обоймі якого були патрони.

Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що в другій половині травня 2022 року перебував біля житлового комплексу «Варшавський квартал», де до нього підійшли працівники поліції та запропонували бути понятим. Був присутнім в кабінеті слідчого при слідчих діях, коли у ОСОБА_9 вилучали пістолет з магазином.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 129 КК України, не визнав та пояснив суду, що він прийшов у відділення Нової Пошти № 271 за адресою: Київ, вул. Межова, 18 для отримання замовлення. Була черга, в приміщенні ще був чоловік та дві жінки з дитиною. Працівник відділення відпустив двох людей та різко повідомив, що всім потрібно вийти з відділення. Він попросив, щоб ОСОБА_5 видав посилку. ОСОБА_5 почав на нього бігти, тому він вирішив, що той хоче щось йому зробити і дістав пістолет та скерував його на потерпілого. Після цього потерпілий видав йому посилку, а він її оплатив та покинув приміщення відділення. Згодом обвинувачений повідомив суду, що він не погрожував потерпілому, а хотів налякати, щоб потерпілий видав посилку.

Щодо пред`явленого обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 263 КК України обвинувачений свою вину не визнав та дав показання, що 17 квітня 2022 року він їхав в напрямку с. Бородянка Київської області, зупинився між населеними пунктами Макарів і Бородянка та на асфальті побачив пістолет. Він його взяв з собою, в Бородянці хотів здати військовим, проте вони йому повідомили, що пістолет стартовий і він може залишити його собі, що він і зробив. 19 травня 2022 року до нього за місцем його проживання прийшли працівники поліції та запропонували видати те, що в нього є. Він виніс електрошокер, проте йому ще запропонували надати іншу річ і він виніс пістолет, який в нього забрали, а його відвезли до відділення поліції. Потім на балконі, куди він вийшов покурити, один зі співробітників поліції заламав йому руку та поклав до кишені пістолет. Про те, що йому підкинули пістолет він повідомив свого адвоката через 9 днів. В судовому засіданні було оглянуто речовий доказ - пістолет та патрони до нього. ОСОБА_9 повідомив, що то не його зброя.

Окрім показань потерпілого та свідків, вина ОСОБА_9 також підтверджується наступними дослідженими судом доказами:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07 травня 2022 року, з якого вбачається, що від ОСОБА_5 надійшла заява про те, що невідомий чоловік у відділенні Нової Пошти № 271 (Київ, вул. Межова, 18), де він працював оператором, погрожував йому пістолетом /а.с. 139-141/;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 від 08 липня 2022 року (з доданою довідкою), згідно з яким ОСОБА_10 вказав на особу під № 2 ( ОСОБА_9 ) /впізнавши його за загальними рисами обличчя, формою голови, розрізом очей/ як на особу, яка 06 травня 2022 року погрожувала працівнику Нової Пошти відділення № 271 пістолетом /а.с. 145-147/;

- протоколом огляду відеозапису від 12 травня 2022 року з камер відео спостереження /з доданими до нього зображеннями та відеозаписом подій від 06 травня 2022 року з камер відеоспостереження із приміщення відділення № 271 ТОВ «Нова пошта»/, на якому зображено відділення ТОВ «Нова пошта», де особа чоловічої статі стоїть у черзі, тримає предмет, схожий на пістолет, у лівій руці, направлений у бік людини /а.с. 150-151/;

- відеозаписом подій із приміщення відділення № 271 ТОВ «Нова пошта» /а.с. 153/;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19 травня 2022 року /з доданим до нього відеозаписом/, відповідно до якого 19 травня 2022 року о 09.30 год. за адресою: Київ, проспект Правди, 35 було затримано ОСОБА_9 ; з лівої кишені джинсів було вилучено предмет, схожий на пістолет маркування SUR-2608 9 mm Р.А.К. НОМЕР_2 та магазин, в середині якого містилися набої в кількості 6 штук маркування 9 mm Р.А. /а.с. 154-157/;

- речовими доказами, дослідженими в судовому засіданні - пістолетом моделі SUR-2608 та патрони до нього.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-22/16032-БЛ від 20 травня 2022 року /а.с. 160-170/:

1. Наданий на дослідження пістолет є короткоствольною, гладкоствольною вогнепальною зброєю - виготовленою шляхом переробки саморобним способом, сигнального самозарядного пістолету моделі «SUR-2608» № НОМЕР_2 (промислового виробництва (Туреччина), переробка полягає у видаленні захисного елементу з каналу ствола та заварюванні газовідвідного отвору. Даний пістолет придатний для неодноразового проведення пострілів.

……….

3. Надані на дослідження 6 (шість) патронів з маркуванням «ВІЙ 9 mm Р.А.» належать до боєприпасів вогнепальної зброї.

4. Надані на дослідження 6 (шість) патронів з маркуванням «ВІЙ 9 mm Р.А.» придатні до стрільби.

Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд звертає увагу на послідовні, логічні і змістовні показання потерпілого ОСОБА_5 , які узгоджуються з показаннями свідків, висновком судової експертизи, іншими матеріалами провадження, і які суд вважає щирими і правдивими та такими, які можна покласти в основу обвинувального вироку.

Показання потерпілого ОСОБА_5 підтверджуються сукупністю фактичних обставин, інформація про які міститься в показаннях свідка ОСОБА_10 , на відеозаписі подій із приміщення відділення № 271 ТОВ «Нова пошта» (з якого вбачається, що ОСОБА_8 наставив пістолет на ОСОБА_5 ), показаннях самого обвинуваченого, який також підтвердив, що він з лівої кишені дістав пістолет та спрямував його в бік ОСОБА_5 .

Таким чином, наявні у справі докази повністю і детально між собою узгоджуються, доповнюють один одного, викривають обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_9 , так як вбачає, що показання обвинуваченого у його невинуватості за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України, висловлені з метою перешкодити встановленню істини у справі, уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинені кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_9 розуміє тяжкість скоєного та усвідомлює, яке може понести покарання за вчинене. Його показання спростовуються дослідженими по справі вище зазначеними доказами в їх сукупності.

До показань ОСОБА_9 про те, що вилучений у нього пістолет йому не належить і був «підкинутий» йому працівниками поліції, суд ставиться критично з наступних підстав. Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 19 травня 2022 року /з доданим до нього відеозаписом/, 19 травня 2022 року о 09.30 год. за адресою: Київ, проспект Правди, 35 було затримано ОСОБА_9 ; з лівої кишені джинсів було вилучено предмет, схожий на пістолет маркування SUR-2608 9 mm Р.А.К. НОМЕР_2 та магазин, в середині якого містилися набої в кількості 6 штук маркування 9 mm Р.А. /а.с. 154-157/. Вказаний протокол затримання був підписаний ОСОБА_8 та його захисником ОСОБА_7 без будь-яких зауважень. Такі не були і фактично висловлені при проведенні вказаної слідчої дії, що вбачається з відеозапису, на якому зафіксовано затримання ОСОБА_9 . З пояснень ОСОБА_9 , він повідомив своєму адвокатові про те, що йому «підкинули» пістолет через 9 днів. Однак стороною захисту не було подано а ні заяви до поліції, а ні вжито інших дій задля отримання даних на підтвердження чи спростування цього факту.

До тверджень обвинуваченого про те, що він не мав наміру погрожувати потерпілому, коли наставив на нього пістолет, суд також ставиться критично. Обвинувачений був добре обізнаний, що в нього в руках зброя. ОСОБА_9 мав на той час повних 52 роки, тобто, був людиною свідомою, на обліку у психіатра не перебував, отже, цілком усвідомлював те, що наставляючи на потерпілого зброю, він йому тим самим погрожує вбивством. Крім того, потерпілий повідомив суду, що обвинувачений при цьому погрожував саме вбивством, говорячи «вб`ю». Обставин, за яких потерпілий мав би підстави для наклепу на обвинуваченого, в судовому засіданні під час розгляду справи не встановлено.

Сторона захисту долучила до матеріалів кримінального провадження висновок спеціаліста від 26 вересня 2022 року за результатами аналізу висновку експерта № СЕ-19/111-22/16032-БЛ від 20 травня 2022 року /а.с. 61-89/.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Тобто, обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, можуть бути встановлені на підставі доказів, отриманих з цих джерел, зокрема висновків експерта.

Законодавець, передбачивши у ч. 2 ст. 101 КПК України право сторони захисту надати суду висновок експерта, тим самим передбачив і обов`язок суду його розглянути у сукупності з іншими доказами.

Суд зазначає, що експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (ч. 1 ст. 69 КПК України). Експерт зобов`язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз`яснити його; прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту (пункти 1, 2 ч. 5 ст. 69 КПК України).

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ч. 1 ст. 101 КПК України). Водночас приписи ст. 101 КПК України не стосуються висновку спеціаліста.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Спеціаліст має право надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених ч. 3 ст. 214 КПК України (п. 7 ч. 4 ст. 71 КПК України). Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз`ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань. Спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз`яснень (ст. 360 КПК України).

Із системного аналізу норм ст. ст. 84, 298-1 КПК України вбачається, що висновок спеціаліста у розумінні абз. 2 ч. 1 ст. 298-1 КПК не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а відтак не може підтверджувати чи спростовувати обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачені ч. 1 ст. 91 КПК.

Наведене вище узгоджується з послідовною практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (наприклад, із постановами від 27 вересня 2018 року у справі № 533/93/16-к, провадження № 51-4186км18; від 28 липня 2021 року у справі № 754/7890/19, провадження № 51-2468км21; від 24 листопада 2021 року у справі № 711/93/17, провадження № 51-3425 км 21).

Разом з тим, у кримінальному провадженні стороною захисту не було залучено експерта, у порядку, передбаченому ст. 243 КПК України, для проведення необхідної, на її погляд, експертизи, з метою отримання та подання суду висновку експерта (ч. 3 ст. 93, ч. 2 ст. 101 КПК України).

Стороною захисту під час судових дебатів наголошено на тому, що в справі відсутня постанова про створення групи слідчих.

Згідно ст. 363 КПК України після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з`ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв`язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.ч. 1, 2, 6 вказаної статті). Під час судового розгляду учасники судового провадження мають право заявляти клопотання у відповідності до вимог ст. 350 КПК України.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм КПК України, суд вважає, що у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне питання щодо перевірки доказів з огляду на їх належність та допустимість, суд має перевірити ці обставини, в тому числі шляхом витребування та приєднання до справи відповідних процесуальних документів з подальшим наданням їм оцінки.

Всі долучені прокурором письмові документи та матеріали були досліджені судом під час розгляду справи, в тому числі і постанови про призначення групи прокурорів /а.с. 133, 135/. Сторона захисту не була позбавлена можливості заявити клопотання про витребування постанови про визначення слідчого або групи слідчих, старшого слідчої групи, а також будь-яких інших процесуальних документів, які вважала за необхідне дослідити під час судового розгляду. Свої заперечення з приводу відсутності відповідних постанов захисник висловила лише в судових дебатах.

Суд в такому випадку обмежується вивченням Реєстру матеріалів досудового розслідування, відповідно до п. 5 Розділу ІІ якого 20 травня 2022 року була винесена постанова про створення групи слідчих. Таким чином, доводи захисника, з урахуванням відсутності клопотання про витребування постанови про створення групи слідчих під час судового розгляду, не знайшли свого підтвердження.

Під час судових дебатів захисник стверджувала, що протокол пред`явлення особи для впізнання від 08 липня 2022 року /а.с. 145-146/ є недопустимим доказом, оскільки не містить підпису понятих.

Частинами 2 та 3 ст. 87 КПК України передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Разом з тим, суд не вбачає порушення тих прав та свобод ОСОБА_9 при пред`явленні особи для впізнання за фотознімками, які б давали суду підстави дійти висновку про недопустимість такого доказу як протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 липня 2022 року, з огляду на що вказаний доказ підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами по справі (зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_10 , які в судовому засіданні, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, беззаперечно в ОСОБА_9 впізнали ту особу, яка 19 травня 2022 року погрожувала ОСОБА_5 пістолетом, що співпадає з даними, які містяться в протоколі).

Щодо позиції захисника ОСОБА_7 про недопустимість речових доказів (висловлена в судових дебатах), оскільки стороною обвинувачення всупереч вимогам ст. 290 КПК України не був наданий доступ підозрюваному та захиснику до цих доказів, суд зазначає наступне.

Постановою про визнання речовими доказами та вирішення питання про їх зберігання від 21 травня 2022 року /а.с. 171-172/ 6 патронів та пістолет визнано речовими доказами.

Стороні захисту було надано доступ до матеріалів кримінального провадження, проти чого сторона захисту не заперечувала і про інше не повідомляла суд під час судового розгляду.

За матеріалами кримінального провадження, клопотань від сторони захисту про надання речових доказів для огляду на виконання вимог ст. 290 КПК не надходило. Підстав стверджувати, що вказаний речовий доказ прихований органом досудового розслідування від сторони захисту, немає.

У свою чергу, суд наголошує на позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30 вересня 2020 року № 332/11/17, згідно з якою змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів, доведення перед судом переконливості та обґрунтованості власних тверджень і доводів щодо висунутого обвинувачення, є однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК. За приписами ч. ч. 1-3 ст. 22 цього Кодексу кримінальне провадження, що здійснюється на основі змагальності, передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сторона захисту в цьому кримінальному провадженні не була позбавлена процесуальної можливості клопотати про надання речових доказів для огляду. Проте за відсутності такого клопотання з урахуванням ст. 22 КПК суд виходить з того, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися таким правом на етапі відкриття матеріалів досудового розслідування, що не суперечить меті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом уточнено викладені в сформульованому за ч. 1 ст. 263 КК України обвинуваченні події. В обвинувальному акті вказано, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу; ОСОБА_9 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав пістолет та 6 патронів до нього, які помістив до лівої кишені штанів; в подальшому ОСОБА_9 направився в сторону будинку № 35 по проспекту Правди в м. Києві. Натомість, судом встановлено інші обставини, за яких обвинувачений придбав зброю та куди з нею попрямував, про що детально описано вище.

Такі уточнення, як і інші, зокрема послідовність подій, викладені в обвинувальному акті та встановлені під час судового розгляду, на думку суду відповідає вимогам абз. 1 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, а саме, що в мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

При цьому такі уточнення формулювання не є зміною висунутого обвинувачення, яким обмежений суд відповідно до частин 1, 3 ст. 337 КПК України чи виходом за його межі. Оскільки під час змін формулювання не відбулось зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, та не встановлено нових фактичних обставин кримінального правопорушення, зміни яких властиві лише стороні обвинувачення - прокурору.

Аналогічну позицію зазначено в Постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року, справа 428/6594/17, провадження № 51-3199км20.

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129 та ч. 1 ст. 263 КК України, доведена повністю та його дії кваліфіковані вірно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину (ч. 1 ст. 263 КК України) та до кримінального проступку (ч. 1 ст. 129 КК України), особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем реєстрації скарг на ОСОБА_9 не надходило, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано його діяння, із застосуванням ст. 75 КК України та з покладенням у відповідності до ст. 76 КК України певних обов`язків, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, зможе виправити останнього та попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Остаточне покарання ОСОБА_9 повинно бути призначене із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, оскільки саме така міра покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

У рамках цього кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 подано цивільний позов до відповідача - обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн. /з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 10 липня 2022 року/.

В обґрунтування вимог позивач посилається на положення ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, а саме з підстав понесення моральних страждань, які виникли через ризик для життя та подальші переживання.

Вирішуючи питання цивільного позову, поданого в рамках кримінального провадження, суд надає оцінку висунутому обвинуваченню, а саме повинен встановити винуватість поза розумним сумнівом, а в частині вирішення цивільного позову, виходить з загальних принципів цивільного судочинства - змагальності сторін.

У даному кримінальному провадженні було достеменно встановлено, що ОСОБА_9 відносно потерпілого ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України.

Згідно зі ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У силу положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід виходити з того, що загально відомим є факт, який не потребує доказування, що вчинення кримінального правопорушення відносно особи призводить до змін в житті особи, яка є потерпілою, що в сукупності є за своїм змістом моральною шкодою, яку заподіяно саме діями обвинуваченого потерпілому, і є достатньою для того, аби вирішувати питання щодо порядку її відшкодування.

Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Виходячи з наведених висновків та розглядаючи заявлені потерпілим вимоги, ураховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, виходячи з принципу зваженості та справедливості, оцінки рівня втручання та вимушених змін, на думку суду сума в 30 000,00 грн буде цілком рівнозначною та достатньою.

А отже, цивільний позов ОСОБА_5 до відповідача - обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, слід задовольнити частково. Зокрема, стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого в якості відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 129 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань /з урахуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України/, остаточне покарання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання зі встановленням іспитового строку 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні основні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_9 витрати за проведення судово-балістичної експертизи, що становлять 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривень 96 коп. в дохід держави.

Речові докази по справі:

CD-R диск із відеозаписом подій 06 травня 2022 року в приміщенні відділення № 271 ТОВ «Нова Пошта», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження (справи);

6 (шість) патронів з маркуванням «ВІЙ 9 mm Р.А.» калібру 9 мм Р.А. та пістолет моделі «SUR-2608» № НОМЕР_2 , калібру 9 mm Р.А.К., що зберіаються в камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1