ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/24617/18

Провадження № 11-кп/4820/530/23

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції виділене провадження по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,4 ст.189, ч.3 ст.185, ч.4 ст.190 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 26 червня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26 червня 2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 до 24 серпня 2023 року включно.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував своє рішення тим, що на даний час жоден інший із запобіжних заходів не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 26 червня 2023 року в частині продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та постановити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із визначенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, носити електронний засіб контролю.

Уважав, що вказана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.

Зауважував, що ОСОБА_6 тримається під вартою понад 5-ть років, що є невиправдано тривалим строком ув`язнення особи та не повністю кореспондується з обов`язком суду безумовного дотримання судом принципів презумпції невинуватості та розумності строків.

Зазначав, що клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 є шаблонними, дублюються і не обґрунтовуються жодними доказами.

З моменту обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була досягнута рівновага між загальними інтересами суспільства та правами обвинуваченого, передбаченими ст.5 ч.1 Конвенції та ст.2 Протоколу №4 Конвенції, що втручання в його особисту свободу на той період часу було обґрунтованим, але зі спливом часу зміна запобіжного заходу на домашній арешт буде адекватним і ефективним, а також пропорційним законній переслідуваній меті та забезпечить запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

На думку захисту, ризики, які визначені ст.177 КПК України і які були враховані судом при попередніх продовженнях тримання під вартою ОСОБА_6 , зменшилися упродовж 5 років, а в певних випадках взагалі не існували.

Стверджував, що ОСОБА_6 не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілих, тим більше вчиняти інші кримінальні правопорушення. Після тривалого перебування в СІЗО в умовах ізоляції, враховуючи стан війни, у нього зовсім інші пріоритети.

Уважав, що зміна запобіжного заходу в даному випадку буде лише сприяти оперативності розгляду справи, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 не має наміру затягувати розгляд кримінального провадження, а його перебування поза межами місця позбавлення волі оптимізує здійснення об`єктивного та ефективного судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів; заперечення прокурора ОСОБА_5 , який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення; перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Установлено, що на розгляді Хмельницького міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 4 ст.189, ч.3 ст.185, ч.4 ст.190 КК України.

У ході досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_6 було обрано та ухвалою суду під час судового провадження продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 серпня 2023 року включно.

У судовому засіданні суду першої інстанції 26 червня 2023 року прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 на 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду та незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку суду першої інстанції, прокурор довів, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які не зменшилися, що у свою чергу давало підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів приходить до висновку, що прокурором було наведено достатньо підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

Так, відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності з приписами ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Обґрунтовано взято до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, які за своїм характером становлять особливу суспільну небезпеку, та за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: можливість переховування від суду та впливу на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні є доведеними і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який.

На думку колегії суддів, не знайшли свого підтвердження доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Суд першої інстанції врахував всі обставини, на які зверталась увага в апеляційній скарзі захисником.

Із зазначених підстав суд першої інстанції мотивовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що виправдовують тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .

Таким чином, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою обвинуваченого, враховуючи всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та не забезпечать належної процесуальної поведінки і виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини - суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У відповідності з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Матеріали клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містять достатні обставини та дані.

Більш м`який запобіжний захід, на переконання колегії суддів, не забезпечить та не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_6 .

Колегія суддів зазначає, що встановлені судом першої інстанції ризики є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження при перегляді справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого суду.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 404, 407 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3